Шантефабль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шантефа́бль (фр. Chantefable, також Cantefable) — жанр давньофранцузької літератури.

Шантефабль — це жанр середньовічної оповіді про кохання в прозі й ритмізованих віршах (так званий прозиметр (лат. Prosimetrum). Прозові частини промовлялися (fabler від латинського fabulare, розповідати), а віршовані частини співалися.[1]

Деякі дослідники вважають, що шантефабль був жанром середньовічного театру. Єдиний шантефабль, що дійшов до наших часів — це твір під назвою «Окасен і Ніколет» (фр. Aucassin et Nicolette), створений на початку XIII століття на пікардійському діалекті. На думку більшості літературознавців цей твір є вдалою пародією на середньовічні лицарські романи.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • H. Heiss: Die Form des cantefable. В часописі: Zeitschrift für französische Sprache und Literatur 42, 1914, ISSN 0044-2747, S. 251 ff.
  • Gero von Wilpert, Sachwörterbuch der Literatur, Alfred Kröner Verlag, Stuttgart, 1989.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Большой французско-русский и русско-французский словарь. 2003.