Перегляд вихідного коду сторінки Шашкевич Богуслав Антонович

{{Однофамільці|Шашкевич}}
{{Військовик2
| ім'я                = Богуслав Шашкевич
| оригінал імені      = 
| портрет             = Shashkevych Bohuslav.jpg
| розмір              = 200пкс
| підпис              =
| ім'я при народженні = 
| дата народження     = 1.7.1888
| місце народження    = {{Прапорець|AUT-HUN}} [[Лолин]], [[Долинський повіт]], [[Королівство Галичини і Володимирії]], [[Австро-Угорщина]]
(тепер [[Долинський район (Івано-Франківська область)|Долинський район]], [[Івано-Франківська область]], [[Україна]])
| дата смерті         = 1935
| місце смерті        = {{Прапорець|CAN}} [[Едмонтон]] ([[Канада]])
| прізвисько          =
| вид збройних сил    = {{FЗС Австро-Угорщини}}<br/>{{fУГА}}
| країна              = {{ZUNR}}, {{UNR}}
| рід військ          =
| роки служби         =
| звання              = {{Ранг|країна=ЗУНР|звання=Отаман}}
| підрозділ           =
| командування        = командир [[Дев'ята Белзька бригада УГА|9-ї Белзько-Угнівської]], [[Збаразька бригада УГА|21-ї Збаразької]], [[Четверта Золочівська бригада УГА|4-ї Золочівської]] бригад УГА
| битви               =
| нагороди            = {{(!}}
{{!}}{{Орден Залізної Корони 3 ступеня (Австрія)}}{{!!}}{{Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)}}{{!!}}{{Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)}}
{{!}}-
{{!}}{{Військовий Хрест Карла (Австро-Угорщина)}}{{!!}}{{Залізний хрест 2-го класу}}{{!!}}{{Галліполійська зірка}}
{{!}}-
{{!}}{{Ювілейний хрест}}
{{!)}}
| відносини           =
| інше                =
}}

'''Богусла́в Антонович Шашке́вич ''' ([[1 липня]] [[1888]], с. [[Лолин]], [[Долинський повіт]]&nbsp;— [[1935]], [[Едмонтон]], [[Канада]])&nbsp;— [[отаман]] [[УГА]], командир [[Дев'ята Белзька бригада УГА|9-ї Белзько-Угнівської]], згодом [[Збаразька бригада УГА|21-ї Збаразької]] й [[Четверта Золочівська бригада УГА|4-ї Золочівської]] бригад [[УГА]].

== Життєпис ==
Народився 1 липня 1888 року в [[Лолин]]і, [[Долинський повіт|Долинського повіту]] в сім'ї Антона та Вільгеміни (Ростлінг) Шашкевичів.<ref>[http://ifoonsku.ucoz.ua/news/taki_rizni_doli_shashkevichiv/2021-05-15-7951 Такі різні долі Шашкевичів]</ref> Онук Миколи Шашкевича, брата видатного поета, лідера «Руської трійці» [[Шашкевич Маркіян Семенович|Маркіяна Шашкевича]].

=== Австрійська армія, перське повстання ===
[[1908]] року закінчив у Львові піхотинську кадетську школу і в тому ж році приділений до 58-го піхотного полку в [[Станиславів|Станиславові]]. Відчуваючи пресинг з боку командира полку&nbsp;— поляка Мєчислава Залєського&nbsp;— за участь в українському русі, вирішив звільнитися з війська, взявши річну відпустку за станом здоров'я, почав студіювати в лісовій академії у Відні.

З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Богуслав Шашкевич змушений іти на фронт. І за бої проти росіян в районі Перемишля у вересні 1914 року отримав медаль за хоробрість 1 класу, рівночасно одержав військове звання четаря.
 
У лютому 1915 року потрапив в російський полон (під час бою на Дуклінському перевалі в Карпатах<ref name="ЛН2">''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР…&nbsp;— С.&nbsp;202.</ref>). Як полоненого Богуслава Шашкевича відправляють до [[Туркестан]]у (спочатку Ташкент, потім Асхабад; писав у автобіографії 3 липня 1922<ref name="ЛН2"/>), звідки він 6 листопада втік до Персії, де бере безпосередню участь в національно-визвольному повстанні персів під проводом графа Канітца та Голц Паші проти росіян та англійців (особисто був підпорядкований майорові Кляйнові, проводив більший відділ повстанців<ref name="ЛН3">''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР…&nbsp;— С. 203.</ref>). В червні 1916, захворівши на малярію, через [[Багдад]]&nbsp;— [[Константинополь]] повертається до Австрії, того ж місяця бере участь в боях проти російських військ.

За бойові заслуги на фронтах Першої світової війни був нагороджений 7-ма австрійськими, німецькими, турецькими орденами<ref name="ЛН3"/>.

=== В лавах УГА ===
[[Файл:Bohuslav Shashkevych.JPG|thumb|left|220px|Богуслав Шашкевич у [[Збараж]]і, липень 1919 року.]]
У листопаді 1918 року, після [[Листопадовий Зрив|Листопадового Зриву]], в Любліні український за складом 58 піхотний полк, в якому перебував і Шашкевич, піднявся на повстання проти поляків, але не зміг встояти під натиском ворога і відійшов до Львова. 12 грудня Богуслав Шашкевич очолив команду [[Дев'ята Белзька бригада УГА|9-ї Белзько-Угнівської бригади]]. За наказом полковника В. Курмановича, група Б.&nbsp;Шашкевича 7 січня 1919&nbsp;р. намагалася зупинити просування польських військ контрударом з [[пристань|Пристані]]; успіху не досягла<ref>''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР…&nbsp;— С. 154.</ref>. Під час штурму Белза в лютому-травні 1919 року разом з командуванням бригади перебував в селі [[Межиріччя (Сокальський район)|Пархачі]]. У травні 1919&nbsp;р. очолив Першу Дивізію Галицької Армії.

У червні 1919 року р. зорганізував [[Збаразька бригада УГА|21-шу Збаразьку бригаду]]. Після початку наступу польських окупантів по всьому фронту 28 червня 1919 року біля села Підлисся&nbsp;— малої Батьківщини Маркіяна Шашкевича&nbsp;— відбивав атаки уланів<ref name="ЛН2"/>. В липні захищав відхід [[УГА|Галицької Армії]] через Збруч. З відходом УГА за Збруч проводив вишкіл для наддніпрянців, опісля обійняв командування [[4 бригада УГА|4-ї Золочівської Бригади]]. 10 серпня 1919 року червоні козаки Миколи Щорса завдали сильного удару на ділянці Золочівської бригади, примусили її відступити за р. Случ, захопили [[Старокостянтинів]]<ref>''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР…&nbsp;— С.&nbsp;237.</ref>.

У січні 1920&nbsp;р. не пішов до Червоної Української Галицької Армії ([[Червона українська галицька армія|ЧУГА]]), а приєднався з [[4 бригада УГА|4-ю бригадою]] в [[Могилів-Подільський|Могилеві]] до [[Третя Залізна Стрілецька дивізія Армії УНР|частин Армії УНР]], що були під проводом полковника [[Удовиченко Олександр Іванович|Олександра Удовиченка]]. Згодом, переслідуваний поляками, [[отаман]] Богуслав Шашкевич був змушений перейти до Чехословаччини, де 2 роки перебував у таборі інтернованих українських воїнів.

=== На еміграції ===
[[Файл:Bohuslav Shashkevych stone.JPG|thumb|right|180px|Пам'ятник Богуслава Шашкевича в Едмонтоні. 1930-ті роки]]
Після табору в Чехословаччині опинився в Німеччині. Останні роки життя прожив у Канаді, де й помер раптовою смертю в Едмонтоні в 1935 році. Похований на цвинтарі Беечмон.

== Нагороди ==
* [[Орден Залізної Корони]] III класу з воєнною декорацією й мечами;
* [[Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)|Хрест «За військові заслуги»]] III класу з воєнною декорацією й мечами;
* [[Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)|Срібна медаль за хоробрість]] І класу;
* [[Залізний Хрест (Німеччина)|Німецький Залізний Хрест]] II класу;
* [[Залізний півмісяць|Турецький Залізний півмісяць]] I і II класу;
* Хрест Карла.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* {{ЕУ}}
* ''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР.&nbsp;— Львів&nbsp;: Інститут українознавства НАНУ, видавнича фірма «Олір», 1995.&nbsp;— 368 с., іл.&nbsp;— ISBN 5-7707-7867-9.

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20111028120330/http://www.asv.gov.ua/content.php?lang=uk&page=1_1 Академія сухопутних військ імені Петра Сагайдачного].
* [http://ifoonsku.ucoz.ua/news/taki_rizni_doli_shashkevichiv/2021-05-15-7951 Такі різні долі Шашкевичів]
* [http://www.chasipodii.net/article/6789/ Отаман, онук поета] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305115529/http://www.chasipodii.net/article/6789/ |date=5 березня 2016 }}.
* [http://vijsko.milua.org/k5.htm Українське військо у XX—XXI сторіччі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120304111205/http://vijsko.milua.org/k5.htm |date=4 березня 2012 }}.
* [http://www.wz.lviv.ua/articles/61219 Як Шашкевич загонами курдів командував…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160413000822/http://wz.lviv.ua/articles/61219 |date=13 квітня 2016 }}
{{бібліоінформація}}
{{Командири УГА}}

{{Портали|Канада|Біографії}}

[[Категорія:Австро-Угорські військовики Першої світової війни]]
[[Категорія:Вояки Української Галицької Армії]]
[[Категорія:Вояки Армії УНР]]
[[Категорія:Отамани УГА]]
[[Категорія:Уродженці Долинського району Івано-Франківської області]]
[[Категорія:Українці Канади]]
[[Категорія:Померли в Едмонтоні]]
[[Категорія:Українські емігранти до Канади]]