Перегляд вихідного коду сторінки Швидкість осідання еритроцитів

[[Файл:StaRRsed pipet array.jpg|thumb|Набір піпеток в автоматизованому аналізаторі ШОЕ]]
{{Без виносок|Дата=квітень 2021}}
'''Шви́дкість осіда́ння еритроци́тів''' (''ШОЕ'') — неспецифічний лабораторний показник [[кров]]і, що відображає співвідношення фракцій [[білки|білків]] плазми; зміна ШОЕ може служити непрямою ознакою поточного [[запальний процес|запального]] або іншого патологічного процесу.

Проба ґрунтується на здатності еритроцитів в позбавленій можливості згортання крові осідати під дією гравітації. В нормі величина ШОЕ у чоловіків не перевищує 10 мм/годину, а у жінок — 15&nbsp;мм/годину.

== Принцип методу ==

Питома маса [[еритроцити|еритроцитів]] перевищує питому масу [[плазма крові|плазми]], тому вони поволі осідають на дно пробірки. Швидкість, з якою відбувається осідання еритроцитів в основному визначається ступенем їх агрегації, тобто їх здатністю злипатися разом. Через те, що при творенні агрегатів зменшується відношення поверхні частинок до їх об'єму, опір агрегатів еритроцитів тертю виявляється менше, ніж сумарний опір окремих еритроцитів; у зв'язку з цим швидкість [[осідання крові|осідання]] збільшується.

Агрегація еритроцитів головним чином залежить від їхніх електричних властивостей і білкового складу плазми крові. В нормі еритроцити несуть від'ємний заряд і відштовхуються один від одного. Ступінь агрегації (а значить і ШОЕ) підвищується при збільшенні концентрації в плазмі т.з. білків гострої фази — [[маркер]]ів запального процесу. В першу чергу — [[фібриноген]]у, C-реактивного білка, [[церулоплазмін]]у, [[імуноглобулін]]ів і інших. Навпаки, ШОЕ знижується при збільшенні концентрації [[альбуміни|альбумінів]].

== Методика визначення ==
Визначення ШОЕ проводять ''методом Панченкова'' (в піпетці) або за ''методом Вестергрена'' (у пробірці).

=== Методом Панченкова ===
У градуйований на 100 ділень капіляр Панченкова набирають до мітки «Р» 5%-ий розчин цитрату натрію і переносять його на годинне скло. Потім у тому ж капіляр набирають двічі кров до мітки «К» і обидва рази видувають її на годинне скло. Кров, ретельно перемішану з цитратом натрію, знову набирають у капіляр до мітки «К». Капіляр ставлять в штатив суворо вертикально. ШОЕ враховують через 1 годину, при необхідності через 24 години і виражають у міліметрах. У методі Панченкова як антикоагулянт використовують цитрат натрію. У капіляр набирають 2.5 мкл цитрату і в той же капіляр добирають 7.5 мкл крові або в заздалегідь розкрапані пробірки з цитратом додають 7.5 мкл крові, кров з цитратом перемішують в пробірці, знову набирають у капіляр і встановлюють у спеціальний штатив на 1 годину.

=== Метод Вестергрена ===
Це міжнародний метод визначення ШОЕ. Він відрізняється від методу Панченкова характеристиками використовуваних пробірок і калібруванням шкали результатів. Результати, одержані цим методом, в області нормальних значень збігаються з результатами, одержуваними методом Панченкова. Але метод Вестергрена чутливіший до підвищення ШОЕ, і результати в зоні підвищених значень ШОЕ будуть вище результатів, одержуваних методом Панченкова. 

Для виконання визначення ШОЕ за методом Вестергрена необхідна венозна кров, взята з цитратом натрію 3,8% у співвідношенні 4:1. Також використовується венозна кров, взята з ЕДТА (1,5 мг / мл) і потім розведена цитратом натрію або фізіологічним розчином у співвідношенні 4:1. Метод виконується в спеціальних пробірках Вестергрена з просвітом 2,4-2,5 мм і шкалою, градуйованою в 200 мм. ШОЕ зчитують в мм за 1 годину.

== Інтерпретація ==

Понад сто років даний лабораторний тест застосовується для кількісного визначення інтенсивності різноманітних запальних процесів. Так, найчастіше збільшення ШОЕ пов'язано з гострою і хронічною [[інфекція|інфекцією]], [[імунопатологічні захворювання|імунопатологічними захворюваннями]], [[інфаркт]]ами внутрішніх органів.

Хоча запалення і є найчастішою причиною прискорення осідання еритроцитів, збільшення ШОЕ також може обумовлюватися і іншими, у тому числі і не завжди патологічними, станами.

ШОЕ також може збільшуватися при злоякісних [[Новоутворення (медицина)|новоутвореннях]], при значному зменшенні числа еритроцитів, при [[гіпопротеїнемія|гіпопротеїнемії]], в період [[вагітність|вагітності]], при вживанні деяких [[лікарські препарати|лікарських препаратів]], наприклад, [[саліцилати|саліцилатів]].

Помірне підвищення ШОЕ (20—25 мм/год) може спостерігатися при [[анемія]]х, при гіпопротеїнемії, у жінок в період [[менструація|менструації]] і вагітності. Різке підвищення ШОЕ (більше 60&nbsp;мм/годину) звичайно супроводжує такі стани як септичний процес [[аутоіммуні захворювання]], злоякісні пухлини, що супроводяться розпадом [[тканини|тканин]], [[лейкоз]]. Зменшення швидкості осідання еритроцитів можливо при гіперпротеїнемії, при зміні форми еритроцитів, [[еритроцитоз]]ах, [[лейкоцитоз]]і, [[ДВС-синдром]]і, [[гепатит]]ах.

Не зважаючи на свою неспецифічність визначення ШОЕ все ще є одним з найпопулярніших лабораторних тестів для встановлення факту інтенсивності запального процесу.

== Див. також ==
* [[Запалення]]
* [[Клінічний аналіз крові]]

== Література ==
* Лабораторна діагностика : навч. посіб. / ред. І. Г. Купновицька, А. М. Ерстенюк. - Вінниця : Нова книга, 2017. - 320 с. [https://issuu.com/novaknyha/docs/kupnovitska_____laboratorna_ta_inst Зміст] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220313193750/https://issuu.com/novaknyha/docs/kupnovitska_____laboratorna_ta_inst |date=13 березня 2022 }} ISBN 978-966-382-661-5 (С.66-69)
* Фізіологія крові та внутрішнього середовища: методичні рекомендації / І.А. Іонов, Т.Є. Комісова, В.Ф. Слюсарєв, С.О. Шаповалов. Ę Х. : ЧП Петров В.В., 2017. - 48 с. [http://dspace.hnpu.edu.ua/bitstream/123456789/755/1/Фізіологія%20крові-2016.pdf Ел.джерело] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200331140841/http://dspace.hnpu.edu.ua/bitstream/123456789/755/1/Фізіологія%20крові-2016.pdf |date=31 березня 2020 }} (С.20-23)
* Електронний посібник до вивчення курсу «Основи загальної клінічної лабораторної діагностики» / Т.М. Шевченко, П.М. Полушкін – Д.: ДНУ, 2016. – 138 с. [http://repository.dnu.dp.ua:1100/upload/17ba1fd9082bc67d1a6d5b0828504ea1Osnovi__zagal'noyi__klinichnoyi__laboratornoyi_.PDF Ел.джерело] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210430061317/http://repository.dnu.dp.ua:1100/upload/17ba1fd9082bc67d1a6d5b0828504ea1Osnovi__zagal'noyi__klinichnoyi__laboratornoyi_.PDF |date=30 квітня 2021 }} (С.33-35)

== Посилання ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/48/shvidkist-osidannya-eritrocitiv ШВИДКІСТЬ ОСІДАННЯ ЕРИТРОЦИТІВ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160803141900/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/48/shvidkist-osidannya-eritrocitiv |date=3 серпня 2016 }}  //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53393/6388.html Бернацького реакція]}}



[[Категорія:Аналіз крові]]