Перегляд вихідного коду сторінки Ядерна бомба

{{Об'єднати|Ядерна зброя|date=липень 2023}}
[[Файл:Fat man.jpg|thumb|200px|Бомба «Товстун», що була скинута на [[Наґасакі]], [[1945]]'']]
[[Файл:Nagasakibomb.jpg|thumb|200px|Вибух атомної бомби в [[Наґасакі]], [[1945]]]]
'''Я́дерна''' або '''а́томна бо́мба'''&nbsp;— [[бомба]], руйнівна сила якої отримується розщепленням [[атомне ядро|ядра]] [[атом]]а у результаті ланцюгової [[ядерна реакція|ядерної реакції]]. Є першим різновидом [[ядерна зброя|ядерної зброї]] та належить до [[зброя масового ураження|зброї масового ураження]].

== Історія ==

=== Шлях до створення атомної бомби ===
* В [[1896]] році французький хімік [[Антуан Анрі Беккерель]] відкриває радіоактивність [[Уран (елемент)|урану]].
* В [[1899]] році [[Ернест Резерфорд]] виявляє альфа- і [[Електронний промінь|бета- промені]]. [[1900]] року відкрито [[Гамма-промені|гамма-випромінювання]].
* У ці роки відкрито багато радіоактивних [[ізотоп]]ів хімічних елементів: в 1898 [[П'єр Кюрі|П'єром Кюрі]] й [[Марія Кюрі|Марією Кюрі]] відкриті [[полоній]] й [[радій]], в [[1899]] Резерфорд відкрив [[радон]], а [[Андре-Луї Деб'єрн]]&nbsp;— [[актиній]].
* [[1903]] року Резерфорд і [[Фредерік Содді]] опублікували [[закон радіоактивного розпаду]].
* [[1921]] року [[Отто Ган]], фактично, відкривав ядерну ізомерію.
* У [[1932]]-му [[Джеймс Чедвік]] відкрив [[нейтрон]], а Карл Д. Андерсон&nbsp;— [[позитрон]].
* Того ж [[1932]] року у США [[Ернест Лоуренс]] запустив перший [[циклотрон]], а в Англії Ернест Волтон й Джон Кокрофт вперше [[Розщеплення ядра|розщепили ядро]] атома: вони зруйнували ядро [[Літій|літію]], обстрілюючи його на прискорювачі [[протон]]ами. Одночасно такий експеримент був проведений в СРСР.
* [[1934]] року [[Фредерік Жоліо-Кюрі]] відкрив штучну радіоактивність, а [[Енріко Фермі]] розробив методику сповільнення нейтронів. У [[1936]] ним було відкрито селективне поглинання нейтронів.
* [[1938]] року [[Отто Ган]], [[Фріц Штрассман]] й [[Ліза Мейтнер]] відкрили розщеплення ядра урану при поглинанні ним нейтронів. З цього й починається розробка ядерної зброї.
* [[1940]] року [[Флеров Георгій Миколайович|Г.&nbsp;Н.&nbsp;Флеров]] й К.&nbsp;А.&nbsp;Петржак, працюючи в ЛФТІ, відкрили [[спонтанний поділ]] ядра урану.
* Навесні [[1941]] року Фермі завершив розробку теорії [[Ядерна реакція|ланцюгової ядерної реакції]].
* У червні [[1942]] Фермі й Г. Андерсон у ході дослідів отримали [[коефіцієнт розмноження нейтронів]] понад одиницю, що відкрило шлях до створення ядерного реактора.
* [[2 грудня]] [[1942]] року в США запрацював перший у світі ядерний реактор, здійснена перша ядерна ланцюгова реакція, що могла самопідтримуватися.
* [[17 вересня]] [[1943]] стартував «[[Мангеттенський проєкт]]».
* [[16 липня]] [[1945]] року в США в пустелі поблизу [[Аламогордо]] (штат [[Нью-Мексико]]) випробувано перший ядерний вибуховий пристрій «Gadget» (одноступінчастий, на основі плутонію).
* У серпні [[1945]]-го на [[Японія|японські]] міста американцями були скинуті перші атомні бомби [[Малюк (бомба)|«Маля»]] ([[6 серпня]], [[Ядерне бомбардування Хіросіми|Хіросіма]]) і [[Товстун (бомба)|«Товстун»]] ([[9 серпня]], [[Ядерне бомбардування Наґасакі|Нагасакі]]). Див. [[Ядерне бомбардування Хіросіми і Наґасакі]].

=== Післявоєнне вдосконалювання ядерної зброї ===
* Липень [[1946]]&nbsp;р. США проводять операцію «Перехрестя» на [[Бікіні (атол)|атолі Бікіні]]: 4-й й 5-й атомні вибухи в історії людства.
* Навесні [[1948]]&nbsp;р. американці провели операцію «Пісковик» ([[Англійська мова|англ.]] ''Operation «Sandstone»''). Підготовка до неї йшла з літа [[1947]]&nbsp;р. У ході операції були випробувані 3 удосконалені атомні бомби.
* [[29 серпня]] [[1949]]&nbsp;р. [[СРСР]] провів випробування своєї атомної бомби РДС-1, зруйнувавши ядерну монополію США.
* Наприкінці січня&nbsp;— початку лютого 1951&nbsp;р. США відкрили [[Ядерний полігон у Неваді]] і провели там операцію «Рейнджер» з 5 ядерних вибухів.
* У квітні&nbsp;— травні [[1951]]&nbsp;р. США провели операцію «Парник».
* У жовтні&nbsp;— листопаді [[1951]]&nbsp;р. на полігоні в Неваді США провели [[Операція Buster-Jangle|операцію «Бастер-Джангл»]].
* [[14 вересня]] [[1954]] року на [[Тоцький полігон|Тоцькому полігоні]] в [[Оренбурзька область|Оренбурзькій області]] відбулись [[тоцькі військові навчання]] із застосуванням ядерної зброї.
* У жовтні [[1961]]&nbsp;р. [[СРСР]] провів випробування [[Цар-бомба|Цар-бомби]], найпотужнішого ядерного заряду в історії.

== Фактори ураження ==
Основним фактором ураження атомного вибуху є надзвичайно потужна '''[[вибухова хвиля]]'''. Енергія, що вивільняється ядерним зарядом, еквівалентна вибуху декількох тисяч тонн [[тринітротолуол|ТНТ]]. Така потужність вибуху призводить до суцільних руйнувань на відстані майже кілометра від епіцентру.

Крім вибухової хвилі уражаючими факторами є також '''світлове випромінювання''' та '''[[проникаюча радіація]]'''. Деякі дослідники виділяють окремо '''[[електромагнітний імпульс]]''', що виникає внаслідок розсіювання рентгенівського випромінювання. Він не впливає на людей безпосередньо, але виводить з ладу електричне та електронне обладнання.

Внаслідок вибуху відбувається також '''зараження навколишнього середовища радіоактивними продуктами розпаду''', що, як і проникаюча радіація, можуть викликати [[променева хвороба|променеву хворобу]]<ref>{{книга
 |автор          = 
 |заголовок      = Памятка населению по защите от атомного оружия.
 |відповідальний = Главное управление слубы местной ПВО МВД СССР
 |серія          = djvu
 |посилання      = http://bezpaleva.org/download-manager.php?id=1
 |видання        = Второе издание
 |місце          = Москва
 |видавництво    = 
 |рік            = 1954
 |том            = 
 |сторінок       = 32
 |тираж          = 
 |archivedate    = 2009-05-10
 |archiveurl     = https://web.archive.org/web/20090510003740/http://bezpaleva.org/download-manager.php?id=1
}} {{ref-ru}}</ref>.

== Конструкція ==
[[Файл:Gun-type fission weapon uk-labels thin lines.svg|thumb|300px|Принцип дії найпростішої атомної бомби гарматного типу]]
Основу атомної бомби становить заряд, що складається з речовини, атомне ядро якої здатне до розщеплення. Наразі можуть використовуватися три такі речовини. Це [[ізотоп]]и [[уран (хімічний елемент)|урану]] з масовими числами 235 або 233 та ізотоп [[плутоній|плутонію]] із масовим числом 239. Самопідтримувана ланцюгова реакція поділу атомних ядер стає можливою, коли маса речовини перевищує деяку критичну межу. Для [[уран-235|урану-235]] критична маса становить близько 40&nbsp;кг, для [[плутоній-239|плутонію-239]]&nbsp;— 10—13&nbsp;кг. Вона залежить від точного ізотопного складу, щільності матеріалу та навіть його форми.
Щоб запобігти передчасному вибухові, у перших зразках загальна маса атомного заряду вкладалася в корпус бомби окремими частинами, нарізно. Кожна з частин мала масу, меншу за критичну. В потрібний момент за допомогою детонатора і звичайної вибухівки частини поєднувалися і відбувався атомний вибух. Схему бомби, що реалізує такий найпростіший «гарматний» механізм, наведено на малюнку.

[[Файл:Implosion bomb animated.gif|thumb|200px|Принцип дії атомної бомби імплозивного типу.]]
У сучасних ядерних зарядах застосовують складнішу схему ''сферичної імплозії''. У центрі сфери розташовано ''нейтронний ініціатор''. Його оточено шаром ядерної речовини, що у звичайних умовах має масу менше критичної. Вона у свою чергу оточена [[Відбивач нейтронів|оболонкою з матеріалу, що відбиває нейтрони]]. Зовнішній шар складають з лінз звичайної вибухівки (тринітротолоул, гексаген тощо) зі складною системою детонаторів, яка забезпечує сферичну концентрацію вибухової хвилі. Вибухова хвиля стискає атомний заряд і, таким чином, переводить його у надкритичний стан (за рахунок збільшення щільності). Крім того розбивається нейтронний ініціатор, що надає потужний поштовх для початку ядерної реакції.

У процесі конструювання атомних бомб надзвичайно велика увага приділяється запобіганню всіляким випадковостям, що можуть ініціювати мимовільний вибух. Це призводить до значного ускладнення конструкції<ref>{{Cite web
| url = http://www.suvenirograd.ru/sights.php?id=707&lang=1/
| title = Выдающийся ученый Юлий Борисович Харитон - один из руководителей атомного проекта СССР
| accessdate = 2010-09-22
| author = 
| date = 
| work = 
| archiveurl = https://web.archive.org/web/20131016044025/http://www.suvenirograd.ru/sights.php?id=707&lang=1%2F
| archivedate = 2013-10-16
| deadurl = yes
}} {{ref-ru}}</ref>.

== Розвиток технології ==
У 1950-х роках на основі атомної бомби було розроблено потужнішу [[воднева бомба|водневу бомбу]].
А 1970-х була розроблена [[нейтронна бомба]] (нейтронна зброя).

== Випробування та застосування ==

[[Файл:Types of nuclear testing.svg|thumb|'''Типи ядерних випробувань:''' 1&nbsp;— Наземне, 2&nbsp;— Підземне, 3&nbsp;— Повітряне, 4&nbsp;— Підводне]]

За період [[1945]]—[[2007]] років було підірвано 2065 ядерних та термоядерних пристроїв: 1056 з них належали [[Сполучені Штати Америки|США]]; 715&nbsp;— [[СРСР]]; 198&nbsp;— [[Франція|Франції]]; 45&nbsp;— [[Велика Британія|Великої Британії]]; 45&nbsp;— [[Китай|Китаю]]; 4&nbsp;— [[Індія|Індії]]; 2&nbsp;— [[Пакистан]]у<ref>
{{Cite web
 |url         = http://www.ga.gov.au/oracle/nuclear-explosion.jsp
 |title       = Query Nuclear Explosions Database
 |accessdate  = 2010-09-22
 |author      = 
 |date        = 2008-10-14
 |work        = Geoscience Australia: Australian Government
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6HcjvAnZu?url=http://www.ga.gov.au/oracle/nuclear-explosion.jsp
 |archivedate = 2013-06-24
 |deadurl     = no
}} {{ref-en}}
</ref>. Два випробування здійснено [[КНДР]].

== У культурі ==
Випробування та бойові застосування атомних бомб спершу сприймалися в США дуже схвально. В грудні 1945 року дует «Karl & Harty» записав «When the Atom Bomb Fell», пісню, яка описувала атомну бомбу як новознайдену американську силу, що вбиває «жорстоких японців». У листопаді/грудні 1945 року «Headline Comics» створили серію про Адама Манна, який випадково проковтнув радіоактивні речовини та став «Атомною людиною», живою атомною бомбою. У коміксі за жовтень 1946 року [[Супермен]] звільнився від божевілля завдяки вибуху атомної бомби на атолі Бікіні. Випробування на атолі Бікіні також відіграли важливу роль у впливі на моду. В червні 1946 року французький дизайнер Жак Хейм представив новий купальник під назвою «Атом», який він рекламував як «найменший у світі купальний костюм». Він став потім відомий як просто «[[бікіні]]». У 1951 році США почали проводити ядерні випробування в Неваді, за майже 65 миль від Лас-Вегаса. У казино Лас-Вегаса влаштовувалися «світанкові вечірки», щоб відвідувачі не пропустили спостереження вибухів, а Торгова палата Невади видавала календарі з розкладом випробувань атомних бомб. Грибоподібна хмара від вибуху стала символом епохи, зображалася на вивісках закладів. Округ Кларк у Неваді навіть змінив свою офіційну печатку, включивши в неї зображення грибоподібної хмари<ref name=":0">{{Cite web|url=https://ahf.nuclearmuseum.org/ahf/history/atomic-culture/|title=Atomic Culture - Nuclear Museum|website=https://ahf.nuclearmuseum.org/|language=en-US|access-date=2024-09-21}}</ref>.

Однак, рання американська культурна реакція на бомбу була не лише позитивною. У оповіданні Теодора Стерджена «Меморіал» (1946) вчений підриває атомну бомбу як попередження про «зловживання великою силою». Того ж року фізик Луїс Ріденур написав одноактну п'єсу «Вогні Апокаліпсису», в якій США виводять тисячі атомних бомб на орбіту Землі. Проте, там уже кружляють ворожі бомби і всі вони вибухають. Серед найбільш культових творів того періоду&nbsp;— «<nowiki/>[[Марсіанські хроніки]]<nowiki/>» [[Рей Бредбері|Рея Бредбері]], спочатку видані з 1946 по 1950 рік як збірка оповідань. У одному з них люди-колонізатори на Марсі спостерігають, як Землю охоплюють вибухи атомних бомб, передаючи [[Абетка Морзе|азбукою Морзе]] останні повідомлення. У «<nowiki/>[[Дощі випадають]]<nowiki/>» роботи у футуристичному будинку виконують щоденні завдання, але людей там немає&nbsp;— вони згоріли в ядерному вибусі. В 1951 році вийшов класичний фільм «<nowiki/>[[День, коли Земля зупинилась (фільм, 1951)|День, коли Земля зупинилася]]<nowiki/>», де інопланетянин попереджає землян, що їх буде знищено в разі застосування ядерної зброї за межами Землі<ref name=":0" />. В той же час декілька персонажів коміксів, зокрема Атомний Громовержець, Атомен і Атомний Кролик, використовували свої атомні сили, щоб боротися з лиходіями та зображати розробки атомних технологій як позитивну інновацію. Пізніше цю тему продовжили [[Фантастична четвірка]] та [[Людина-павук]]<ref>{{Cite web|url=https://discover.lanl.gov/publications/the-vault/the-vault-2022/atomic-pop-culture/|title=Atomic Pop Culture {{!}} The Vault|last=Laboratory|first=Los Alamos National|website=Los Alamos National Laboratory|language=en|access-date=2024-09-21}}</ref>.

У 1950-і, а особливо в 1960-і атомна бомба стала широко сприйматися як загроза, зокрема через [[Взаємне гарантоване знищення|доктрину взаємного знищення]] між США та СРСР. 1 березня 1954 року США випробували свою найбільшу в історії бомбу «<nowiki/>[[Кастл Браво|Касл Браво]]<nowiki/>», радіоактивні опади від якої досягнули Японії. Ця подія популяризувала термін «радіоактивні опади». Того ж року в Японії вийшов [[Ґодзілла (фільм, 1954)|перший фільм]] про [[Ґодзілла|Ґодзіллу]]&nbsp;— величезного ящера, породженого випробуванням водневої бомби, який атакує Японію. В американській масовій культурі стала популярна тема мутантів, виниклих унаслідок вибухів атомних бомб. Наприклад, як у фільмі «<nowiki/>[[Вони!]]<nowiki/>» (1954) про велетенських мурах, або «Атака крабів-монстрів» (1957)<ref name=":0" />.

Розвинулася тема «атомного апокаліпсису»&nbsp;— всесвітнього застосування атомних бомб, у якому більшість або все людство загине. Роман Невіла Шута «На пляжі» (1957) описує як атомна війна спустошила більшу частину світу і останні люди в Австралії неминуче загинуть за декілька місяців. У 1960 році Волтер М. Міллер опублікував «Пісню для Лейбовіца», постапокаліптичний науково-фантастичний роман, де через сотні років після атомної війни, група монахів оберігає знання, що зрештою роблять можливою нову війну. Фільм 1964 року «[[Збій системи безпеки (фільм, 1964)|Збій системи безпеки]]» демонструє загрозу атомної війни через помилку електроніки і США змушені скинути атомні бомби на Нью-Йорк, щоб довести радянській владі, що це була помилка<ref name=":0" />.

Уряд США заохочував з 1950-х років популяризацію [[Цивільна оборона|цивільної оборони]], побудову й рекламу протирадіаційних сховищ. 1 листопада 1952 року журнал «[[Ньюсвік|Newsweek]]» повідомив: «Усі звіти та вся статистика привели до одного похмурого висновку: під час атомної атаки фронт буде всюди. Кожен дім, кожна фабрика, кожна школа можуть стати мішенню. Ніхто не буде в безпеці в епоху водневої бомби». Тренування з дій у випадку атомного бомбардування проводилися в школах, було створено на цю тему анімаційний фільм «Черепаха Берт». У фільмі «Паніка в нульовому році» (1962) демонструвалося як чоловік рятує свою родину під час атомного бомбардування, бо знає, що робити в цій надзвичайній ситуації. Епізод «[[Сутінкова зона (телесеріал, 1959)|Сутінкової зони]]» під назвою «Укриття» (1961) показує подібну ситуацію похмуріше: люди вламуються до сховища, яке облаштувала одна родина; головний герой робить висновок, що страх переміг людей без атомної бомби. Чорна комедія Стенлі Кубрика «<nowiki/>[[Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав хвилюватись і полюбив бомбу|Доктор Стрейнджлав або як я перестав хвилюватися і полюбив бомбу]]<nowiki/>» (1964) висміює політику уряду США, зокрема [[Теорія стримування|теорію стримування]], показуючи, що вона стає безглуздою, коли все більше контролю над атомними бомбами перекладається на автоматику<ref name=":0" />.

Наприкінці 1960-х і в 1970-х роках відбувся занепад тематики атомної зброї в американській популярній культурі. У той час як 64&nbsp;% американців у 1959 році вважали, що атомна війна є найактуальнішою проблемою для Сполучених Штатів, до 1964 року це число впало до 16&nbsp;%. Успішні переговори щодо [[Карибська криза|кубинської ракетної кризи]] та подальше встановлення постійної гарячої лінії Білий дім-Кремль, [[Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі й під водою|Договір про часткову заборону ядерних випробувань]] 1963 року та відволікання уваги на [[Війна у В'єтнамі|війну у В'єтнамі]] були факторами, що сприяли цьому явищу<ref name=":0" />.

Тема атомної зброї (вже не тільки бомб) повернулася під час президентства [[Рональд Рейган|Рональда Рейгана]] в 1980-х роках. Знову створювалися фільми про атомну війну, такі як «Третя світова війна» (1982), «Наступний день» (1983), «Заповіт» (1983), «[[Мертва зона (фільм)|Мертва зона]]» (1983), «Зворотний відлік до Задзеркалля» (1984), «Коли дме вітер» (1986) і «Чарівна миля» (1988)<ref name=":0" />. Дещо сатиричний погляд показано у «<nowiki/>[[Воєнні ігри|Воєнних іграх]]<nowiki/>» (1983) про підлітка-хакера, який випадково отримує доступ до центрального комп’ютера Міністерства оборони, що імітує ядерну війну та ледь не розпочинає її<ref>{{Cite web|url=https://www.vox.com/culture/23808552/atomic-bomb-manhattan-strangelove-oppenheimer-pop-culture|title=The nuclear bomb’s enduring, evolving place in pop culture|last=Wilkinson|first=Alissa|date=2023-07-27|website=Vox|language=en-US|access-date=2024-09-21}}</ref>. Роман-бестселер «Полювання на Червоний Жовтень» (1984) розповідає про радянського капітана підводного човна, який розуміє, що його підводний човен збирається завдати першого атомного удару, і намагається дезертувати й зупинити атаку. Такі музиканти, як [[Джеймс Тейлор]], [[Бонні Рейтт]], [[Брюс Спрінгстін]] і [[Джексон Браун]], співпрацювали над антивоєнним фільмом-концертом «No Nukes» (1980). В 1985 році відзначалася 40-а річниця Мангеттенського проєкту, що призвело до створення таких фільмів, як «День перший» (1989) та «Товстун і маленький хлопчик» (1989)<ref name=":0" />.

Після закінчення [[Холодна війна|Холодної війни]] на перший план вийшла тема ядерного тероризму, як у комедії «[[Остін Паверс: Міжнародна людина-загадка|Остін Паверс]]» (1996), «<nowiki/>[[Миротворець (фільм, 1997)|Миротворець]]<nowiki/>» (1997), «Погана компанія» (2002), «<nowiki/>[[І цілого світу замало (фільм)|І цілого світу замало]]<nowiki/>» (1999), «<nowiki/>[[Темний лицар повертається]]<nowiki/>» (2012)<ref name=":0" />.

== Див. також ==
* [[Ядерна енергія]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати1}}
{{commonscat|Nuclear weapons|Ядерна бомба}}
* {{Cite web
 |url         = http://nuclearweaponarchive.org/Nwfaq/Nfaq0.html
 |title       = Nuclear Weapons Frequently Asked Questions (Version 2.25)
 |accessdate  = 2010-09-22
 |author      = Carey Sublette
 |date        = 2001-09-09
 |work        = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6HcjwAD6N?url=http://nuclearweaponarchive.org/Nwfaq/Nfaq0.html
 |archivedate = 2013-06-24
 |deadurl     = no
}} {{ref-en}}
* {{Cite web
 |url         = http://hirosima.scepsis.ru
 |title       = Хиросима и Нагасаки
 |accessdate  = 2010-09-22
 |author      = Наталья Корчагина, Артём Петрашко
 |date        = 
 |work        = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6HcjwzBdv?url=http://hirosima.scepsis.ru/
 |archivedate = 2013-06-24
 |deadurl     = no
}} {{ref-ru}}
* {{cite web|url=http://www.youtube.com/watch?v=I9lquok4Pdk&feature=player_embedded |author= Isao HASHIMOTO |title=Nuclear Detonation Timeline "1945-1998"}}
* {{ref-en}} [http://nuclearsecrecy.com/nukemap/ Nukemap by Alex Wellerstein]&nbsp;— картографічне моделювання різного роду впливів під час ядерних вибухів різної потужності.


{{Weapon-stub}}

[[Категорія:Ядерна зброя]]
[[Категорія:Атомні бомби]]