Ù (латиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ù
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ɗ Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ È
É Ê Ë Ē Ė Ę Ě
Ə Ɠ Ĝ Ğ Ġ Ģ Ƣ
Ĥ Ħ Ì Í Î Ï
Ī Į İ I IJ Ĵ Ķ
Ǩ Ƙ Ļ Ł Ĺ
Ľ Ŀ LJ Ñ Ń Ņ Ň
Ɲ Ƞ Ŋ NJ Ò Ó
Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő Œ
Ơ Ƥ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

Ù, ù — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою U з додаванням гравісу. Використовується в деяких альфабетах, заснованих на латинській. Є варіацією літери U.

Вживання[ред. | ред. код]

В італійській мові позначає наголошену u (наприклад: più, giù).

У французькій мові використовується лише для розрізнення омофонів ou («або») і («де»).

У шотландській гельській мові літера Ù позначає довгий U — /uː/, наприклад: sùil (око, надія).

Ù є також однією з літер кашубського альфабету.

У в'єтнамському письмі та в Піньїні використовується для позначення низхідного тону.

Кодування[ред. | ред. код]

Графема HTML Юнікод TeX
Ù Ù U+00D9 \\grave U
ù ù U+00F9 \\grave u

Див. також[ред. | ред. код]