Ć
| Ć | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||
| Латинська абетка | ||||||||||
| A | B | C | D | E | F | G | ||||
| H | I | J | K | L | M | N | ||||
| O | P | Q | R | S | T | U | ||||
| V | W | X | Y | Z | ||||||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | ||||
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||
| Č | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | ||||
| É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | ||||
| Ə | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | ||||
| Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | Î | Ï | ||||
| Ī | Į | İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | ||||
| Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | ||||
| Ľ | Ŀ | LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | ||||
| N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | ||||
| Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | ||||
| Ơ | Ƥ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | ||||
| Ɽ | ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | ||||
| Š | Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | ||||
| Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | ||||
| Ŭ | Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | ||||
| Ẋ | Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | ||||
| Ẕ | Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž | ||||
Ć, ć (c — акут) — одна з графем розширеної латинки.
Використання[ред. | ред. код]
Найширше використовується в польській мові, де позначає м'який (палаталізований) приголосний /t͡ɕ/. У сучасній мові найчастіше з'являється в кінці слів.
У 19 столітті літера перейшла до південнослов'янських мов. Є п'ятою літерою в польській, лужицькій, хорватській, та боснійській абетках, а також у латинізованих абетках сербської, македонської та чорногорської мов (деякі форми)[1]. У білоруській латинці і різних варіантах української латинки відповідає кириличному буквосполученню ЦЬ.
Сербська кирилична абетка використовує Ћ як еквівалент Ć. В македонській мові частковим еквівалентом є Ќ. Інші мови, що також використовують кирилицю, найчастіше передають Ć буквосполученням ЧЬ.
Кодування[ред. | ред. код]
| Графема | Юнікод | LaTeX |
|---|---|---|
| Ć | U+0106 | \'{C} |
| ć | U+0107 | \'{c} |