Ņ (латиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ņ
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ɗ Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ È
É Ê Ë Ē Ė Ę Ě
Ə Ɠ Ĝ Ğ Ġ Ģ Ƣ
Ĥ Ħ Ì Í Î Ï
Ī Į İ I IJ Ĵ Ķ
Ǩ Ƙ Ļ Ł Ĺ
Ľ Ŀ LJ Ñ Ń Ņ Ň
Ɲ Ƞ Ŋ NJ Ò Ó
Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő Œ
Ơ Ƥ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

Ņ, ņ (N-седиль) — літера розширеної латинки. Використовується в латиській мові, де є 19 літерою в алфавіті. Позначає твердопіднебінний носовий [ɲ], близький до українського «нь» [n̠ʲ]. Назва літери — "ень". Літера (поряд з іншими літерами з седилю) введена в латиський алфавіт 1908 року комісією під керівництвом К. Мюленбахcа. Оновлена ​​версія алфавіту була офіційно затверджена у 1919 році.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

ПосиланняŅ на сайте Scriptsource.org (англ.)[ред. | ред. код]

  • ņ на сайте Scriptsource.org (англ.)
  1. Информация о латышском (латвийском) языке. www.e-trans.ru. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 20 травня 2022.