Невідомщений (Цілком таємно)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Серія «Цілком таємно»
«Невідомщений»
Unrequited
Сезон № 4
Серія № 89 (4X16)
Перший показ 23 лютого 1997
Сценарій Говард Гордон
Режисер(и) Міхаель Ланге
Код виробника 4X16
Хронологія
← Попередня Наступна →
Каддіш Час летить
Див. також: Невідомщений

Невідомщений (Unrequited) — шістнадцята серія четвертого сезону американського науково-фантастичного телевізійного серіалу «Цілком таємно». Прем'єра в мережі «Фокс» відбулася 23 лютого 1997 року.

Епізод відноситься до «монстрів тижня» — окремий сюжет, який не пов'язаний із міфологією серіалу.

Малдер і Скаллі намагаються зупинити, здавалося б, невидимого вбивцю. Агенти незабаром дізнаються, що вони приречені на невдачу з самого початку — уряд США намагається приховати існування американських військовополонених, які й надалі утримуються у В'єтнамі.

Серія за шкалою Нільсена отримала рейтинг домогосподарств 10.3, його переглянули 16.56 мільйона людей у своєму початковому ефірі[1].

Зміст[ред. | ред. код]

Істина за межами досяжного

In medias res. В Національній алеї генерал-майор Бенджамін Блог виступає з промовою перед зібранням ветеранів війни у В'єтнамі. Тим часом Малдер, Дейна Скаллі та Волтер Скіннер патрулюють присутніх, шукаючи потенційного бойовика. Агенти бачать стрільця, однак постійно втрачають його з поля зору. Малдер бачить стрільця, що йде просто на нього та вихоплює табельну зброю. Скіннер прикриває генерала; стрілець ніби розчиняється в повітрі перед Фоксом.

За дванадцять годин до того, у Форт-Еванстоні (Меріленд), генерал-лейтенант Пітер Макдугал убитий пострілом в лоб під час руху у своєму лімузині. Скіннер інформує агентів про вбивство, зазначивши: на місці убивства знайдена гральна карта (чирвовий король) з черепом та закривавленими шаблями на «сорочці». Такий спосіб солдати у В'єтнамі використовували для позначення їхніх діянь, карту залишали на місці події. Підозра падає на водія лімузина молодшого офіцера Беркхолдера. ФБР дізнається що Беркхолдер був підписаний на імейл-розсилання ультраправої воєнізованої групи «Права рука», котру пов'язують з убивством Макдугала.

Малдер зі Скаллі арештовують очільниика «Правої руки», Денні Маркема в штаб-квартирі організації — Маркема переконує співробітничати тільки озброєний спецзагін. Під час обшуку знаходять фотографію Маркема з сержантом Натаніелем Тігером. Маркем оповідає — Тігер воював у В'єтнамі в складі спецпідрозділу «Криваві шаблі», у якому використовувалися гральні карти на кшталт знайденої в лімузині Макдугала; їх використовували для позначення здійснених ними убивств. Підрозділ виконував таємні завдання уряду США, однак з часом багато вояків потрапили до полону — серед них і Тігер. Командування полишило його в полоні на вірну загибель, «Права рука» зуміла Тігера визволити. Тим часом Тігер знаходиться біля будови Меморіалу ветеранів війни у В'єтнамі в Вашингтоні і зустрічає вдову побратима Девенпорта Рене Девенпорт. Він повідомляє жінці — насправді її чоловік живий та перебуває у полоні. Після того, як Тігер дає ідентифікаційний жетон військовослужбовця її чоловіка, він загадково зникає. На стелі видно як Тігер відходить.

Скіннер повідомляє агентам, що Тігер офіційно загинув, і його останки знаходяться в армійській лабораторії криміналістики. Однак Малдер дізнається, що в лабораторії є лише кілька зубів Тігера, причому вирваних щипцями і причина його смерті була зафіксована як «непереконлива». У вдови Тігера під час розмови з агентами стається крововилив ока. Малдер вважає, що його наступною ціллю є генерал Джон Стефен, який підписав свідоцтво про смерть Тігера. Малдер встигає попередити Стефена про небезпеку, але Тігер проходить непоміченим крізь службу безпеки в Пентагоні та вбиває генерала у його кабінеті і лишає карту бубнового короля. Перед цим він встигає подзвонити Малдеру. Скаллі обстежує місіс Девенпорт у лікарні і робить припушення — Тігер володіє здатністю створювати скотому і так «зникає» із поля зору. Це пояснювало б чому його не було видно на камерах спостереження Пентагону. Малдер відзначає часті незрозумілі появи та зникнення військ В'єтконга, про які повідомляли військовополонені у В'єтнамі.

Під час зустрічі з Марітою Коваррубіас Малдер дізнається, що Стефен, Макдугал та Блог були залучені до переговорів щодо військовополонених. Фокс приходить до висновку — генерали умисне приховували наявність багатьох військовополонених, і тепер уряд їх ліквідовує з допомогою Тігера знаючи, що його все одно не зупинити.

Тим часом парад військового оркестру і кортеж Блога рухаються до Національної алеї. Скаллі бачить Тігера в натовпі, але він миттєво зникає. Малдер розповідає Скіннеру і Скаллі, що уряд домігся того, щоб їх розслідування не вдалося, намагаючись прикрити правду про зречення американських військовополонених, які все ще утримуються у В'єтнамі.

Біля Національної алеї у натовпі Тігера впізнає колишній співробітник Ліо Дензінгер. Тігер передає йому список солдатів, які й надалі утримуються в полоні, і знову зникає. Блог перед мікрофоном знаходить хрестового туза, але вирішує продовжити виступ. Побачивши Тігера поруч зі сценою, з якої виступає генерал, агенти відводять Блога. Малдер здогадується — Тігер вже чекає на генерала в його автівці — Фокс розуміє, що ніхто не може побачити убивцю, якщо він перебуває у його осі зору. Після короткої перестрілки Скіннер зазнає наскрізного поранення, а Тігер поранений смертельно. Помираючи Тігер кілька разів повторює свою фамілію, звання та номер підрозділу — сержант Натаніел Джей Тігер, загін зелених беретів «Бі-11», особовий номер 82278, дата народження 7 травня 1952.

Через якийсь час Малдер і Скіннер зустрічаються біля Меморіалу. Скіннер повідомляє Малдеру — справа про обидва убивства передана під юрисдикцію Пентагону. Офіційне слідство встановило — убивцею був не Тігер, а психічно неврівноважений ветеран Томас Лінч, чию особу підтвердив Денні Маркхем. Фокс заявляє — це брехня, та полишає Скіннера розмірковувати над власною участю у В'єтнамській війні, дивлячись на ім'я Натаніеля Тігера на меморіальній стіні.

Створення[ред. | ред. код]

Під час створення четвертого сезону Говард Гордон був призначений лише до однієї частини — дев'ятнадцятої серії «Синхронності». Однак, дізнавшись чутки про американських агентів ЦРУ, залишених під час війни у В'єтнамі, він почав розробляти те, що стане сюжетом для «Невідомщеного». За день до різдвяної перерви 1996 року Говард звернувся до творця серіалу Кріса Картера та виконавчого продюсера Френка Спотніца і розповів їм про свою нову ідею епізоду. Проекту було надано «зелене світло», але Говард боровся з розривами історії, вимагаючи від Картера активно допомагати йому[1].

Гордон довго цікавився написанням антагоніста, який міг би стати невидимим, але він працював над пошуком наукового механізму для пояснення цього сюжетного моменту. Врешті-решт Гордон обговорив сюжет зі своїм братом- офтальмологом, який розповів про «сліпі плями» в людському оці.[2] Гордон зазначив: «Ці історії походять від наукових досліджень … Тому я сказав: що робити, якщо хтось насправді може створити поле зору там, де такого немає?»[3] Гордон вирішив зробити антагоніста ветераном війни у ​​В'єтнамі, оскільки «вони старіють, і подібно до того, хто пережив Голокост [в]» «Каддіші», починають вмирати". Ця сюжетна лінія також дозволила Гордону надати ветерану В'єтнаму Волтеру Скіннеру більшу роль — шанс, що Гордону сподобався[2].

Епізод містив репліку меморіалу ветеранів В'єтнаму, з яких лише частина була справжньою[4][5]. Через юридичні обмеження репліка містила несправжні імена, обрані сестрою художнього помічника Крістіни Лін; стела також містила назви акторів та знімальних груп «The X-Files», а також відомого письменника Гарлана Еллісона та моделі Джессіки Ган. Для денних сцен павільйон та супутня трибуна були споруджені в парку у Ванкувері. Нічні сцени знімалися на великому складі в пристані Баллантайн.[5]. Масовка, яка використовувалася для зйомки сцени в меморіалі, налічувала 500 осіб, які були «репліковані» в постпродукції.[2].

Оскільки парк є загальнодоступним та керується міським правлінням Ванкувера, міська поліція не могла заборонити загальний доступ. Це спричинило неприємність, коли папараці намагалися сфотографувати Джилліан. Тому багато працівників зйомок сформували «людську блокаду», відгороджуючи фотографів[5].

Сприйняття[ред. | ред. код]

Прем'єра відбулася в мережі Фокс 23 лютого 1997 року. Цей епізод отримав рейтинг Нільсена 10,9, з часткою 16, приблизно 10,9 % всіх телеглядачів з 16 % домогосподарств переглядали епізод. Серію в першому ефірі побачили 16,56 мільйонів глядачів.[1] Епізод уперше вийшов у Великій Британії 7 січня 1998 року на «BBC One».

Оглядачка The A.V. Club відзначила епізод на «B -»[6]. Незалежна рецензентка Сара Штегалл оцінила епізод в 2 з 5[7].

Роберт Шірман та Ларс Пірсон у книзі «Хочемо вірити: Критичний посібник із Цілком таємно, Мілленіуму та Одиноких стрільців» оцінили епізод двома зірками із п'яти[8]. Вони відзначали, що довгий тизер відтворюється в епізоді «без нового драматичного ефекту» і поява Коваррубіас не пропонує нової інформації[8]. Паула Вітаріс з Cinefantastique оцінила серію однією зірку з чотирьох[9].

Знімалися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Meisler, p. 298
  2. ↑ а б в Meisler, p. 298
  3. ↑ Hurwitz and Knowles, p. 111
  4. ↑ Meisler, p. 174–5
  5. ↑ а б в Gradnitzer and Pittson, pp. 139—140
  6. ↑ The X-Files: «Unrequited» / Millennium: «Covenant»
  7. ↑ The X-Files: «Unrequited»
  8. ↑ а б Shearman and Pearson, pp. 96–97
  9. ↑ The X-Files Frequently Asked Questions. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 2 лютого 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Невідомщений_(Цілком_таємно)&oldid=40494955