Координати: 34°27′ пн. ш. 48°7′ сх. д. / 34.450° пн. ш. 48.117° сх. д. / 34.450; 48.117
Очікує на перевірку

Ганджі-Дарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганджі-Дарі
34°27′ пн. ш. 48°7′ сх. д. / 34.450° пн. ш. 48.117° сх. д. / 34.450; 48.117
КраїнаІран[1]
РозташуванняHarsin Countyd
Типархеологічна пам'ятка
Дата заснування75 століття до н. е.[2]

Ганджі-Дарі. Карта розташування: Іран
Ганджі-Дарі
Ганджі-Дарі
Ганджі-Дарі (Іран)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Місцезнаходження Ганджі-Дарі і інших центрів раннього скотарства.

Ганджі-Дарі, перс. تپه گنج دره‎, букв. «Долина скарбів»,[3] — поселення епохи неоліту на території Іранського Курдистану, на схід від міста Керманшах, в центральній частині гірського масиву Загрос.[3]

Стоянку Ганджі-Дарі було вперше відкрито археологами в 1965 році. У 1960-70-і роки, аж до Іранської революції, її розкопки проводив канадський археолог Філіп Сміт.[3][4]

Залишки найбільш давнього поселення датуються близько 10000 років тому[5], (VIII—VII тис. до н. е.) і є найбільш ранніми свідоцтвами одомашнення кози в світі[6][7][8].

Знахідки розподілені по 5 рівням проживання, від A (верхнього) до E[9]. Відома кераміка (будівельна цегла, чаші, посуд, фігурки тварин). Поховання померлих проводилися всередині поселення.

У неолітичних мешканців Ганджі-Дарі було виявлено Y-хромосомні гаплогрупи CT, P1 (xQ, R1b1a2, R1a1a1b1a1b, R1a1a1b1a3a, R1a1a1b2a2a) (за іншими даними R2a-Y3399 і pre-R2-M479[10]) і мітохондріальні гаплогрупи X2[11], J1c10.

У мешканки Ганджі-Дарі, що жила у 1430—1485 роках (430 ± 30 р. т.), було визначено мітохондріальна гаплогрупа U1a1[12].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Wenke Robert J. Patterns in Prehistory: Humankind's first three million years. — 1990.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. https://www.oxfordartonline.com/groveart/view/10.1093/gao/9781884446054.001.0001/oao-9781884446054-e-7000030617#oao-9781884446054-e-7000030617
  3. а б в Smith Philip E.L. Architectural Innovation and Experimentation at Ganj Dareh, Iran // World Archaeology. — Vol. 21, No. 3 (February, 1990). — Р. 323—335
  4. Smith Philip E.L. Ganj Dareh Tepe [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Paleorient. — Vol. 2, Issue 2-1. — Р. 207-09 (1974)
  5. Zeder Melinda A. & Hesse Brian. The Initial Domestication of Goats (Capra hircus) in the Zagros Mountains 10,000 Years Ago [Архівовано 17 липня 2011 у Wayback Machine.], Science 287, 2254 (2000)
  6. What's Bred in the Bone [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.], Discover[en], July 2000 ("After investigating bone collections from ancient sites across the Middle East, she found a dearth of adult male goat bones-and an abundance of female and young male remains-from a 10,000-year-old settlement called Ganj Dareh, in Iran's Zagros Mountains. This provides the earliest evidence o f domesticated livestock, Zeder says. ")
  7. Harris, David R. (ed.) The origins and spread of agriculture and pastoralism in Eurasia [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.], pp. 208, 249-52 (UCL Press 1996) (Reprint ISBN 978-1857285383)
  8. Natural History Highlight: Old Goats In Transition [Архівовано 20 грудня 2015 у Wayback Machine.], National Museum of Natural History (July 2000)
  9. Yelon A., et al. Thermal Analysis of Early Neolithic Pottery From Tepe Ganj Dareh, Iran [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.], in Materials issues in art and archaeology III (1992)
  10. -from-the-ancient-near-east / Y-SNP calls from the ancient Near East
  11. The genetics of an early Neolithic pastoralist from the Zagros, Iran. [[Scientific Reports]] 6, Article number: 31326 (2016). Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 25 січня 2019. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  12. Iosif Lazaridis et al. The genetic structure of the world's first farmers, 2016. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 25 січня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]