Крейг Вентер: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м додана Категорія:Лауреати премії короля Фейсала за допомогою HotCat |
|||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
У 2009 році Крейг Вентер зі співавторами опублікували роботу, в якій продемонстрували створення штучного геному [[мікоплазма|мікоплазми]] з синтезованих хімічним шляхом фрагментів ДНК, які потім методами клонування ДНК були зшиті та вставлені до клітини наявного в природі виду мікоплазми. Отриманий синтетичний організм змінився відповідно до вставленого геному та був життєздатним. |
У 2009 році Крейг Вентер зі співавторами опублікували роботу, в якій продемонстрували створення штучного геному [[мікоплазма|мікоплазми]] з синтезованих хімічним шляхом фрагментів ДНК, які потім методами клонування ДНК були зшиті та вставлені до клітини наявного в природі виду мікоплазми. Отриманий синтетичний організм змінився відповідно до вставленого геному та був життєздатним. |
||
У 2016 році Крейг Вентер опублікував нове дослідження штучного геному мікоплазми, в якому показав, що до мінімального геному входить низка генів з невідомими функціями. |
У 2016 році Крейг Вентер опублікував нове дослідження штучного геному мікоплазми, в якому показав, що до мінімального геному входить низка генів з невідомими функціями.<ref name="HutchisonChuang2016">{{cite journal|last1=Hutchison|first1=C. A.|last2=Chuang|first2=R.-Y.|last3=Noskov|first3=V. N.|last4=Assad-Garcia|first4=N.|last5=Deerinck|first5=T. J.|last6=Ellisman|first6=M. H.|last7=Gill|first7=J.|last8=Kannan|first8=K.|last9=Karas|first9=B. J.|last10=Ma|first10=L.|last11=Pelletier|first11=J. F.|last12=Qi|first12=Z.-Q.|last13=Richter|first13=R. A.|last14=Strychalski|first14=E. A.|last15=Sun|first15=L.|last16=Suzuki|first16=Y.|last17=Tsvetanova|first17=B.|last18=Wise|first18=K. S.|last19=Smith|first19=H. O.|last20=Glass|first20=J. I.|last21=Merryman|first21=C.|last22=Gibson|first22=D. G.|last23=Venter|first23=J. C.|title=Design and synthesis of a minimal bacterial genome|journal=Science|volume=351|issue=6280|year=2016|pages=aad6253–aad6253|issn=0036-8075|doi=10.1126/science.aad6253}}</ref> |
||
== Нагороди == |
== Нагороди == |
Версія за 09:25, 24 листопада 2017
Крейг Вентер | |
---|---|
англ. John Craig Venter | |
Народився |
14 жовтня 1946[1][2][3] (77 років) Солт-Лейк-Сіті, США[4] |
Країна | США |
Діяльність | біохімік, генетик, підприємець, дослідник |
Alma mater |
Університет Каліфорнії в Сан-Дієго Mills High Schoold Коледж Сан-Матеоd |
Галузь | молекулярна біологія |
Заклад | Університет в Буффало |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Членство |
Національна академія наук США[5] Американська академія мистецтв і наук |
Війна | війна у В'єтнамі |
Відомий завдяки: | геном людини, синтетична біологія, штучні організми |
У шлюбі з |
Barbara Rae-Venterd Claire M. Fraserd |
Нагороди | Медаль Левенгука (2015) |
Особ. сторінка | jcvi.org |
Крейг Вентер у Вікісховищі |
Крейг Вентер — американський біолог і біотехнолог. Брав участь у геномному проекті людини разом із заснованою ним компанією «Celera Genomics». Засновник та директор «Інституту Крейга Вентера». Дослідник мінімальних геномів живих організмів, океанічних мікроорганізмів, мікробіому людини.[6]
Біографія
У 1967—1968 служив у медичній службі ВМС США під час війни у В'єтнамі. Після закінчення служби вчився в Університеті Каліфорнії в Сан-Дієго, де отримав ступінь бакалавра біохімії у 1972 році та пізніше в 1975 році ступінь доктора філософії з фізіології та фармакології.
З 1976 року Крейг Вентер працював асистентом професора фармакології та терапевтики в Університеті Баффало та в англ. Roswell Park Memorial Institute. Він досліджував структуру та функції адренергічних[en] та мускаринових холінергічних рецепторів. У 1984-1992 роках він був призначений керівником секції в Національному інституті нейрологічних розладів та інсульту[en] в рамках Національних інститутів здоров'я в Бетесді.
З 1992 року перейшов до неприбуткової організації Інститут геномних досліджень (англ. The Institute for Genomic Research), був його президентом до 1998 року. З 1998 до 2002 року працював у компанії Applera[en], як голова її нового підрозділу Celera Genomics[en]. Після 2002 року створив низку дослідницьких неприбуткових організацій, які надалі були об'єднані з Інститутом геномних досліджень у Інститут Дж. Крейга Вентера[en]. З 2006 року очолює цей приватний неприбутковий інститут.
Наукова діяльність
Під час роботи в Університеті Баффало та в Національних інститутах здоров'я вивчав структуру та функцію нейромедіаторів та їх рецепторів. Надалі доєднався до Проекту геному людини. Під керівництвом Вентера було створено нову методику пошуку генів у геномах — тег експресованої послідовності[en], яка дозволяла швидко знаходити тисячі потенційних генів.[7] Також був одним з піонерів автоматичного секвенування ДНК.
У 1998 році Вентер запропонував патентувати послідовності секвенованих генів та геномів з їхньою подальшою комерціалізацією. Урядові організації виступили з різкою критикою такої пропозиції, а Інститут геномних досліджень Вентера був позбавлений фінансування в рамках Проекту геному людини. Тоді Вентер перейшов до комерційного проекту, де, використовуючи відкриті бази даних Національного центру біотехнологічної інформації США, намагався швидше за міжнародний проект прочитати геном людини. У лютому 2000 року команда Вентера з Celera Genomics опублікувала в журналі Science огляд геному людини.[8] У березні того ж року президент США Білл Клінтон та прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер заявили, що геном людини має бути повністю відкритою публічною інформацією. У червні за їх посередництва було офіційно оголошено про одночасне прочитання геному людини комерційним проектом під керівництвом Крейга Вентера та Проектом геному людини, очолюваного Френсісом Коллінзом.
В рамках власного Інституту Дж. Крейга Вентера Вентер веде дослідження мікробіому океану та людського організму, продовжує дослідження геному людини, вивчає мінімальні геноми прокаріотів, займається синтетичною біологією.
У 2009 році Крейг Вентер зі співавторами опублікували роботу, в якій продемонстрували створення штучного геному мікоплазми з синтезованих хімічним шляхом фрагментів ДНК, які потім методами клонування ДНК були зшиті та вставлені до клітини наявного в природі виду мікоплазми. Отриманий синтетичний організм змінився відповідно до вставленого геному та був життєздатним.
У 2016 році Крейг Вентер опублікував нове дослідження штучного геному мікоплазми, в якому показав, що до мінімального геному входить низка генів з невідомими функціями.[9]
Нагороди
- Медаль Левенгука (2015)
Примітки
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #131452835 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ About J. Craig Venter, PhD. J. Craig Venter Institute(англ.)
- ↑ Adams, M.; Kelley, J.; Gocayne, J.; Dubnick, M.; Polymeropoulos, M.; Xiao, H.; Merril, C.; Wu, A.; Olde, B.; Moreno, R.; et, a. (1991). Complementary DNA sequencing: expressed sequence tags and human genome project. Science. 252 (5013): 1651—1656. doi:10.1126/science.2047873. ISSN 0036-8075.
- ↑ Venter, J. C. (2001). The Sequence of the Human Genome. Science. 291 (5507): 1304—1351. doi:10.1126/science.1058040. ISSN 0036-8075.
- ↑ Hutchison, C. A.; Chuang, R.-Y.; Noskov, V. N.; Assad-Garcia, N.; Deerinck, T. J.; Ellisman, M. H.; Gill, J.; Kannan, K.; Karas, B. J.; Ma, L.; Pelletier, J. F.; Qi, Z.-Q.; Richter, R. A.; Strychalski, E. A.; Sun, L.; Suzuki, Y.; Tsvetanova, B.; Wise, K. S.; Smith, H. O.; Glass, J. I.; Merryman, C.; Gibson, D. G.; Venter, J. C. (2016). Design and synthesis of a minimal bacterial genome. Science. 351 (6280): aad6253—aad6253. doi:10.1126/science.aad6253. ISSN 0036-8075.
Джерела
- Shampo, Marc A.; Kyle, Robert A. (2011). J. Craig Venter—The Human Genome Project. Mayo Clinic Proceedings. 86 (4): e26—e27. doi:10.4065/mcp.2011.0160. ISSN 0025-6196.(англ.)
Посилання
- Народились 14 жовтня
- Народились 1946
- Уродженці Солт-Лейк-Сіті
- Випускники Університету Каліфорнії у Сан-Дієго
- Викладачі Університету в Буффало
- Доктори філософії
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Біотехнологи США
- Біохіміки США
- Лауреати премії короля Фейсала