Афганська дівчина: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
Створено шляхом перекладу сторінки «Afghan Girl»
Мітки: пряме міжмовне посилання [вмісту] [вмісту 2»]
(Немає відмінностей)

Версія за 22:11, 12 січня 2022

Експозиція «Світ Стіва МакКаррі» у Палаці бірж/Beurspaleis у Брюсселі в травні 2017 року

«Афганська дівчинка» — фотопортрет Шарбат Гули (пушту شربت ګله‎) (нар. 20 березня 1972), також відомої як Шарбат Бібі, зроблений фотожурналістом Стівом МакКаррі[1]. Світлину розмістили на обкладинці журналу National Geographic у червні 1985 року. На ній дівчина-підліток із зеленими очима та в червоній хустці пильно дивиться в камеру. Особа дівчини на фото спочатку була невідома, проте на початку 2002 року її ідентифікували як Шарбат Гулу. Вона була пуштунською дитиною, яка жила в таборі біженців Насір Баг[en] у Пакистані під час радянської окупації Афганістану. На той момент їй було 12 років.

Фотографію назвали «Мона Ліза Третього світу для Першого світу»[2] з посиланням на однойменну картину Леонардо да Вінчі[3][4]. Образ став «емблематичним» для «дівчинки/жінки-біженця, яка знаходиться в якомусь далекому таборі», і заслуговує співчуття західного глядача[5]. Окрім того, він є символом Афганістану для Заходу[6].

Фото для журналу National Geographic

Шарбат Гула була однією з учениць неформальної школи в таборі біженців <span typeof="mw:Transclusion" data-mw="{&quot;parts&quot;:[{&quot;template&quot;:{&quot;target&quot;:{&quot;href&quot;:&quot;Шаблон:Не перекладено&quot;,&quot;wt&quot;:&quot;Не перекладено&quot;},&quot;params&quot;:{&quot;1&quot;:{&quot;wt&quot;:&quot;Насір Баг&quot;},&quot;3&quot;:{&quot;wt&quot;:&quot;en&quot;},&quot;4&quot;:{&quot;wt&quot;:&quot;Nasir Bagh&quot;}}}}]}"></span> 1984 року. Її зазнимкував Стів МакКаррі, фотограф Національного географічного товариства, на кольорову слайд-плівку Kodachrome 64 камерою Nikon FM2 та об’єктивом Nikkor 105mm Ai-S F2.5[7]. Ретушування фотографії перед друком виконали в Graphic Art Service, що знаходиться в Маріетті, штат Джорджія. МакКаррі не записав ім'я дівчинки, яку він сфотографував.

Фотографію під назвою «Афганська дівчинка» розмістили на обкладинці National Geographic у червні 1985 року. Зображення її обличчя з червоною хусткою, вільно накинутою на голову, та глибоким поглядом у камеру назвали «найвідомішою фотографією» в історії журналу, а обкладинку — однією з найвідоміших у National Geographic[8]. Журнал American Photo стверджував, що зображення має «незвичайне поєднання чіткості та гламуру»[9]. Зелені очі Гули були предметом багатьох коментарів[5][10][11].

МакКаррі зробив кілька невдалих спроб знайти дівчину протягом 1990-х років[12]. У січні 2002 року команда National Geographic вирушила в Афганістан, аби знайти її. Дізнавшись, що табір біженців Насір Баг незабаром закриють, МакКаррі спілкувався з його мешканцями, і один з них знав брата Гули і зміг надіслати повідомлення до її рідного міста. Однак декілька жінок помилково називали себе знаменитою афганською дівчинкою. Крім того, кілька молодих чоловіків помилково впізнавали на фото свою дружину.

Команда знайшла Гулу, якій тоді було близько 30 років, у віддаленому регіоні Афганістану; вона повернулася до рідної країни з табору біженців 1992 року. Її особу підтвердив Джон Даугман за допомогою розпізнавання райдужної оболонки ока[13]. Вона згадала, як її фотографували, і це була єдина фотографія в її житті — допоки продюсер National Geographic не зробив фотографії, що привели до возз’єднання з МакКаррі. Вона ніколи не бачила «Афганську дівчинку», допоки їй не показали фотографію 2002 року.

Шарбат Гула

Пуштуни етнічно є селянами, і сім'я Гули бігла зі свого села в східній провінції Нангархар, коли СРСР почав бомбити Афганістан, тоді Гулі було близько шести років. Разом зі своїм батьком, братом і трьома сестрами вона перейшла через гори у Пакистан до табору біженців Насір Баг 1984 році, де її і сфотографували[14].

Гула — побожна мусульманка, і зазвичай носить паранджу[14]. Вона не хотіла зустрічі з МакКаррі, оскільки він був чоловіком з-поза меж її родини. Після того як National Geographic знайшли Гулу, журнал покрив витрати на лікування її родини та паломництво до Мекки[15].

26 жовтня 2016 року Федеральне агентство розслідувань Пакистану заарештувало Гулу за проживання в Пакистані з підробленими документами[16]. Її засудили до п’ятнадцяти діб ув’язнення та депортували в Афганістан[17][18]. Після того як Талібан захопив Афганістану 2021 року, таліби погрожували та залякували високопоставлених жінок[19]. Світлина «Афганська дівчинка» зробила Шарбат Гулу всесвітньо відомою, тому її популярність поставила її під загрозу. На прохання Гули уряд Італії евакуював її до Італії наприкінці листопада 2021 року[20][21].

Спадщина

Інтерес до фотографії зріс після терактів 11 вересня, коли адміністрація Джорджа Буша почала пропагувати права афганських жінок під час військової кампанії США в Афганістані[12][22].

Фотографії Гули з історією її життя опублікували в квітневому випуску National Geographic за 2002 рік, а окрім того, вона була предметом телевізійного документального фільму «Пошуки афганської дівчинки» (англ. Search for the Afghan Girl), який вийшов в ефір у березні 2002 року. На знак її визнання[23] National Geographic заснував Фонд афганських дівчат (англ. Afghan Girls Fund) — благодійну організацію з метою навчання афганських дівчат і молодих жінок[24]. 2008 року сферу діяльності фонду розширили, аби охопити і хлопчиків, а назву змінили на Афганський дитячий фонд[25].

Критика

2019 року в індійському журналі The Wire опублікували статтю, в якій описується інтерв’ю з Гулою 2002 року та говориться, що вона була розлючена фотографією, яку зробили та опублікували без її згоди. Автор The Wire припустив причину у тому, що «дівчині традиційної пуштунської культури не бажано розкривати своє обличчя, ділитися простором, встановлювати зоровий контакт і фотографуватися чоловіком, який не належить до її родини»[6].

Примітки

 

Див. також

Література

  • McCurry, Steve (2013). Untold: The Stories Behind the Photographs. Phaidon Press. ISBN 978-0714864624.

Посилання

  1. Ismail Khan (25 лютого 2015). Pakistan issues CNIC to Nat Geo's famed 'Afghan Girl'. DAWN. Архів оригіналу за 28 June 2015. Процитовано 7 September 2015.
  2. Wendy S. Hesford, ред. (2005). Just Advocacy?: Women's Human Rights, Transnational Feminisms, and the Politics of Representation. Rutgers University Press. с. 1. ISBN 9780813535890.
  3. Zoroya, Greg (13 березня 2002). National Geographic tracks down Afghan girl. USA Today. Gannett Company. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2012.
  4. Hollywood movie poster at the Kabul Cinema. Meridian International Center. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 4 грудня 2012.
  5. а б Cain, Maureen; Howe, Adrian (3 листопада 2008). Women, Crime and Social Harm: Towards a Criminology for the Global Age. Bloomsbury Publishing. с. 87–. ISBN 9781847314703. Архів оригіналу за 20 February 2017. Процитовано 7 September 2015. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «CainHowe2008» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. а б Ribhu (12 March 2019). You'll Never See the Iconic Photo of the 'Afghan Girl' the Same Way Again. The Wire. Процитовано 31 January 2020. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Ribhu» визначена кілька разів з різним вмістом
  7. Portfolio. Nikon World (вид. Summer). Nikon. 4 (1): 9. 1988. OCLC 2265134. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 14 січня 2012.
  8. McCurry, Steve (10 April 2001). National Geographic: Afghan Girl, A Life Revealed. The Washington Post. OCLC 56914684. Архів оригіналу за 1 June 2013. Процитовано 14 січня 2012.
  9. Photographer of the Year: Steve McCurry. American Photo. XIII: 43–54: 45. July–August 2002. Архів оригіналу за 20 лютого 2017.
  10. In Focus: National Geographic Greatest Portraits. National Geographic Society. 15 вересня 2010. с. 355–. ISBN 9781426206474. Архів оригіналу за 20 February 2017. Процитовано 7 September 2015.
  11. Rathgeb, Christian; Uhl, Andreas; Wild, Peter (8 листопада 2012). Iris Biometrics: From Segmentation to Template Security. Springer Science & Business Media. с. 3–. ISBN 9781461455714. Архів оригіналу за 20 February 2017. Процитовано 7 September 2015.
  12. а б Hesford, Wendy S.; Kozol, Wendy (2005). Just Advocacy?: Women's Human Rights, Transnational Feminisms, and the Politics of Representation. Rutgers University Press. с. 1–. ISBN 9780813535890. Архів оригіналу за 20 February 2017. Процитовано 7 September 2015. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «HesfordKozol2005» визначена кілька разів з різним вмістом
  13. Daugman, John. How the Afghan Girl was Identified by Her Iris Patterns. Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 14 січня 2012.
  14. а б Newman, Cathy (April 2002). Afghan Girl: A Life Revealed. National Geographic Magazine. Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 14 січня 2012. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «ng» визначена кілька разів з різним вмістом
  15. 'Afghan girl' cameraman tells stories behind pictures. The Bosnia Times. 30 жовтня 2013. Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 26 липня 2016.
  16. Boone, Jon (26 жовтня 2016). National Geographic 'Afghan Girl' arrested in Pakistan living under false papers. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
  17. Pakistan to deport National Geographic's 'Afghan Girl' Sharbat Gula next week. ABC News. AP. 5 November 2016. Архів оригіналу за 5 November 2016. Процитовано 5 November 2016.
  18. Lynne O'Donnell and Riaz Khan (9 листопада 2016). Pakistan deports National Geographic's iconic 'Afghan Girl'. Toronto Sun. Процитовано 13 листопада 2016.
  19. Gross, Jenny (27 листопада 2021). 'Afghan Girl' from 1985 National Geographic cover takes refuge in Italy. The New York Times. Процитовано 12 December 2021.
  20. Press, The Associated (25 листопада 2021). The woman from National Geographic's famous 'Afghan Girl' photo is evacuated to Italy. NPR. Процитовано 25 листопада 2021.
  21. National Geographic green-eyed ‘Afghan Girl’ evacuated to Italy. The Guardian. Associated Press. 25 November 2021. Процитовано 26 November 2021.
  22. Whitlock, Gillian (15 лютого 2010). Soft Weapons: Autobiography in Transit. University of Chicago Press. с. 71–. ISBN 9780226895277. Архів оригіналу за 20 February 2017. Процитовано 7 September 2015.
  23. Braun, David (7 March 2003). How They Found National Geographic's 'Afghan Girl'. National Geographic News. National Geographic Society. Архів оригіналу за 12 January 2012. Процитовано 14 січня 2012.
  24. National Geographic Society: Afghan Girls Fund. National Geographic Society. August 2004. Архів оригіналу за 6 грудня 2004. Процитовано 15 березня 2009.
  25. National Geographic Society: Afghan Children's Fund. National Geographic Society. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 14 січня 2012.