Catagonus stenocephalus: відмінності між версіями
Sehrg (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Speciesbox | fossil_range = середній і пізній плейстоцен<ref name=Missagia /> | image = | extinct = yes | genus = Catagonus | species = stenocephalus | authority = (Lund in Reinhardt, 1880)<ref>{{cite web |title=Catagonus stenocephalus|url=http://www.fossilworks.org/cgi-bin/bridge.pl?a=taxonInfo&taxon_no=265282|website=Fossilworks}}</ref> | synonyms = ''Brasiliochoerus stenocephalus'' <small>Rusconi, 1930</small><br> ''Dic... |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 06:22, 17 серпня 2023
| Catagonus stenocephalus Період існування: середній і пізній плейстоцен[1]
| |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Таясові (Tayassuidae) |
| Рід: | Catagonus |
| Вид: | †C. stenocephalus
|
| Біноміальна назва | |
| †Catagonus stenocephalus (Lund in Reinhardt, 1880)[2]
| |
| Синоніми | |
|
Brasiliochoerus stenocephalus Rusconi, 1930 | |
Catagonus stenocephalus — вимерлий вид пекарі, що мешкав у Південній Америці під час пізнього плейстоцену. Скам'янілості були знайдені в Бразилії, Аргентині та Болівії[3][4][5]. Він відомий як вузькоголовий пекарі через його довгий і помітно опуклий ротрум[6].
Таксономія[ред. | ред. код]
Вузькоголовий пекарі був спочатку описаний як Dicotyles stenocephalus Лундом у 1838 році на основі викопних останків, знайдених у бразильських печерах. Згодом він був включений до Catagonus під час офіційної публікації в 1880 році. У 1930 році він був включений до роду Platygonus Русконі, який створив підрід Brasiliochoerus для його позначення. У 1981 році Паула Коуто підняла Brasiliochoerus до рівня роду[1].
Однак пізніше деякі автори вказали на схожість між Brasiliochoerus і Catagonus, і згодом вузькоголовий пекарі був включений до роду Catagonus[1][7].
У 2017 році дослідження класифікації Tayassuidae показало, що вузькоголовий пекарі відрізняється від інших видів Catagonus, і Brasiliochoerus слід підняти назад до рівня роду[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Missagia, R.A.; Parisi-Dutra, R.; Cozzuol, M.A. (2016). Morphometry of Catagonus stenocephalus (Lund in Reinhardt 1880) (Artiodactyla: Tayassuidae) and taxonomical considerations about Catagonus Ameghino 1904. International Journal of Biodiversity. 12 (1): 39—44.
- ↑ Catagonus stenocephalus. Fossilworks.
- ↑ Gasparini, G.M.; Kerber, L.; Oliveira, E.V. (2009). Catagonus stenocephalus (LUND in REINHARDT, 1880) (Mammalia, Tayassuidae) in the Touro Passo Formation (Late Pleistocene), Rio Grande do Sul, Brazil. Taxonomic and palaeoenvironmental comments. Neues Jahrbuch für Geologie und Paläontologie, Abhandlungen. 254 (3): 261—273. doi:10.1127/0077-7749/2009/0016.
- ↑ Parisi-Dutra, R. (January 2016). Fossil peccaries of Late Pleistocene/Holocene (Cetartiodactyla, Tayassuidae) from underwater caves of Serra da Bodoquena (Mato Grosso do Sul State, Brazil). Historical Biology. 29 (1): 85—92. doi:10.1080/08912963.2015.1125898. S2CID 131364544.
- ↑ Lopes, R.P (2021). The Santa Vitória Alloformation: an update on a Pleistocene fossil-rich unit in Southern Brazil. Brazilian Journal of Geology. 51 (1). doi:10.1590/2317-4889202120200065. S2CID 234238367.
- ↑ Copetti, Paula Lopes (2020). A skull of the extinct tayassuid Brasiliochoerus stenocephalus (Lund in Reinhardt, 1880) (Mammalia, Cetartiodactyla) from the Late Pleistocene of southern Brazil: morphology and taxonomy. Historical Biology. 33 (9): 1898—1910. doi:10.1080/08912963.2020.1751837. S2CID 219054991.
- ↑ Mayer, J.J.; Wetzel, R.M. (1986). Catagonus wagneri. Mammalian Species (259): 1—5. doi:10.2307/3503829. JSTOR 3503829.
- ↑ Parisi-Dutra, R. (2017). Phylogenetic Systematics of Peccaries (Tayassuidae: Artiodactyla) and a Classification of South American Tayassuids. Journal of Mammalian Evolution. 24 (3): 345—358. doi:10.1007/s10914-016-9347-8. S2CID 27963274.
|