Південна Америка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Південна Америка
|
|||
|---|---|---|---|
| Площа (включаючи острови) | 17 757 000 км² | ||
| Площа островів | 150 000 км² | ||
| Довжина берегової лінії | 28 6700 км² | ||
| Середня висота над рівнем моря |
580 | ||
| Найбільша висота над рівнем моря |
6960 м (г. Аконкаґуа) | ||
| Найменша висота над рівнем моря |
-105 м (оз. Карбон) | ||
| Найпівнічніша точка | мис Галінас 12°25′ пн. ш.; 71°35′ сх. д. |
||
| Найпівденніша точка | мис Фроуед 53°54′ пн. ш.; 71°18′ сх. д. |
||
| Найзахідніша точка | мис Кабу-Бранку 7°09′ пн. ш.; 34°46′ сх. д. |
||
| Найсхідніша точка | мис Паріньяс 4°45′ пн. ш.; 81°20′ сх. д. |
||
| Чисельність населення: | 382 млн. мешканців | ||
| Густота населення: | 21,4 осіб/км² | ||
Півде́нна Аме́рика — материк (континент) у Західній півкулі, південна південна частина частини світу Америки.
Зміст |
[ред.] Загальна інформація
Сполучена з Північною Америкою Панамським перешийком; від Антарктиди відокремлена протокою Дрейка; 17,8 млн. км² суцільний континент (півострови і острови — 1 % площі); протяжність з півночі на південь — 7,4 тис. км, із заходу на схід — 5,2 тис. км; середня висота поверхні 655 м, найвища точка в Андах (Аконкаґуа, 6960 м), найнижча — в солончаку Салінас Чикас (42 м нижче рівня моря); понад 49 % поверхні має висоту до 300 м, лише 8,5 % — понад 2000 м; вздовж західного узбережжя тягнуться гори Анди з діючими вулканами: Льюльяйльяко (6723 м — найвищий на земній кулі), Котопахі, Санґай; на сході від Анд низовини: Оріноко, Амазонська (найбільша на земній кулі), Болівійська і Ла-Платська; у східній частині континенту розташоване Бразильське плоскогір'я, в північно-східній — Ґвіанське, на півдні — Патаґонія; в Південнії Америці є всі кліматичні зони південної півкулі: від екваторіальної на півночі, далі тропічної, субтропічної, зони помірного клімату і субполярної зони на крайньому півдні; в Андах гірський клімат; найбільша за поверхнею басейну і водними ресурсами — ріка Амазонка; озера Маракайбо, Патус, Тітікака, Поопо. В басейні Амазонки вологі вічнозелені ліси, на височинах — сухі ліси і чагарники, савани; в центральній частині Анд рослинність пустель і напівпустель, у Патаґонії — степи, на крайньому півдні Вогняної Землі — субарктична тундра; багата фауна; в Південній Америці живе 5,6 % населення світу: індіанці (головним чином в районі Анд), білі європейці та чорні африканці, мулати, метиси і самбо; значна частина території безлюдна (переважно басейн Амазонки); найгустіше заселене східне узбережжя; 2/3 населення проживає у містах; міські агломерації: Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Буенос-Айрес.
[ред.] Фізична географія: основні дані
Південна Америка, четвертий за розмірами материк, майже в два рази більший за Європу (13 % поверхні суші Землі), що простягнувся до півдня від Центральної Америки; площа 17864 тис. кв. км; найбільші міста (населення більше 3,5 млн) Буенос-Айрес, Санто-Паулу, Ріо де Жанейро, Богота, Сантьяго, Ліма, Каракас; рельєф: займаючи південну частину суші в західній півкулі, Південно-Американський континент простягнувся від Пойнт Галлінас на Карибському узбережжі Колумбії до мису Горн на південному краї острова Горн, що знаходиться поруч з Вогненною Землею. Сама південна точка суші — мис Фровард на півострові Брунсвік, південне Чилі. Максимальна ширини континенту (5120 км) між Пойнт Паріньяс (Перу) на заході і Пойнт Кокейрос до півночі від Ресіфі (Бразилія) на сході; 5/6 континенту лежить у південній півкулі, а 2/3 у межах тропіків; особливості: озеро Тітікака (саме високогірне судноплавне озеро у світі), Ла Пас (сама високогірна столиця світу), пустеля Атакама, руїни інків у Мачу Пікчу, ріки: Амазонка (найбільша у світі і друга по довжині), Парана, Мадейра, Санто-Франциско, Пурус, Парагвай, Оріноко, Арагуайа, Негро, Уругвай; Найвищий водоспад у світі — Анхель (р. Чурун); виробництво: 44 % світового виробництва кави (Бразилія, Колумбія), 22 % какао (Бразилія), 35 % — цитрусових фруктів, м'яса (Аргентина, Бразилія), соєві боби (Аргентина, Бразилія), бавовна (Бразилія); Аргентина є другим у світі виробником соняшника, Бразилія — найбільший у світі виробник бананів, другий у світі виробник цинку і третій — марганцю, тютюну і манго; Перу другої у світі виробник срібла, Чилі найбільший у світі виробник міді; населення: 285 млн. (1988), щорічний рівень приросту з 1980 по 1985 склав 2,3 %.
Див. Природа Південної Америки
[ред.] Країни
На тер. Півд. Америки розташовані 12 держав: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гайана, Колумбія, Парагвай, Перу, Сурінам, Уругвай, Чилі і Еквадор, а також Французька Гвіана (заморський департамент Франції з 1946 року) і Фолклендські (Мальвінські) о-ви, що належать Великобританії. У господарстві більшості з них значна роль належить аграрно-сировинному сектору, включаючи видобуток мінеральної сировини і палива, лісову пром-сть, с.г. Нові індустріальні країни — Аргентина, Бразилія та Венесуела. Найменш розвинені — Французька Гвіана, Парагвай, Болівія, Гайана, Сурінам і Еквадор; проміжне положення займають Колумбія, Чилі, Уругвай і Перу.
[ред.] Мінеральні ресурси
Велику роль в економіці більшості країн Південної Америки відіграє гірничодобувчий пром-сть. Її частка у ВВП нв кінці ХХ ст. коливається від 1 % (Бразилія), 1,5 % (Колумбія), 2,5 % (Аргентина) до 8 % (Болівія), 9-10 % (Сурінам, Гайана, Чилі, Перу, Еквадор) і 16 % (Венесуела). Частка гірн. пром-сті в загальному пром. виробництві вища: від 4,5 % для Аргентини до 25-30 % для Болівії і Венесуели; в Перу і Чилі гірн. пром-сть — осн. галузь пром. виробництва. При цьому Венесуела, Колумбія, Аргентина та Еквадор видобувають г.ч. енергетичну, а Болівія, Гайана, Сурінам, Перу, Чилі, Бразилія — металічну сировину. Значна частина сировини, що добувається і паливо переробляється на місці, в той же час значна частина зал. руди і бокситів експортується в сирому вигляді. Частка внутр. споживання металів відносно невелика. Енергетична сировина, передусім нафта, забезпечує 80-90 % загальної вартості експорту сировини і палива, понад 90 % експорту гірничо-металургійного виробництва забезпечують мідь, залізо, боксити, олово, свинець і цинк, срібло, вольфрам, молібден і стибій.
[ред.] Дивись також
- Адміністративний поділ країн Америки
- Природа Південної Америки
- Геологія Південної Америки
- Сейсмічність Південної Америки
- Мінерагенія Південної Америки
- Корисні копалини Південної Америки
[ред.] Джерела Інтернет
| Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|
|
|---|---|
| Держави | Аргентина · Болівія · Бразилія · Венесуела · Гаяна · Еквадор · Колумбія · Парагвай · Перу · Суринам · Уругвай · Чилі |
| Залежні території | Гвіана · Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови · Фолклендські (Мальвінські) острови |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Континенти |
|
|||||||||
| Частини світу |
|
|||||||||
| Суперконтиненти | Амазія1 • Афроєвразія2 • Ваальбара • Гондвана • Колумбія • Кенорланд • Лавразія • Лавруссія • Пангея • Пангея Ультима! • Паннотія • Родинія | |||||||||
| Історичні континенти | Авалонія • Азіяамерика • Арктика • Атлантія3 • Балтія • Зеландія3 • Казахстанія • Калахарія • Кергеленське підняття3 • Кіммерія • Конго • Лаврентія • Нена • Нуна • Сибір • Південний Китай • Ур | |||||||||
| Міфічні континенти | Атлантида • Лемурія • Меропіс • Му • Невідома Південна земля | |||||||||
| 1 - ймовірні майбутні суперконтинети | 2 - сучасний суперконтинет | 3 - затоплені континенти. | ||||||||||