Тригонометричне рівняння: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Створено шляхом перекладу сторінки «Trigonometrische Gleichung» |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тригонометричне рівняння''' |
'''Тригонометричне рівняння''' — [[рівняння]], в якому змінна, яку потрібно визначити, з'являється в аргументі [[Тригонометричні функції|тригонометричних функцій]]. Під час розв'язування цих рівнянь корисними є [[Список тригонометричних тотожностей|співвідношення між тригонометричними функціями]], особливо теореми додавання<ref>{{книга |автор = Arnfried Kemnitz |назва = Mathematik zum Studienbeginn | рік = 2011 |видавництво = Vieweg + Teubner |місце = Wiesbaden | ISBN = 978-3-8348-1741-9 | сторінки = 75}}</ref>. |
||
== Кількість розв'язків == |
== Кількість розв'язків == |
||
Завдяки [[Періодична функція|періодичності]] тригонометричних функцій тригонометричні рівняння зазвичай мають нескінченну кількість [[Нуль функції| |
Завдяки [[Періодична функція|періодичності]] тригонометричних функцій тригонометричні рівняння зазвичай мають нескінченну кількість [[Нуль функції|розв'язків]]. Обмежуючи [[Універсум (математика)|універсум]] «базовим інтервалом» (наприклад [''0,2π''] або [''0,π'']), можна зменшити кількість розв'язків до скінченного числа або описувати розв'язки членом періодичності (наприклад, ''2πk'' або ''πk''). |
||
== Приклад == |
== Приклад == |
||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
: <math>\sin \; x = \cos \; x</math> |
: <math>\sin \; x = \cos \; x</math> |
||
можна розв'язати за допомогою співвідношення <math>\cos x = \sqrt{1 - \sin^2 \; x}</math>. Перетворимо: |
можна розв'язати за допомогою співвідношення <math>\cos x = \sqrt{1 - \sin^2 \; x}</math>. Перетворимо: Піднесемо до квадрата: |
||
Піднесемо до квадрата: |
|||
: <math>\sin^2 \; x = 1 - \sin^2 \; x</math> |
: <math>\sin^2 \; x = 1 - \sin^2 \; x</math> |
||
Рядок 31: | Рядок 29: | ||
: <math> x = \frac{\pi}{4} \pm k \cdot \frac{\pi}{2} \qquad (k=0, 1, 2, ...).</math> |
: <math> x = \frac{\pi}{4} \pm k \cdot \frac{\pi}{2} \qquad (k=0, 1, 2, ...).</math> |
||
Оскільки піднесення до квадрата не є {{Нп|еквівалентне перетворення|еквівалентним перетворенням|de|Äquivalenzumformung}}, ці |
Оскільки піднесення до квадрата не є {{Нп|еквівалентне перетворення|еквівалентним перетворенням|de|Äquivalenzumformung}}, ці розв'язки слід [[Верифікація|перевірити]] на початковому рівнянні. Це дає дійсні розв'язки рівняння |
||
: <math> x = \frac{\pi}{4} \pm 2 k \cdot \frac{\pi}{2} \qquad (k=0, 1, 2, ...).</math> |
: <math> x = \frac{\pi}{4} \pm 2 k \cdot \frac{\pi}{2} \qquad (k=0, 1, 2, ...).</math> |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{примітки}} |
|||
<references /> |
|||
[[Категорія:Елементарна алгебра]] |
[[Категорія:Елементарна алгебра]] |
||
[[Категорія:Тригонометрія]] |
[[Категорія:Тригонометрія]] |
Версія за 19:40, 19 листопада 2023
Тригонометричне рівняння — рівняння, в якому змінна, яку потрібно визначити, з'являється в аргументі тригонометричних функцій. Під час розв'язування цих рівнянь корисними є співвідношення між тригонометричними функціями, особливо теореми додавання[1].
Кількість розв'язків
Завдяки періодичності тригонометричних функцій тригонометричні рівняння зазвичай мають нескінченну кількість розв'язків. Обмежуючи універсум «базовим інтервалом» (наприклад [0,2π] або [0,π]), можна зменшити кількість розв'язків до скінченного числа або описувати розв'язки членом періодичності (наприклад, 2πk або πk).
Приклад
Тригонометричне рівняння
можна розв'язати за допомогою співвідношення . Перетворимо: Піднесемо до квадрата:
і отримаємо
тобто
з розв'язками
або в радіанах
Оскільки піднесення до квадрата не є еквівалентним перетворенням[de], ці розв'язки слід перевірити на початковому рівнянні. Це дає дійсні розв'язки рівняння
Примітки
- ↑ Arnfried Kemnitz. Mathematik zum Studienbeginn. — Wiesbaden : Vieweg + Teubner, 2011. — С. 75. — ISBN 978-3-8348-1741-9.