Періодична функція
Періоди́чна фу́нкція ― функція, яка повтороює свої значення через деякий ненульовий період, тобто не змінює свого значення при додаванні до аргумента фіксованого ненульового числа (періоду).
Зміст |
[ред.] Означення
Нехай
— абелева група (зазвичай вважається, що
— дійсні числа з операцією додавання або
— комплексні числа). Функція
називається періодичною з пері́одом
, якщо виконується
.
Якщо ця рівність не виконується для всіх
, то функція
називається аперіоди́чною.
Якщо для функції
існують два періоди
, відношення яких не рівне дійсному числу, тобто є
, то
називається двоперіоди́чною фу́нкцією. В цьому випадку значення
на всій площині визначаються значеннями в паралелограмі, натягнутому на
.
[ред.] Примітка
Період функції визначається неоднозначно. Так, якщо
— період, то і довільний елемент
вигляду
, де
— довільне натуральне число, теж є періодом.
Але якщо серед множини періодов
є найменше значення, то воно називаєтся головним (або основним) періодом функції.
[ред.] Дії над періодичними функціями
Виконуються наступні твердження стосовно суми періодичних функцій:
- Сума двох функцій зі співрозмірними (тобто, такими, що їх відношення є раціональним числом) періодами
и
є функцією з основним періодом НСД
. - Сума двох функций із неспіврозмірними періодами є неперіодичною функцією.
- Не існує періодичних функцій, не рівних константі, у яких періодами є неспіврозмірні числа.
[ред.] Приклади
- Функція рівна константі
є періодичною, і довільне дійсне число є її периодом. Головного періоду вона не має.
- Функція
є аперіодичною.

.
.
и
є функцією з основним періодом
.
, оскільки
є періодичною, і довільне дійсне число є її периодом. Головного періоду вона не має.
є аперіодичною.