Конструктивізм (психологічна школа): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 130: Рядок 130:


=== Конструктивізм в освіті ===
=== Конструктивізм в освіті ===
{{Refbegin|colwidth=30em}}
* {{cite book |last=Slezak |first=Peter |date=2014 |chapter=Appraising constructivism in science education |editor-last=Matthews |editor-first=Michael R. |title=International handbook of research in history, philosophy and science teaching |location=New York |publisher=Springer |pages=1023–1055 |isbn=9789400776531 |oclc=889928527 |doi=10.1007/978-94-007-7654-8_31 |chapter-url=https://books.google.com/books?id=7bP0AwAAQBAJ&pg=PA1022 }}
* {{cite book |editor1-last=Kushnir |editor1-first=Tamar |editor2-last=Benson |editor2-first=Janette B. |editor3-last=Xu |editor3-first=Fei |editor-link3=Fei Xu|date=2012 |title=Rational constructivism in cognitive development |series=Advances in child development and behavior |volume=43 |location=Amsterdam |publisher=[[Elsevier]] |isbn=9780123979193 |oclc=819572002 |url=https://books.google.com/books?id=g2X1RgU0UskC }}
* {{cite book |last1=Fischer |first1=Kurt W. |author-link1=Kurt W. Fischer |last2=Bidell |first2=Thomas R. |date=2006 |chapter=Dynamic development of action and thought |editor1-last=Damon |editor1-first=William |editor1-link=William Damon |editor2-last=Lerner |editor2-first=Richard M. |editor2-link=Richard M. Lerner |title=Handbook of child psychology |edition=6th |volume=1 |location=Hoboken, NJ |publisher=[[John Wiley & Sons]] |pages=313–399 |isbn=0471272876 |oclc=58919825 |doi=10.1002/9780470147658.chpsy0107 |chapter-url=http://www.gse.harvard.edu/~ddl/articlesCopy/FischerBidellProofsCorrected.0706.pdf }}
* {{cite journal |last1=Simpson |first1=Barbara |last2=Large |first2=Bob |last3=O'Brien |first3=Matthew |date=January 2004 |title=Bridging difference through dialogue: a constructivist perspective |journal=[[Journal of Constructivist Psychology]] |volume=17 |issue=1 |pages=45–59 |doi=10.1080/10720530490250697 |s2cid=145716959 }}
* {{cite journal |last1=Schwartz |first1=Marc S. |last2=Fischer |first2=Kurt W. |author-link2=Kurt W. Fischer |date=Summer 2003 |title=Building vs. borrowing: the challenge of actively constructing ideas |journal=Liberal Education |volume=89 |issue=3 |pages=22–29 |url=http://www.gse.harvard.edu/~ddl/articlesCopy/SchwartzFischerActiveLearningFinal.0603.pdf }}
* {{cite book |editor-last=Phillips |editor-first=Denis Charles |date=2000 |title=Constructivism in education: opinions and second opinions on controversial issues |series=Yearbook of the National Society for the Study of Education |volume=99th, pt. 1 |location=Chicago |publisher=National Society for the Study of Education |isbn=0226601706 |oclc=44261210 |url=https://archive.org/details/constructivismin0000phil }}
* {{cite journal |last=Geelan |first=David R. |date=January 1997 |title=Epistemological anarchy and the many forms of constructivism |journal=Science & Education |volume=6 |issue=1–2 |pages=15–28 |doi=10.1023/A:1017991331853 |bibcode=1997Sc&Ed...6...15G |s2cid=142689642 }}
* {{cite journal |last=Cobb |first=Paul |date=October 1994 |title=Where is the mind?: constructivist and sociocultural perspectives on mathematical development |journal=[[Educational Researcher]] |volume=23 |issue=7 |pages=13–20 |doi=10.3102/0013189X023007013 |s2cid=145270491 |url=https://www.researchgate.net/publication/243720204 }}
* {{cite journal |last1=Smith III |first1=John P. |last2=diSessa |first2=Andrea A. |last3=Roschelle |first3=Jeremy |date=April 1994 |title=Misconceptions reconceived: a constructivist analysis of knowledge in transition |journal=[[The Journal of the Learning Sciences]] |volume=3 |issue=2 |pages=115–163 |doi=10.1207/s15327809jls0302_1 |url=https://www.researchgate.net/publication/242421838 }}
{{Refend}}


=== Конструктивізм в психотерапії ===
=== Конструктивізм в психотерапії ===

Версія за 16:03, 2 березня 2024

Конструктивізм

Конструктивізм — у психології належить до багатьох філософських шкіл, які, хоча й надзвичайно відрізняються за своїми методами (застосовуються в таких сферах, як освіта та психотерапія), пов'язані спільною критикою попередніх стандартних підходів і спільними припущеннями про активну конструктивну природу людського знання. Зокрема, критика спрямована на «асоціаціоністський» постулат емпіризму, «за яким розум мислиться як пасивна система, що збирає свій зміст з навколишнього середовища і через акт пізнання виробляє копію порядку реальності»[1]:16

Навпаки, «конструктивізм — це епістемологічна передумова, заснована на твердженні, що в акті пізнання саме людський розум активно надає сенсу та порядку тій реальності, на яку він реагує».[1]:16 Конструктивістська психологія теоретизує та досліджує, як люди створюють системи для осмисленого розуміння свого світу та досвіду.[2]

У психотерапії, наприклад, цей підхід може перетворитися на те, що терапевт ставить запитання, які суперечать світогляду клієнта, намагаючись розширити його або її звички смислотворення. Припущення полягає в тому, що клієнти стикаються з проблемами не тому, що вони мають психічний розлад, а значною мірою через те, як вони формулюють свої проблеми, або те, як люди розуміють події, що відбуваються в їхньому житті.[3]

Конструктивістська психологія в освіті

Конструктивістська психологія у застосуванні до освіти наголошує на тому, що учні завжди залучені в процес активного конструювання сенсу — процес, якому «вчитель може лише сприяти чи перешкоджати, але не може винаходити сам».[4]

Теорія Жана Піаже описує, як діти не просто імітують усе, що є частиною зовнішнього середовища, а радше те, що розвиток і навчання є безперервним процесом і взаємообміном між людьми та їх оточенням, процесом, завдяки якому індивіди розвивають дедалі складніші схеми.[5] За Анжелою О'Доннелл та її колегами, конструктивізм описує, як учень конструює знання за допомогою різних концепцій: складного пізнання, каркасу, вторинного досвіду, моделювання та навчання шляхом спостереження.[6] Це робить студентів, викладачів, оточення та будь-кого чи будь-що інше, з чим студент взаємодіє, активними учасниками їхнього навчання.

Деякі конструктивістські теорії

Генетична епістемологія

Жан Піаже (1896—1980), творець генетичної епістемології, стверджував, що позиції знання виростають у; що вони не дані апріорі, як у епістемології Канта, а радше, що структури знання розвиваються через взаємодію. У «Поведінці та еволюції» Піаже сказав, що «поведінка є двигуном еволюції».[7] Його основні публікації охопили п'ятдесят років з 1920-х до 1970-х років. Підхід Піаже до конструктивізму отримав подальший розвиток у неопіажетівських теоріях когнітивного розвитку.

Теорія особистісного конструкту

Джордж Келлі (1905—1967), творець теорії особистісних конструктів, був стурбований насамперед епістемічною роллю спостерігача в інтерпретації реальності. Він стверджував, що те, як ми очікуємо сприймати світ, змінює наше ставлення до нього та наші дії.[8] Іншими словами, ми впорядковуємо себе, упорядковуючи свої думки. Таким чином, мета його терапевтичного підходу полягала в тому, щоб дозволити клієнту досліджувати свій власний розум, діючи як фасилітатор у дослідженні своїх власних значень або «конструкцій». Основні публікації Келлі були опубліковані в 1950-1960-х роках.

Постраціоналістична когнітивна терапія

Вітторіо Гуідано (1944—1999), творець пост-раціоналістичної когнітивної терапії[9], висунув гіпотезу про те, що розум створює складну систему абстрактних правил, відповідальних за конкретні та окремі якості нашого свідомого досвіду.[1]:20 Його основні публікації були опубліковані в 1980-1990-х роках. За роки, що минули після внесків Гуідано, серед дослідників втіленого пізнання точилися багато суперечок про те, до якої міри пізнання є абстрактним чи амодальним, а не модальним.[10]

Див. також

Примітки

  1. а б в Balbi, Juan (2008). Epistemological and theoretical foundations of constructivist cognitive therapies: post-rationalist developments (PDF). Dialogues in Philosophy, Mental and Neuro Sciences. 1 (1): 15—27. Процитовано 19 жовтня 2010. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Balbi» визначена кілька разів з різним вмістом
  2. Raskin, Jonathan D. (Spring 2002). Constructivism in psychology: personal construct psychology, radical constructivism, and social constructionism (PDF). American Communication Journal. 5 (3). Процитовано 7 лютого 2009.
  3. Neimeyer, Robert A.; Raskin, Jonathan D., ред. (2000). Constructions of disorder: meaning-making frameworks for psychotherapy. Washington, DC: American Psychological Association. ISBN 1557986290. OCLC 42009389.
  4. Kegan, Robert (1982). The evolving self: problem and process in human development. Cambridge, MA: Harvard University Press. с. 255. ISBN 0674272307. OCLC 7672087.
  5. Piaget, Jean (1983). Piaget's theory. У Mussen, Paul Henry; Carmichael, Leonard (ред.). Handbook of child psychology: formerly Carmichael's Manual of child psychology. Т. 1 (вид. 4th). New York: John Wiley & Sons. с. 103–128. ISBN 0471090573. OCLC 9324435.
  6. O'Donnell, Angela M.; Reeve, Johnmarshall; Smith, Jeffrey K. (2012). Social learning theory, complex cognition, and social constructivism. Educational psychology: reflection for action (вид. 3rd). Hoboken, NJ: John Wiley & Sons. с. 254–289. ISBN 9781118076132. OCLC 751719458.
  7. Piaget, Jean (1978). Behavior and evolution (вид. 1st American). New York: Pantheon Books. с. 142. ISBN 0394418107. OCLC 3869418.
  8. Kelly, George (1991). The psychology of personal constructs. London; New York: Routledge in association with the Centre for Personal Construct Psychology. ISBN 0415037999. OCLC 21760190.
  9. Guidano, Vittorio F. (1991). The self in process: toward a post-rationalist cognitive therapy. New York: Guilford Press. ISBN 0898624479. OCLC 22665277.
  10. See, for example, the articles in a special issue of Psychonomic Bulletin & Review on theories of meaning organization in the brain: Mahon, Bradford Z.; Hickok, Gregory (August 2016). Arguments about the nature of concepts: symbols, embodiment, and beyond. Psychonomic Bulletin & Review. 23 (4): 941—958. doi:10.3758/s13423-016-1045-2. PMC 4975657. PMID 27282991.

Джерела

Конструктивізм в освіті

Конструктивізм в психотерапії