Психотерапія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Психотерапі́я (ψυχή — душа, θεραπεία «зцілення, медичне лікування») — метод впливу лікаря (психотерапевта) та медичного персоналу словом на психіку хворого з лікувальною метою.

Визначення[ред.ред. код]

  • Психотерапі́я — спасіння душі, лікування душі і завдяки цьому лікування людини в цілому, лікувальна дія душі щодо організму, досягнута завдяки психологічному впливу лікаря (наприклад, гіпнотерапія). Однак таке розуміння домінує в XIX ст.

На сьогодні існують два суттєво відмінні визначення П. Згідно з першим:

  • Психотерапі́яобласть медицини, яка широко застосовує психологічні знання для діагностики та лікування різного роду захворювань.
    Таке визначення побутувало в СРСР, досьогодні державні вищі заклади РФ готують лікарів-психотерапевтів з числа тих, хто отримав медичну освіту за спеціальністю психіатрія.

Згідно з іншим, поширеним в Европі та США:

  • Психотерапія — це науково обґрунтований та емпірично перевірений вид діяльності, що спрямований на допомогу людям, які потерпають від психічних, психосоматичних, соціальних проблем або страждання, та використовує психологічні інструменти[1].

Тут П. має більш значимий зв'язок з психологією. Тому психотерапевтами, після додаткової підготовки, стають спеціалісти-психологи.

Традиційно як П. розглядають практику психоаналізу, який був зосереджений на суб'єктивних переживаннях і в цілому не торкався тілесних захворювань. Таким чином саме психоаналіз сформував уявлення про П. в сучасному "західному" розумінні.

Методика[ред.ред. код]

Психотерапія проходить у формі індивідуальної консультації або групової роботи. Вона може застосовуватися самостійно (для лікування неврозів) або у поєднанні з іншими методами лікування.

Існує декілька методів психотерапії:

  1. лікування навіюванням у свідомому або гіпнотичному стані
  2. раціональна або роз'яснювальна психотерапія
  3. аутогенне тренування
  4. колективна психотерапія
  5. психоаналітична психотерапія
  6. каузальна психотерапія

Психотерапію проводять у психіатричній лікарні, денному стаціонарі та амбулаторії. Її завдання - досягнення дезактуалізації хворобливих переживань у хворого, зміна його неправильних суджень, стереотипів реагування та установок, полегшення адаптації до умов зовнішнього світу.

Коректування різних психічних розладів вимагає використання відповідних методів психотерапії, які можуть бути ефективними для лікування одних психічних розладів та неефективними для інших психічних розладів. Наприклад, певні кола психіатрів поділяють думку, що психоаналітична психотерапія є неефективною для лікування неврозів, депресій та інших психічних розладів.[2][3][4][5] Зокрема відсутні контрольовані дослідження, які б свідчили, що психоаналіз ( психоаналітична психотерапія ) або динамічна психотерапія є ефективною у вирішенні основних симптомів обсесивно-компульсивного розладу.[6] Також немає доказів, що психодинамічна терапія, гіпнотерапія чи трансакційний аналіз приносить користь при лікуванні неврозів нав'язливих станів (обсесивно-компульсивних розладів)[7].

При виборі психотерапевта важливо встановити його кваліфікацію, конкретні результати його психотерапевтичної практики, напрам психотерапії, який він практикує, та ефективність її для даного психічного розладу.[8]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]