Європейська боргова криза
В другій половині 2009 посеред інвесторів почало поширюватися занепокоєння можливостями кризи державних запозичень низки європейських країн, що значною мірою зросло на початку 2010.[1][2] Зазначені кризові явища поширилися серед таких країн єврозони як Греція, Ірландія, Італія, Іспанія та Португалія, та перекинулася на інші країни ЄС, що знахдяться поза зоною обігу євро. Ісландія, що пережила дуже глибоку кризу в 2008 (дивися 2008-2011 ісландська фінансова криза), під час якої зазнала колапсу вся банківська система країни, цього разу більш помірно відчула кризу, частково завдяки рішенню не виплачувати борги іноземним банкам. Це непросте рішення було прийнято під час національного референдуму. В країнах, що входять до ЄС, особливо у тих із них, що за прикладом України проводили масивні вливання у банківську систему задля її порятунку, боргове навантаження на державні фінанси зростало просто шаленним темпами. Саме погіршення спроможності державних фінансів вчасно виплачувати відсотки та тіло кредитів без подальших все зростаючих запозичень призвело до зростання розриву у доходності по облігаціям та вартості страхування ризику банкрутства через дефолтні контракти swap поміж вище названими країнами та іншими членами ЄС, в першу чергу - у порівнянні із Німеччиною.[3][4]
В той че час проблема лише кількох країн учасниць перетворювалася на загальну системну кризу всієї єврозони.[5] В травні 2011, грецький державний борг опинився у центрі уваги всього світу.[6] Грецьке суспільство у своїй переважній більшості відкидало будь-які пропозиції, що були спрямовані на заощадження державних коштів, та виказувало власне незадоволення ситуацією через агресивні вуличні протестні акції. Наприкінці червня 2011 грецький уряд спрямував до парламенту законопроекти, що передбачали економію бюджетних коштів у розмірі 28 мільярдів євро (коло 314 мільярдів гривень) протягом наступних 5 років. У разі прийняття запропонованих змін грекам обіцяли надати 12 мільярдів євро із загальноєвропейського фонду. Без вказаного грошового вливання уряд Греції був би змушений оголосити банкрутсво вже в середині липня 2011 року.[7]
Справжнього переполоху серед світових інвесторів спричинили новини про зростаючі державні заборгованості в різник куточках світу, поруч із цілою зливою рейтингових втрат країн ЄС. 9 травня 2010 року, Рада фінансових міністрів ЄС схалила рішення про формування спеціалізованого резервного фонду розміром у €750 мільярдів, основною метою якого буде забезпечення фінансової стабільшості на європейському континенті - Європейський фонд фінансової стабільності (European Financial Stability Facility - EFSF).[8]
2 травня 2010 року країни єврозони та Міжнародний валютний фонд домовилися про €110 мільярдний кредит для Греції, що має супроводжуватися дуже жорсткими заходами економії. Зразу ж за тим був наданий €85 мільярдний рятувальний пакет для Ірландії, та €78 мільярдний план по викупу державних боргових паперів Португалії. Всі ці кроки мали зупинити кризу, що розпочалася в Греції, та крокувала по всьому континенту.
Протягом жовтня 2011 року, лідери країн-учасниць єврозони схвалили рішення про пакет заходів, що мали зупинити суїцидальну спіраль зростаючих державних боргів. Рішення було прийнято про списання 50% боргів Греції, поруч із збільшення EFSF до €1 триліону (коло 11 триліонів гривень) та вимогою до європейських банків підвищити частку власного капіталу до 9% від загальної вартості їхніх активів. Саме протягом листопада 2011 року ті ж самі лідери країн єврозони виступили із ультимативними заявами, адресованими Греції. Як представник Франції Ніколя Саркозі так і німкеня Ангела Меркель публічно виказали обурення власних урядів щодо лукавої поведінки грецьких переговорників.[9]
Щодо аналогій із Україною, то варто зазначити, що імітація зростання економіки Греції була організовна частково через проведення літньої Олімпіади 2004 року. Маючи за мету профінансувати одноразову подію, уряд Греції розширив запозичення та витрачав гроші на будівельні та інфраструктурні проекти в середині країни. Більшість із витрачених державою коштів іще кілька років (2005-2007) циркулювали країною, даючи спотворене відчуття здорової та зростаючої економіки. При тому поважні американські інвестиційні банки за багатомільйонні хабарі допомагали уряду Греції ховати від Єврокомісії та світу правду про жахливий розмір грецького державного боргу. ЄВРО-2012 може стати кроком у прірву для України, як держави, але не для спритних ділків, що із фантастичною швидкістю "освоюють" вичавлені із підприємців та громадян податки, отримані від МВФ кредити та виручені від розпродажу залишків державного майна чималі кошти. Хронічні дефіцити НАК "Нафтогаз" та Пенсійного фонду України щомісяця перетворюються на боргові зобовязання уряду України, які Нацбанк без зупинки друкує із вересня 2008-го року. Ніщо не обмежує Нацбанк у подальшому від перепродажу боргів уряду, тим самим ставлячи під загрозу фінансову, бюджетну та соціальну стабільність держави.
[ред.] Джерела
- Використано матеріали зі статті в англійській Вікіпедії.
- ↑ George Matlock. «Peripheral euro zone government bond spreads widen», 16 February 2010. Процитовано 28 April 2010.
- ↑ «Acropolis now», The Economist, 29 April 2010. Процитовано 22 June 2011.
- ↑ «Greek/German bond yield spread more than 1,000 bps». Financialmirror.com. 28 April 2010. http://www.financialmirror.com/News/Cyprus_and_World_News/20151. Процитовано 5 May 2010.
- ↑ «Gilt yields rise amid UK debt concerns». Financial Times. 18 February 2010. http://www.ft.com/cms/s/0/7d25573c-1ccc-11df-8d8e-00144feab49a.html. Процитовано 15 April 2011.
- ↑ «How the Euro Became Europe's Greatest Threat». Der Spiegel. 20 June 2011. http://www.spiegel.de/international/europe/0,1518,769329,00.html.
- ↑ Traynor, Ian (19 June 2011). «Greek debt crisis: eurozone ministers meet amid deepening gloom». The Guardian. http://www.guardian.co.uk/business/2011/jun/19/greek-debt-crisis-eurozone-ministers?intcmp=239. Процитовано 24 October 2011.
- ↑ «EU leaders pledge to do what is needed to help Greece». BBC. 23 June 2011. http://www.bbc.co.uk/news/world-europe-13886099. Процитовано 24 October 2011.
- ↑ «EU ministers offer 750bn-euro plan to support currency», BBC News, 10 May 2010. Процитовано 11 May 2010.
- ↑ Forelle, Charles, David Gauthier-Villars and Marcus Walker. «Europe Gives Greece an Ultimatum», Wall Street Journal, 3 Nov 2011. Процитовано 2 Nov 2011.
[ред.] External links
- Pezzuto, Ivo (2008). "Miraculous Financial Engineering or Toxic Finance? The Genesis of the U.S. Subprime Mortgage Loans Crisis and its Consequences on the Global Financial Markets and Real Economy", ISSN 1662-761X. In this paper Prof. Prof. Pezzuto explained the root causes of the financial crisis, first introduced the term short-termism associated to the 2008 financial crisis, and predicted the risk of a EU peripheral debt crisis. Available in full for fee online SSRN: Abstract and download.
- Pezzuto, Ivo (2010). "The miracle still goes on for someone", posted on The Baseline Scenario by Simon Johnson, January 18, 2010 at 9:07 am.
- Pezzuto, Ivo (2010). "Miraculous Financial Engineering or 'Legacy' Assets?" in Robert W. Kolb's book Lessons from the Financial Crisis: Causes, Consequences, and Our Economic Future, ISBN 978-0-470-56177-5. Publisher: Wiley (June 8, 2010) Table of Contents.
- Kolb, Robert (2010). “Lessons from the Financial Crisis: Causes, Consequences, and Our Economic Future” (Robert W. Kolb Series), Publisher: Wiley ISBN 0-470-56177-7, ISBN 978-0-470-56177-5
- 2011 Dahrendorf Symposium - Changing the Debate on Europe – Moving Beyond Conventional Wisdoms
- 2011 Dahrendorf Symposium Blog
- Interactive Map of the Debt Crisis Economist Magazine, 9 February 2011
- Map of European Debts New York Times 20 December 2010
- Budget deficit from 2007 to 2015 Economist Intelligence Unit 30 March 2011
- Protests in Greece in Response to Severe Austerity Measures in EU, IMF Bailout – video report by Democracy Now!
- Diagram of Interlocking Debt Positions of European Countries New York Times 1 May 2010
- Argentina: Life After Default Sand and Colours 2 August 2010
- Google – public data: Government Debt in Europe
- Stefan Collignon: Democratic requirements for a European Economic Government Friedrich-Ebert-Stiftung, December 2010 (PDF 625 KB)
- Nick Malkoutzis: Greece – A Year in Crisis Friedrich-Ebert-Stiftung, Juni 2011
- Rainer Lenz: Crisis in the Eurozone Friedrich-Ebert-Stiftung, Juni 2011
- Wolf, Martin, "Creditors can huff but they need debtors", Financial Times, November 1, 2011 7:28 pm.
