Єдина точка відмови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
На цій діаграмі роутер є єдиною точкою відмови в комунікації між комп'ютерами

Єдина точка відмови (англ. single point of failure, SPOF) — частина системи, відмова в роботі якої призводить до непрацездатності всієї системи[1] (так звана каскадна відмова[en]). Рішення, що містять SPOF небажані в будь-якій системі, що прагне високої доступності[en] чи надійності.

Огляд[ред. | ред. код]

Систему можна зробити надійною додавши резервування для місць, де потенційно існують SPOF. Резервування може бути виконано на різних рівнях.

Знаходження потенційного SPOF передбачає визначення критичних компонентів складної системи, які можуть викликати повний збій системи в разі несправності. Високонадійні системи не мають покладатися на будь-який окремий компонент.

Наприклад, власник невеликої компанії з догляду за деревами може мати лише один садовий подрібнювач. В такму разі, якщо подрібнювач зламається, компанія не зможе виконувати свою поточну роботу доки не знайде заміну. Власник компанії по догляду за деревами може мати напоготові запасні деталі для швидкого ремонту подрібнювача. На вищому рівні в нього може бути запасний подрібнювач, яким він може замінити зламаний. Нарешті, на найвищому рівні він може мати достатньо обладнання, що повністю замінити всі інструменти, в разі численних несправностей.

Див. також[ред. | ред. код]

Концепти[ред. | ред. код]

В літературі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1: Designing Large-scale LANs — Page 31, K. Dooley, O'Reilly, 2002