Єкімов В'ячеслав Володимирович
В'ячеслав Володимирович Єкімов | ||||
|---|---|---|---|---|
| Персональні дані | ||||
| Дата народження | 4 лютого 1966 (58 років) | |||
| Місце народження | Виборг, Ленінградська область, РРФСР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР Росія
| |||
| Командна інформація | ||||
| Дисципліна | Шосейні велоперегони | |||
| Тип гонщика | універсал | |||
| Професійні команди | ||||
| 1990–1992 1993 1994 1995 1996 1997–1998 1999 2000–2006 |
Panasonic (велокоманда) Novemail WordPerfect Novell Rabobank U.S. Postal Service Amica Chip U.S. Postal Service | |||
| Головні перемоги | ||||
Гранд-тури
Одноденки і класичні велогонки
| ||||
| Картка останній раз змінювалась: | ||||
| Завершив виступи | ||||
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник СРСР
| |||
| Велоспорт на треку | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Золото | Сеул 1988 | Командна гонка переслідування | |
| Представник Росія
| |||
| Шосейний велоспорт | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Золото | Сідней 2000 | Роздільна шосейна гонка | |
| Золото | Афіни 2004 | Роздільна шосейна гонка | |
В'ячеслав Володимирович Єкімов 4 лютого 1966 р., Виборг, Ленінградська область, СРСР) — радянський і російський велогонщик, триразовий олімпійський чемпіон. Рекордсмен світу на дистанціях 4, 5, 10, 20 км і в годинній гонці з 1985 року. Заслужений майстер спорту СРСР (1986). Найкращий велосипедист XX століття в Росії.[1]
Закінчив Державний інститут фізичної культури ім. П. Ф. Лесгафта.
Життєпис[ред. | ред. код]
З 12 років почав займатися велоспортом під керівництвом тренерів Віталія Родіонова і Олексія Редакова, далі Олександра Кузнецова (батька тенісистки Світлани Кузнецової).
В'ячеслав у збірній країни з 16 років; у професійному велоспорті — з 1990 року.
Чемпіон світу 1985, 1986 в індивідуальній гонці переслідування. Чемпіон Спартакіади СРСР 1986 в індивідуальній гонці переслідування з феноменальним в історії велоспорту результатом — 4.28,9 — рекорд світу. Чемпіон світу 1986 серед студентів в індивідуальній гонці переслідування з встановленням рекорду світу і рекорду СРСР — 4.33,307.
Переможець Ігор доброї волі 1986 в індивідуальній гонці переслідування, зі світовим рекордом — 4.26,077 і в командній гонці переслідування (разом з С. Хмелініним, В. Шпундовым, А. Красновим) з новим рекордом світу — 4.12,830.
Чемпіон СРСР 1986 року в індивідуальній гонці переслідування та у командній гонці переслідування, в якій був показаний абсолютно кращий результат в історії велоспорту — 4.09,660.
Володар рекорду світу в годинній гонці — 49 км 672 м.
Олімпійський чемпіон 1988 року в трековій командній гонці переслідування на 4000 метрів (разом з Дмитром Нелюбіним, Артурасом Каспутісом, Гінтаутасом Умарасом і Міндаугасом Умарасом).
У 1989 році, перемігши в індивідуальній гонці на світовій першості, перейшов у професіонали.
1990 року — Чемпіон світу серед професіоналів у індивідуальній гонці на 5 км. У 1991 році — чемпіон світу серед професіоналів у груповій гонці на треку.
Олімпійський чемпіон 2000 року в індивідуальній гонці з роздільним стартом.
В 2004 році посів друге місце в індивідуальній гонці з роздільним стартом. Американець Тайлер Гемілтон, який виграв золото, був викритий у застосуванні допінгу, але через помилку лабораторії, яка заморозила другу пробу, остаточне встановлення його провини стало неможливим, і він зберіг золоту медаль, попри протест ОКР (Гемілтон через кілька тижнів знову був викритий у вживанні допінгу, і цього отримав дворічну дискваліфікацію)[2].
20 травня 2011 року Тайлер Гемілтон зізнався у вживанні допінгу і повернув золоту медаль, завойовану на Олімпіаді 2004 року, Антидопінговому агентству США[3].
10 серпня 2012 року після багаторічного розгляду Єкимову остаточно присвоїли золото на Олімпіаді 2004 року через дискваліфікацію переможця Тайлера Гемілтона. 15 серпня ОКР вручив медаль Єкімову[2].
В'ячеслав Єкимов — шестиразовий чемпіон світу на треку, переможець трьох етапів «Тур де Франс» і багатьох багатоденок, а також безлічі гонок-одноденок.
Після закінчення «Тур де Франс»-2006 оголосив про завершення спортивної кар'єри, хоча раніше заявляв, що завершить кар'єру після Олімпіади в 2008 році.
2012 року В'ячеслав зайняв посаду радника з професійного спорту Загальноросійського проекту розвитку велоспорту, у жовтні 2012 року призначений генеральним менеджером команди «Катюша»,[4] змінивши на цій посаді німця Ганса-Міхаеля Хольцера.
Нагороди та звання[ред. | ред. код]
- Заслужений майстер спорту СРСР (1986)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (3 жовтня 2006) — за великий внесок у розвиток фізичної культури і спорту, високі спортивні досягнення[5]
- Орден Пошани (19 квітня 2001) — за великий внесок у розвиток фізичної культури і спорту, високі спортивні досягнення на Іграх XXVII Олімпіади 2000 року в Сіднеї[6]
- Орден «Знак Пошани» (1988)
Major results[ред. | ред. код]
- 1988
- 1-й
командна гонка переслідування, Олімпійські ігри - 1-й
Реджіо-Тур - 1-й Вуельта Тачири
- 1-й Тур Нормандії
- 1989
- 1-й Circuit Franco-Belge
- 1990
- 1-й
індивідуальна гонка переслідування, Чемпіонат світу з трекових велоперегонів - 1991
- 1-й гонка за очками, Чемпіонат світу з трекових велоперегонів
- 1-й на етапі 20 Тур де Франс
- 1-й на етапі 3 Критеріум Інтернаціональ
- 1992
- 1-й Чемпіонат Цюриха
- 3-й — Чотири дні Дюнкерка
- 1-й на етапі 5
- 1993
- 1-й Класика Альмерії
- 1-й на етапі 5 Тур Швейцарії
- 1994
- 1-й
Вуельта Валенсії
- 1-й на етапі 2
- 1-й Tour DuPont
- 1-й Венендал — Венендал
- 1995
- 1-й на етапі 5 Тур Швейцарії
- 2-й — Tour DuPont
- 4-й Париж — Рубе
- 1996
- 1-й
Три дні Де-Панне - 1997
- 1-й
Групова гонка, чемпіонат Росії - Крітеріум ду Дофіне Лібере
- 1-й на етапах 2 і 4
- 1-й на етапі 8 Париж — Ніцца
- 1-й на етапі 5 Вуельта Кастилія-і-Леону
- 1998
- 1-й на етапі 6 Pru Tour
- 2-й — Тур Нідерландів
- 1999
- 1-й на етапі 15 Вуельта Іспанії
- 1-й на етапі 5 Тур Швейцарії
- 2000
- 1-й Роздільна шосейна гонка, Олімпійські ігри
- 1-й Три дні Де-Панне
- 1-й Гран-прі Едді Меркса
- 2001
- 1-й на етапі 5 Вуельта Валенсії
- 2003
- 1-й Тур Нідерландів
- 1-й на етапі 4 (ITT)
- 1-й на етапі 4 (TTT) Тур де Франс
- 3-й Париж — Рубе
- 2004
- 1-й Роздільна шосейна гонка, Олімпійські ігри
- 1-й на етапі 4 (TTT) Тур де Франс
- 2-й — Тур Нідерландів
- 1-й на етапі 4
- 2-й — Тур Лангедок-Руссільйон
- 5-й — Тур Джорджії
- 5-й Гран-прі Едді Меркса
- 2005
- 1-й на етапі 4 (ITT) Три дні Де-Панне
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вячеслав Екимов назван в России велосипедистом века [Архівовано 2 вересня 2017 у Wayback Machine.] NEWSru, 23 января 2001
- ↑ а б Tyler Hamilton stripped of Athens Olympics gold after doping admission. The Guardian. Guardian Media Group. 10 серпня 2012. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 2 листопада 2012.
- ↑ Новости NEWSru.com :: Велогонщик Екимов спустя семь лет получит золото афинской Олимпиады. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 вересня 2017.
- ↑ Вячеслав Екимов стал генменеджером велокоманды «Катюша» - Газета. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- ↑ Указ Президента РФ от 3 октября 2006 г. № 1064
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 19 апреля 2001 года № 450 «О награждении государственными наградами Российской Федерации спортсменов, тренеров, работников физической культуры и спорта»
- Народились 4 лютого
- Народились 1966
- Уродженці Виборга
- Російські велогонщики
- Радянські велогонщики
- Велогонщики на літніх Олімпійських іграх 2000
- Велогонщики на літніх Олімпійських іграх 2004
- Заслужені майстри спорту СРСР
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Російські олімпійські чемпіони
- Радянські олімпійські чемпіони
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 1988
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 2000
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 2004
- Велогонщики на літніх Олімпійських іграх 1988
- Спортсмени Виборга