Іванов Володимир Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іванов Володимир Станіславович
 Полковник
Володимир Іванов, 2015 р.
Загальна інформація
Народження 12 травня 1963(1963-05-12) (60 років)
Суми
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині»
Нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині»
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
CMNS: Іванов Володимир Станіславович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов Володимир.

Володи́мир Станісла́вович Івано́в (* 12 травня 1963(19630512), місто Суми) — полковник Збройних сил України, Начальники управління бойової підготовки ВДВ.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1978 році закінчив 8 класів середньої школи та вступив до Київського Суворовського військового училища, яке закінчив у 1980 році. З 1980 по 1984 роки навчався в Рязанському вищому повітрянодесантному командному двічі Червонопрапорному училищі ім. Ленінського комсомолу.

У 1986 році брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС.

У 2008 році закінчив Національну академію оборони України за спеціальністю «бойове застосування та управління діями підрозділів (частин, з'єднань) Сухопутних військ», де здобув кваліфікацію офіцера військового управління оперативно-тактичного рівня.

У 2012 році отримав кваліфікацію офіцера військового управління оперативно-стратегічного рівня при Національну університет оборони України ім. І. Черняховського.

Військову службу пройшов від посади командира взводу до заступника командувача з бойової підготовки — начальник управління бойової підготовки Високомобільних десантних військ Збройних Сил України.

З 2014 року бере участь у складі сил та засобів, які залучаються та беруть участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

На січень 2015 року виконував обов'язки командувача Високомобільних десантних військ України.[1][2]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (27 червня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[3]
  • медаль «10 років Збройним Силам України»;
  • медаль «15 років Збройним Силам України»;
  • медаль «Захиснику Вітчизни»;
  • медаль «Ветеран військової служби»;
  • нагрудний знак «10 років аеромобільним військам Сухопутних військ Збройних Сил України»;
  • нагрудний знак «15 років аеромобільним військам Сухопутних військ Збройних Сил України»;
  • нагрудний знак «Знак пошани»;
  • нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині»;

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Хто командує українськими військами на Донбасі: головні особи. ukr.segodnya.ua (укр.). Процитовано 14 вересня 2019.
  2. ↑ «Крилаті піхотинці» вдосконалюють рівень професійної майстерності. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 14 вересня 2019.
  3. ↑ Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 366/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іванов_Володимир_Станіславович&oldid=35789062