Суми

Суми
Герб Сум Прапор Сум
Панорама центральної частини Сум
Суми на карті України
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Сумська область
Район/міськрада	Сумська міськрада
Код КОАТУУ	5910100000
Засноване	1652
Статус міста	з 1780 року
Поділ міста	2 райони
Населення	місто: ▼ 269 925 (1 листопада 2011) міськрада: ▼ 272 786
Площа	145 км²
Густота населення	1855 осіб/км²
Поштові індекси	40000-489
Телефонний код	+380-542
Координати	050.912 0034.80350°54′43″ пн. ш. 34°48′12″ сх. д.50.911944° пн. ш. 34.803333° сх. д. 50.911944, 34.803333
Висота над рівнем моря	138 м
Водойма	р. Псел, Сумка, Стрілка (Суми), озеро Чеха, Блакитні озера, Косівщинське водосховище
Назва мешканців	Сумчани
Міста-побратими	див. тут
День міста	Перша субота вересня. 2 вересня — День визволення
Відстань
Найближча залізнична станція	Суми
До Києва
- фізична	303 км
- залізницею	350 км
- автошляхами	338 км
Міська влада
Адреса	40030, Сумська обл., м. Суми, пл. Незалежності, 2, 63-13-33
Веб-сторінка	Міська рада Сум
Міський голова	Геннадій Михайлович Мінаєв

Су́ми — обласний центр на Слобожанщині, важливий індустріальний і культурний осередок держави.

Місто розташоване на берегах ріки Псел при впадінні до нього річки Сумки. Населення міста становить 270 тис. чоловік.

Суми мають 2 міські райони: Ковпаківський та Зарічний.

Походження назви

Один з засновників Сум — полковник Герасим Кондратьєв

Походження назви міста Суми остаточно не встановлено. Суми засновані на початку 1650-х рр. козаками-переселенцями з містечка Ставища на Київщині на чолі з Герасимом Кондратьєвим. Існують такі версії етимології назви міста:

• за популярною, але малоймовірною версією, на березі річки Сумка (чи й у самій річці) перші поселенці знайшли 3 мисливські сумки з золотом. Цей переказ знайшов відображення у міській символіці (на гербі і прапорі міста), а нещодавно, у травні 2008 року в середмісті Сум навіть відкрили символічний пам'ятний знак «Сумка» (на гроші членів сумського земляцтва в Києві; автор — скульптор О. Шевченко), і таким чином кияни наче «повернули» місту торбину зі скарбом;
• найвірогідніше назва Сум походить від ранішого топоніму Сумка (назва річки), що є частою практикою при називанні поселень;
• деякі дослідники схильні виводити назву міста від дієслова «сумувати», апелюючи до почуттів переселенців, що опинилися далеко від рідних земель.

Історія

Суми заснували в 1652—1653 рр. українські селяни і козаки-переселенці Герасима Кондратьєва з Правобережної України, на місці стародавнього городища, відомого під назвою Ліпеньск. Давність поселення підтверджують знайдені в околицях арабські монети VII—IX столітть.

План Сум 1787 року

Ювілейна монета присвячена 350-річчю міста

1656—1658 — московський воєвода К. Арсеньєв побудував у Сумах фортецю для захисту Слобідської України від набігів татар.

Завдяки вигідному торгівельному шляху, що йшов через Путивль на Москву, Суми швидко зростали.

Приблизно в 1665 році було закінчено формування Сумського козацького полку.

1658—1765 — місто було центром Слобідського Сумського полку.

В 1708 році під час Північної війни в Сумах деякий час перебував Петро I, де він проводив воєнну раду і затвердив план дій проти Карла XII і Івана Мазепи.

В 1732 році Суми стали намісництвом Сумського полку Білгородської губернії.

1765—1780 — центр Сумської провінції Слобідсько-Української губернії; в 1780 році Суми стали повітовим містом (до 1923 р.) з 1835 р. увійшли до складу — Харківської губернії.

Розвиток Сум припадає на другу половину XIX — початок XX століття — завдяки зростанню промисловості: цукрової (Суми стали одним з її осередків в Україні), а також машинобудівання, металообробної та текстильної (фабрика сукна) галузей, торгівлі (відомі ярмарки — 3 рази на рік).

В 1870 році в Сумах було 9 церкв, 1763 будинки, з них 108 кам'яної та цегляної кладки. Населення міста становило 14 126 мешканців (з них 69 католиків, 76 протестантів і 111 євреїв). 130 магазинів та лавок, 4 готелі, гімназії, парафіальні школи в тому числі для дівчат, лікарня, поштова станція і банк.

В 1877 році в Сумах було 153 будинки кам'яної та цегляної кладки, 1832 дерев'яних. Населення міста становило 15 534 чоловік (з них 74 католики). В Сумах було 7 товарних складів, 337 лавок і магазинів, чоловічі та жіночі гімназії і школи, станція Сумської залізниці. У власності міста було 1 074 десятин землі (11,7 км²). Мешканці займалися промисловістю та торгівлею. В Сумах було 876 ремісників (370 майстрів, 309 робітників, 260 учнів), з них 171 чобітяр, 136 кравців і 80 ковалів.

Пам'ятний знак «Сумка»

Сумська альтанка — один з символів міста, 2006 рік

В 1878 в Сумах було 14 фабрик.

1923—1930 роки — Суми були округовим містом, з 1939 року — обласним.

Значний розвиток Сум почався з 1950-х років — завдяки чималому зростанню промисловості: машинобудівної, хімічної, приладобудівної, харчової та легкої.

Новітня, за незалежності України (від 1991 року), історія Сум пов'язана з цікавим явищем — так звана «Студентська революція на траві», що відбулася в травні 2004 року, і стала для держави безпрецедентною. Тоді кілька десятків студентів з викладачами і батьками вийшли на мітинг у центрі міста з вимогою відставки губернатора Володимира Щербаня та начальника обласної міліції Миколи Плєханова. Наметове містечко, яке вони розбили, знесла міліція, кількох осіб, які там перебували, заарештували. Ці сумські події стали не лише актом студентської непокори і боротьби за людські права, а й фактично виявилися предтечею Помаранчевої революції.

Населення

Динаміка населення
	1660	1732	1773	1788	1850	1864	1870	1877	1888	1897	1904	1913	1926	1939
Кількість мешканців.	2 740	7 700	9 380	10 495	10 256	13 000	14 126	15 534	16 827	27 564	30 500	50 391	44 200	63 883
	1959	1970	1973	1979	1989	1993	1995	1997	1999	2001	2005	2006	2008	2009
Кількість мешканців.	98 000	159 000	184 000	231 558	291 264	307 000	305 000	302 000	301 000	293 141	282 198	281 600	278 599	276 758
	2010	2011	2012
Кількість мешканців.	275 153	271 848

Спасо-Преображенський собор

Національний склад

• 1897 — 70,53% українців, 24,1% росіян 2,6% євреїв, 2.67% інших
• 1926 — 80,7% українців , 11,8% росіян, 5,5% євреїв, 2% інших
• 1959 — 79% українців, 20% росіян, 1% інших

Економіка

Обсяг реалізованої продукції обробної промисловості (робіт, послуг, 2009 рік) — 5,37 млрд. грн.

Структура реалізованої продукції за основними видами промислової діяльності, %

• Машинобудування — 63,4;
• Хімічна та нафтохімічна промисловість — 11,5;
• Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів — 3,8.

Найбільші підприємства Сум:

• Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе (засноване у 1896 р.; нині одне з найпотужніших підприємств хімічного та нафтогазоперекачувального машинобудування України; виробляє устаткування для одержання мінеральних добрив, спирту, кавчуку, штучного волокна і пластмас, для вугільної, коксохімічної, харчової та інших галузей промисловості).

ВАТ «Сумихімпром»

• Сумихімпром (основна продукція: сірчана кислота, діоксид титану, мінеральні добрива, пігменти, алюміній сірчанокислий, вапно, лакофарбова продукція тощо).
• АТ "НВАТ «ВНДІкомпрессормаш»
• Завод електронних мікроскопів та електроавтоматики «СЕЛМІ» (заснований 1959 року; основна продукція: різні типи електронних мікроскопів, мас-спектрометри, лічильники йонів тощо). Зараз підприємство не працює, перебуває у стадії банкрутства.
• Червонозоряний цукрорафінадний завод (збудований 1869 року; 1970 року виробив 236000 т цукру).
• Чавуноливарний завод «Центроліт».
• Лікеро-горілчаний завод.
• Молокозавод.
• Взуттєва фабрика.
• Сумський комбінат хлібопродуктів.
• Сумський фарфоровий завод.

Транспорт

Сумський залізничний вокзал

Сумський тролейбус

Об'єкти транспортної інфраструктури міста — залізничний вокзал, автовокзал і аеропорт (фактично в міській межі).

Міжміське сполучення здійснюється залізницею, автобусами і маршрутними таксі. Відстань до столиці складає 338 км (автошлях Н07).

Громадський транспорт Сум представлений маршрутками, тролейбусами, автобусами і таксі.

Авіасполучення

У цей час аеропорт «Суми» майже не працює, за вийнятком приватнх авіарейсів. Будівлі аеропорту у занедбаному стані. У майбутньому планується запустити регулярні авіарейси за маршрутами: Суми-Одеса; Суми-Львів; Суми-Сімферопіль^{[Джерело?]}.

Залізниця

Залізничну станцію було відкрито в Сумах в 1877 році. В наш час крім головного вокзалу в Сумах, з якого здійснюються міжміські пасажирські перевезення, є станції Баси і станція Товарна.

Маршрутне таксі

Тепер у Сумах діють 37 маршрутів. На маршрутах працює більше 680 автомашин, маршрути маршрутних таксі охоплюють усе місто та його околиці. Найбільш уживаними моделями машин є БАЗ 2215 (Дельфін) та Рута. Також маршрутними таксі здійснюються регулярні пасажирські міжміські перевезення до: Києва, Харкова, Кременчука, Полтави, Дніпропетровська.

Сумський тролейбус

Тролейбусний рух у Сумах було розпочато 25 серпня 1967 року.

Станом на початок 2010 року мережа сумського тролейбуса складає 18 маршрутів, на яких працюють близько 70 тролейбусів. Експлуатуюча мережу сумських тролебусів організація — КП «Електроавтотранс». Тролейбуси в Сумах — зручний і популярний вид транспорту, адже їх маршрути охоплюють практично все місто.

Освіта

Сумський національний аграрний університет

Українська академія банківської справи Національного банку України

Сумський державний університет

У Сумах функціонують 29 середніх спеціальних шкіл та 4 музичні школи.

Сумські вищі навчальні заклади (всі IV рівня акредитації):

• Сумський державний університет;
• Сумський державний педагогічний університет;
• Сумський національний аграрний університет;
• Українська академія банківської справи.

Також у місті працюють такі філії українських вишів (у дужках рівень акредитації):

• Сумський гуманітарний інститут ВНЗ ВМУРОЛ «Україна» (ІІІ);
• Сумський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом (ІІІ);
• Сумська філія Харківського Національного університету внутрішніх справ (IV);
• Сумська філія Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України (IV).

Державні вищі навчальні заклади I—II рівнів акредитації в Сумах:

• Сумський технікум харчової промисловості;
• Машинобудівний коледж Сумського державного університету;
• Сумський будівельний коледж;
• Технікум Сумського державного аграрного університету;
• Комерційний технікум Української академії банківської справи;
• Сумський кооперативний технікум;
• Сумське медичне училище;
• Сумське вище училище мистецтв і культури ім. Д. Бортнянського.

Засоби масової інформації

Аудиторія щотижневих виданнь

«Ваш Шанс» 94,307 тис. чол. 45,6%
«Данкор» 37,308 тис. чол. 18,0%
«Панорама» 28,801 тис. чол. 13,9%
«ДС-Экспресс» 15,199 тис. чол. 7,3%
«В каждый дом» 9,199 тис. чол. 4,4%
«Сумы и Cумчане» 7,468 тис. чол. 3,6%
«В двух словах» 7,224 тис. чол. 3,5%
«Слобожанщина и Cлобожане» 6,365 тис. чол. 3,1%
«Деловой журнал» 1,872 тис. чол. 0,9%

Місцеве телебачення:

• Сумська обласна телерадіокомпанія
• ТРК «Відікон»
• Академ-ТБ

Культура

Фонтан «Садко»

Сумський обласний драмтеатр

Кінотеатр «Дружба»

Суми є значним культурним осередком Слобожанщини і країни в цілому — в місті працюють театри, музеї, кіноустановки, культурно-освітні заклади, бібліотеки тощо.

Музика, кіно, клубні заклади

У Сумах працюють такі театри і музичні заклади:

• Сумський обласний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна (Театральна пл., 1);
• Сумський театр для дітей та юнацтва (вул. Покровська, 6);
• Сумська обласна філармонія (вул. Петропавлівська, 63);

Сумські будинки культури та культурні центри:

• Палац дітей та юнацтва (вул. Соборна, 37);
• Будинок культури АТ «НВО ім. Фрунзе» (пл. Горького, 5);
• Будинок культури ЧРЗ (вул Привокзальна, 2);
• Будинок культури «Хімік» (вул. Миру. 28);
• Молодіжний центр «Романтика» (вул. Героїв Сталінграду, 3);
• Молодіжний центр «Діалог» (вул. Харківська, 30).

Міські кінотеатри:

• кінотеатр «Дружба» (просп. Шевченка, 20) — головний і найбільший у місті (на 800 місць), значний культурний осередок, що ніколи не припиняв свою роботу від введення в експлуатацію 1972 року, перебуває у комунальній власності;
• кінотеатр «Космос» (вул. Покровська, 12) — менший за розмірами (170 посадкових місць), затишний (м'які сидіння) і осучаснений (Dolby Digital), реконструкцію і переобладнання здійснено завдяки приватизації у 2-й пол. 2000-х років.

Музеї

Найвідоміші сумські музеї та експозиції:

Сумський краєзнавчий музей

• Обласний краєзнавчий музей (вул. Кірова, 2) — найбільше зібрання предметів історії та культури Сумщини;
• Обласний художній музей ім. Н. Онацького (Покровська пл., 1);
• Муніципальна галерея («СМуГа», вул. Соборна, 27) — створена 2009 року, головним призначенням має ознайомлювати сумчан і гостей міста з мистецтвом, в першу чергу сучасним, у формі виставок, культурних акцій, презентацій тощо;
• Музей народної освіти області (Сумський педагогічний музей; вул. Прокоф'єва, 38) — створено 1984 року, міститься в приміщенні обласного управління освіти й науки. Працюють 4 музейні зали, які розповідають про початки і здобутки Сумщини на педагогічній ниві, зокрема про перший вищий педагогічний заклад України — вчительський інститут у Глухові (відкрився 1874 року), також про дошкільну освіту, розвиток творчої особистості дитини, окремі вітрини присвячені видатним педагогам і просвітителям, чиї діяльність та життєві шляхи пов'язані з Сумщиною. Сумський педагогічний музей вважається за рівнем другим після Київського педагогічного музею. Щороку його відвідують близько 10 000 осіб;
• Будинок-музей А. П. Чехова (вул. Чехова, 79);
• Музей історії альпінізму (вул. Миру, 24);
• постійно діюча виставка скульптора І. П. Кавалерідзе;
• постійно діюча виставка просто неба дерев'яних скульптур біля пляжа «Студяга».

Бібліотеки

Обласна наукова бібліотека

У місті діє центральна бібліотечна система, як для дорослих, так і для дітей — відповідно з окремими бібліотечними закладами та філіями.

Відомі бібліотеки Сум:

• Обласна науково-універсальна бібліотека (вул. Героїв Сталінграду, 10);
• Обласна бібліотека для юнацтва (вул. Леваневського, 26);
• Обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського (вул. Петропавлівська, 51);
• Центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка (вул. Кооперативна, 6);
• Обласна медична бібліотека (вул. Петропавлівська, 105);
• Бібліотека ім. Фрунзе (вул. Горького 23/1).
• Наукова бібліотека Української академії банківської справи НБУ (вул. Покровська, 9/1)

Бібліотеки працюють при освітніх, клубних і музейних закладах, зокрема значним бібліотечним закладом є Бібліотека Української академії банківської справи НБУ.

Спорт

Стадіон «Ювілейний»

У Сумах є дуже багато спортивних секцій, працюють манежі, арени, стадіони, басейни:

• Легкоатлетичний манеж «Академії банківської справи» (вул. Прокоф'єва 32). Це домашна арена БК «Сумихімпром». На разі планується побудувати манеж в районі 12-мікрорайону.
• Міська влада шукає кошти на створення льодової арени.
• «Ювілейний» стадіон (вул. Гагаріна 9) — це домашнє поле ФК «Суми».
• СК «Авангард»(вул. Праці 3А) Футбольний стадіон, у колишньому головна спортивна арена міста, до 2001 року, коли було завершено будівництво стадіону Ювілейного.
• Басейн СумДУ (вул. Римського-Корсакова 2А).
• СК «Олімп» (вул. Кірова 165) — тенісний корт та баскетбольне поле.
• СК «Динамо» (вул. Кірова 32) — бокс та басейн.

Парки

Фортеці в парку Казка

Парк Казка

Дитячий парк «Казка» було збудовано в 1985 році до 40-ї річниці перемоги СРСР над фашистською Німеччиною. В парку є декілька атракціонів, озера, фортеці, різноманітні скульптури казкових персонажів.

Парк імені Івана Кожедуба

Центральному парку культури і відпочинку в місті Суми присвоєно ім'я Івана Кожедуба. Також при вході до парку встановлено пам'ятник Івану Кожедубу до 350-річчя міста у 2004 році. Парк знаходиться на березі річки Псел, в парку є атракціони, різноманітні скульптури, також в цьому парку знаходиться стадіон Ювілейний.

Архітектурні та історико-культурні пам'ятки

Воскресенська церква

Архітектурне обличчя Сум, принаймні його центральної історичної частини, багато в чому визначили відомі архітектори кінця XVIII — початку ХХ століть, зокрема О. О. Палицин, П. А. Ярославський, М. Ловцов, О. В. Щусєв тощо.

Головними архітектурними пам'ятками Сум є:

• Воскресенська церква — перша міська кам'яниця; тризрубна, трибанна, двоповерхова церква — чудовий взірець козацького бароко (кін. XVII — поч. XVIIІ ст.ст.); у наш час Свято-Воскресенський кафедральний собор УПЦ КП;
• Спасо-Преображенський собор (XVIII ст.);
• Будинок колишнього цехового управління (XVII ст.);
• Альтанка (одна з найвідоміших пам'яток міста);
• Троїцький собор (ХІХ ст.);
• Іллінська церква (ХVІІІ ст.);
• Петропавлівська церква (ХІХ ст.);
• Пантелеймонівська церква (поч. ХХ ст.).

Дивіться також: Площі Сум, Храми Сум.

Троїцький кафедральний собор

У місті встановлено значне число пам'ятників і пам'ятних знаків, як за СРСР, так і в 1990—2000-і (за незалежності України): Тарасу Шевченку, М. Щепкіну, цукрозаводчику-меценату Івану Харитоненку, І. Кожедубу, воїнам-афганцям, жертвам Голодомору 1932—1933 років тощо.

Дивіться основну статтю: Пам'ятники Сум.

Персоналії

Мемораільна дошка на будинку, де жив Олесь

У Сумах народилися український промисловець і банкір Олексій Алчевський, українська радянська актриса Феодосія Барвінська, український радянський мовознавець-славіст Микола Грунський, український радянський ботанік О. А. Коршиков, російський і український лікар Петро Симонтовський, український письменник Антін Шабленко, естонський архітектор Карл Бурман, заслужений тренер України Олег Євграфов.

Див. тж. Уродженці Сум.

У місті проживали український класик Олександр Олесь (періодично від 1893 до 1917 рр.), російські класики А. П. Чехов (1888—89, 1894) та О. І. Купрін (1899), російський юрист і громадський діяч А. Ф. Коні (1867).

У Сумах бували український філософ і поет Г. С. Сковорода (1760-ті), живописці К. О. Трутовський (1870-ті), В. Є. Маковський (1891), російський поет О. М. Плещеєв, композитор П. І. Чайковський (1871—79), письменник В. Г. Короленко (1902).

Пам'ятний знак містам-побратимам Сум

Міста-побратими

•  Болгарія — Враца;
•  Німеччина — Целле;
•  Польща — Люблін;
•  Польща — Гожув-Великопольський;
•  Польща — Замостя;
•  Росія — Курськ;
•  Росія — Бєлгород;
•  Росія — Сєверодвінськ.

Галерея

Будівля Сумської обласної державної адміністрації і міської ради на майдані Незалежності		Вулиця Соборна, центральна, у вечірніх вогнях, квітень 2007		Воскресенська вулиця з Воскресенською церквою		Суми нічні, вересень 2007 року

Перехрестя вулиць Воскресенської та Терезова (2007)

Колишня садиба Суханова, одна з найгарніших будівель міста, 2007		Альтанка на Покровській площі — один із символів міста		Озеро Чеха		Сумський театр для дітей та юнацтва, грудень 2005

Джерела, література і посилання

	Портал «Україна»
	Суми на Вікісховищі?

• Лушпа М. П. Суми // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 11. — Книга 1. — Київ, 1984., стор. 59—60
• Долгін Г., Сапухін П. Суми. — К., 1963
• Моісеєнко В., Новаківська Н. Суми. Теоретично-архітектурний нарис. — К., 1966
• Сапухіна Л., Скрипник В. Суми. — X., 1972
• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
• Портал м.Суми
• Мерія
• Банківська академія НБУ
• Міський портал
• Неофіційний портал міста
• Мандри Україною. Суми
• Віртуальна подорож Сумами на приватному сайті мандрівок Києвом та Україною Сергія Клименка
• Все про рекламу в Сумах
• Фотографії Сум 1959 року
• Сумський автомобільний клуб
• Оголошення Суми
• Сумський інформаційний портал, відкритий бізнес-каталог міста
• Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XI
• Архів областної статистика