Іванов Михайло Олександрович (зброяр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іванов Михайло Олександрович
Иванов Михаил Александрович
Народився 29 липня 1906(1906-07-29)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 13 січня 1958(1958-01-13) (51 рік)
Сарапул, Удмуртська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Діяльність політик
Alma mater Балтійський державний технічний університетd
Учасник німецько-радянська війна
Посада директор заводу № 74, директор Сарапульського радіозаводу
Військове звання Інженер-полковник
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Михайло Олександрович Іванов (29 липня 1906 рік, Санкт-Петербург — 13 січня 1958 рік, Сарапул) — радянський зброяр, в 1941-1947 директор заводу № 74 (Іжевський машинобудівний завод). Депутат Верховної Ради СРСР у 1946-1950 роках[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

З 12-річного віку працював в Іжевську на збройовому заводі різноробочим, токарем.

У 1935 році закінчив Ленінградський військово-механічний інститут за спеціальністю інженер-механік. Працював начальником відділу кадрів заводу № 180, заступником головного інженера заводу № 74. У 1941 році секретар Удмуртського обкому КПРС з оборонної промисловості.

З 8 липня 1941 по 1946 рік директор заводу № 74 (Іжевський машинобудівний завод, виробництво стрілецького озброєння). Інженер-полковник.

В результаті змін у технології виробництва й організації праці виробіток на одного робітника на заводі № 74 в 1943 році збільшилася більш ніж у 4 рази порівняно з довоєнним рівнем. У 1944-1945 роках на Іжевському заводі № 74 було виготовлено понад 9 тисяч гармат Б-20[2].

При Іванові, в 1941 році завод освоїв виробництво гармати конструкції Б. Р. Шпитального (ШВАК). Пізніше завод почав виробництво новітніх гармат НС-37 та НС-45.

Завод під керівництвом Іванова двічі був нагороджений Орденом Леніна 18 січня 1942 р. та 20 жовтня 1944 р. Також Михайло Іванов сам був нагороджений Орденом Леніна за зразкове виконання завдання по випуску артилерійського, стрілецького озброєння та військових приладів[3].

У 1947-1958 директор заводу імені Орджонікідзе в Сарапулі.

При Іванові завод імені Орджонікідзе не припиняючи виробляти високоякісну радіоапаратуру для бронетанкових військ, почав масове виробництво цивільної продукції. Рятувальна радіостанція «Шлюп» та радіола «Комета», перша УКХ радіола в СРСР, у 1958 році були нагороджені золотими медалями Міжнародної виставки у Брюсселі[4].

В 1955-57 роках Михайло Іванов брав активну участь у будівництві Іжевського телецентру, за що був нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УАССР[5].

Похований на міському кладовищі Сарапула[3].

Нагороди

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 08965. www.knowbysight.info. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 23 лютого 2017.
  2. Завод № 74. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.
  3. а б Афанасьев Р,С. Это нужно не мертвым. Это нужно живым. srzholdin3.udm.net. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 3 січня 2017.
  4. История. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.
  5. 9 мая - День Победы!. www.docme.ru. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017.
  6. Директора завода. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 29 червня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]