Іриней Орда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єпископ Іриней
Харисим Михайлович Орда
Єпископ Іриней
Єпископ Подольський і Брацлавський
2 листопада 1896 — 29 березня 1900
Попередник: Димитрій Самбікін
Наступник: Христофор Смирнов
Єпископ Тульський и Белевський
17 липня 1893 — 2 листопада 1896
Попередник: Арсеній Іващенко
Наступник: Питирим (Окнов)
Епископ Могильовський и Мстиславський
19 грудня 1892 — 17 липня 1893
Попередник: Павло Вильчинський
Наступник: Арсеній Іващенко
Єпископ Чигиринський, вікарій Київської єпархії
12 липня 1890 — 19 грудня 1892
Попередник: Ієронім Екземплярський
Наступник: Іаков П'ятницький
Єпископ Уманський, вікарій Київської епархії
9 травня 1888 — 12 липня 1890
Попередник: Полікарп Розанов
Наступник: Анатолій Станкевич
 
Народження: 22 серпня 1837(1837-08-22)
Самовиця, Полтавська губернія
Смерть: 10 квітня 1904(1904-04-10) (66 років)
Орел, Російська імперія
Прийняття монашества: 4 серпня 1883

Єпископ Іриней (в житті Харисим Михайлович Орда; 22 серпня 1837 — 10 квітня 1904) — український релігійний діяч в добу Російської імперії. Єпископ відомства православного сповідання Російської імперії. Духовний письменник, магістр богослов'я.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1836 році в селі Самовиця Полтавської губернії. Його батько був священиком, який досяг сану без освіти, завдяки доброму поводженню й хорошим здібностям і навичкам до служби церковної з «дяків».

Отримав освіту в Полтавській духовній семінарії та Київській духовній академії.

26 квітня 1861 після закінчення Київської духовної академії зі ступенем кандидата богослов'я був призначений наставником в Катеринославську духовну семінарію, де пробув до 1864 року. У тому ж році захищається на ступінь магістра богослов'я і переводиться в Київську семінарію наставником Священного Писання.

25 вересня 1877 висвячений в сан ієрея і призначений законовчителем в Київську III-ю гімназію із призначенням викладачем в духовній семінарії.

З 1880 року — благочинний Києво-Подільських церков.

4 серпня 1883 пострижений у чернецтво і був призначений ректором Київської духовної семінарії з возведенням у сан архімандрита.

9 травня 1888 в Києво-Печерській Лаврі хіротонізований на єпископа Уманського, вікарія Київської митрополії.

З 12 липня 1890 — єпископ Чигиринський, вікарій Київської єпархії.

З 19 грудня 1892 — єпископ Могилевський і Мстиславський.

З 17 липня 1893 — єпископ Тульський і Бєлевський.

З 2 листопада 1896 — єпископ Подільський і Брацлавський.

З 29 березня 1900 — єпископ Єкатеринбурзький і Ірбітський.

З 28 березня 1902 — єпископ Орловський і Севський.

Був талановитим проповідником, духовним письменником і лінгвістом. Володів грецькою, англійською, французькою та німецькою мовами. Видавав і редагував журнал «Недільне читання», редагував журнал «Інструкція для сільських пастирів».

Помер 10 квітня 1904, раптово від паралічу серця; був похований біля південної стіни в Успенському храмі на Архієрейському обійсті. У 1920-і роки могили похованих в Успенському соборі п'яти архієреїв були спаплюжені і розграбовані, кістки розкидані, а черепа викрадені; збереглася лише одна голава преосвященного Іринея.

Творчість[ред. | ред. код]

  • «История Церковной истории».
  • «Труды Киев. Д. А.» 1891, № 6, 8, 11.
  • «Руководство к последовательному чтению пророческих и учительных книг Ветхого Завета». Поучения Иринея, епископа Екатеринбургского и Ирбитского. Екатеринбург, 1901.
  • «Руководственное пособие к пониманию Псалтири» [Архівовано 6 січня 2011 у Wayback Machine.] М.: «Лествица»; СПб.: Северо-западный Центр православной литературы «Диоптра», 2000. (По изд. 1882 г.)
  • Отзыв о поучениях см. "Прибавление к «Церк. Вед.» 1901. — № 4. — С. 1671—1674.
  • Отдельные поучения см. "Прибавление к «ЦВ» 1902. — № 8. — С. 263.
  • Отдельные поучения см. «Прибавление к „ЦВ“» 1902. — № 22. — С. 695.
  • «Руководитель к толковому чтению Библии».
  • «Разбор сочинения Ренана» — «Жизнь Иисуса».
  • «За веру и против неверия». «Подол. Еп. Вед.» Киев, 1899.
  • «Речь при пострижении в монашество инспектора Могилевской духовной семинарии о. Аркадия Константиновича». "Прибавление к «ЦВ» 1893. — № 17. — С. 680—681.
  • О религиозном воспитании детей. — Калуга, Сардоникс, 2004.
Переклади
  • «Земне життя Господа Спасителя» (переклад з німецької). Київ, 1874—1882 рр.
  • «Тлумачення Псалтиря Загабена» (переклад з грецької).
  • «Мученики Колізея» (переклад з англійської).
  • «Пастирські послання Св. Ап. Павла» (переклад з французької).

Посилання[ред. | ред. код]