Києво-Печерська лавра
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
.jpg) |
|
| Країна |  Україна |
| Тип | культурний |
| Критерії | І, ІІ, ІІІ, IV |
| Ідентифікатор | 527 |
| Регіонb | Європейський |
|
Історія реєстрації |
|
| Формально зареєстроване: | 1990 14-а сесія |
|
a Назва, як офіційно зазначено у списку |
|
Ки́єво-Пече́рська ла́вра — державний музейний комплекс «Києво-Печерська лавра» у Києві, Україна. Частково використовується як монастир і резиденція київського митрополита Української православної церкви Московського патріархату.
Зміст |
[ред.] Історія
Заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Берестово поблизу Києва. Першим ігуменом монастиря став преподобний Варлаам Печерський, колишній боярин. В 1058 році, попросивши благословіння преподобного Антонія, преподобний Варлаам побудував над печерою дерев'янну церкву в честь Успіння Пресвятої Богородиці.
В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус «лаври» — головного великого монастиря. У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні: їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи.
Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так названі пустелі (зокрема, Китаєвська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, в Росії і в Білорусії. Свого часу Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повісті временних літ»), Нікон, Сільвестр. У тринадцятому столітті було складено «Києво-Печерський патерик» — важливе джерело історії Києва.
Києво-Печерська лавра здійснювала широке будівництво ще з одинадцятого століття (Успенський собор, Троїцька надбрамна церква). Наприкінці дванадцятого століття навколо Києво-Печерської лаври було зведено оборонні стіни (у 1240 році вони були зруйновані ордами Батия). У 1698—1701 році паралельно до них було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і баштами. У 1731—1744 році споруджено Велику Лаврську дзвінницю, висота якої — 96,52 метра.
На території Лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля трапезної — генеральний суддя українського війська Кочубей Василь і полтавський полковник І.Іскра. У церкві Спас на Берестові — засновник Москви Юрій Долгорукий.
Трагічні події після 1917 року послужили поштовхом до тотального винищування православного духівництва і всього, що було зв'язано з Православною Церквою. 25 січня 1918 року в стінах Лаври був замучений перший новомученик російський митрополит Київський і Галицький Володимир, а в 1920 році Лавру закрили. Під час німецької окупації Києва монастир удалося відродити, але не надовго — у 1961 році ченців знову вигнали зі стін обителі. 25 червня 1988 року уперше відбулася Божественна Літургія в печерному храмі преподобного Феодосія на Далеких печерах.
У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.
В ніч з 7 на 8 жовтня 2007 року було зруйновано браму до Нижніх Печер зведену в 1850 році. Ця брама була відновлена стараннями лаврських ченців 7 грудня 2007 року[1].
[ред.] Споруди
- Велика Лаврська дзвінниця
- Ближні печери
- Дальні печери
- Свято-Успенський собор (1073, 2000)
- Всіхсвятська церква
- Трапезна Палата
- Троїцька Надбрамна церква
[ред.] Пожертви на монастир
- 1119 — князь мінський Гліб Всеславич подарував монастирю 600 гривень срібла і 50 гривень золота. Після його смерті, княжа вдова Анастасія внесла ругу в 100 гривень срібла і 50 гривень золота.[2]
[ред.] Дивіться теж
[ред.] Примітки
- ↑ КИЇВ. Блаженніший Митрополит Володимир та архієпископ Вишгородський Павел урочисто відкрили Західну браму Києво-Печерської Лаври; Состоялось торжественное освящение и открытие после реставрации Западных ворот Киево-Печерской лавры
- ↑ Войтович Л.Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. Львів, 2002. — Розділ: 3.2.
[ред.] Джерело
- Офіційний сайт Лаври
- Повновіконна версія Віртуального туру по Києво-Печерській лаврі на 360 градусів (3D Photointeractive)
|
|||||||
| Визначні місця Києва | ||
 |
 |
|
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
