Ірландська абетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Абетка[ред.ред. код]

Сучасна ірландська абетка складається з таких латинських літер: a á b c d e é f g h i í l m n o ó p r s t u ú.

Наголос над голосними не враховують при сортуванні слів за абеткою. Нові запозичення містять також літери j k q v w x y z. Особливо поширеними є j та v. Літера v також трапляється в невеликій кількості власне ірландських слів, як-то vácarnach, vác чи vrác (звуконаслідувальні) чи víog замість bíog та vís замість bís (альтернативні). Літери q, w, x, y та z вживають переважно в науковій термінології, хоча фонема /z/ існує принаймні в одному діалекті. Сучасні назви літер такі:

á bé cé dé é eif gé héis í eil eim ein ó pé ear eas té ú
а також: jé cá cú vé wae eacs yé zae.

Колись були поширеними назви літер за видами дерев. Згідно з традицією, ці назви начебто походять від назв огамічних літер, хоча сьогодні відомо, що лише деякі з них називалися за видами дерев.

ailm (в'яз), beith (береза), coll (горіх), dair (дуб), edad/eabhadh (осика), fern/fearn (вільха), gath/gort (плющ), uath (глід), idad/iodhadh (тис), luis (гірський ясен), muin (виноградна лоза), nin/nion (ясен), onn (дрік), peith (карликова вільха), ruis (бузина), sail (верба), tinne/teithne (гостролист), úr (терен).

Ірландські шрифти[ред.ред. код]

До середини 20 століття для ірландської використовували ґельський шрифт. Сьогодні його використовують здебільшого з декоративною метою. Головною різницею між ґельским та романським шрифтами є спосіб позначення леніції: в ґельському — це діакритична крапка над приголосною, а в романському — літера h після приголосної (наприклад, ċ стає ch). Інше використання h в ірландській можливе лише на початку слова як проклітика (наприклад, go hÉirinn — «в Ірландію») чи в запозичених словах (наприклад, hata — капелюх).

Хоча до 20 століття переважав ґельський шрифт, спроби впровадити романський шрифт почалися значно раніше. Катехизм Табода Ґалдуфа (Teabóid Gallduf) 1639 року було надруковано романським шрифтом, при чому деякі вжиті тоді скорочення (наприклад, suí замість suidhe, uafás замість uathbhás) стали частиною правопису.

Uncial alphabet.png

Приголосні[ред.ред. код]

Здебільшого приголосні бувають «широкі» (стверділі) — якщо найближчим голосним є a, o чи u та «тонкі» (пом'якшені) — якщо найближчими голосними є e чи i.

Літери Фонеми Транслітерація Приклади
b твердий /bˠ/ Б bain /bˠanʲ/ «візьми», scuab /sˠkuəbˠ/ «мітла»
м'який /bʲ/ Б béal /bʲeːl̪ˠ/ «рот», cnáib /kn̪ˠaːbʲ/ «коноплі»
bh твердий /w/ В bhain /wanʲ/ «узяв», ábhar /ˈaːwəɾˠ/ «матеріал», Bhairbre /ˈwaɾʲəbʲɾʲə/ «Барбари» (род. в.), tábhachtach /ˈt̪ˠaːwəxtəx/ «важливий», dubhaigh /ˈd̪ˠʊwiː/ «зачорни!», scríobh /ʃcrʲiːw/ «написав», taobh /t̪ˠiːw/ «сторона», dubh /d̪ˠʊw/ «чорний», gabh /ɡaw/ «отримай»
м'який /vʲ/ В bhéal /vʲeːl̪ˠ/ «рот» (з леніцією), cuibhreann /ˈkɪvʲɾʲən̪ˠ/ «загальний стіл», aibhneacha /ˈavʲnʲəxə/ «річки», sibh /ʃɪvʲ/ «ви»
Див. у списку голосних abh, eabh, obh
bhf
(екліпсис f-)
твердий /w/ В bhfuinneog /ˈwɪnʲoːɡ/ «вікно» (екліпсація)
м'який /vʲ/ В bhfíon /vʲiːn̪ˠ/ «вино» (екліпсація)
bp
(екліпсис p-)
твердий /bˠ/ Б bpoll /bˠoːl̪ˠ/ «діра» (екліпсація)
м'який /bʲ/ Б bpríosún /ˈbʲɾʲiːsˠuːn̪ˠ/ «в'язниця» (екліпсація)
c твердий /k/ К cáis /kaːʃ/ «сир», mac /mˠak/ «син»
м'який /c/ К(Ь) ceist /cɛʃtʲ/ «запитання», mic /mʲɪc/ «сини»
ch твердий
(завжди твердий перед t.)
/x/ Х cháis /xaːʃ/ «сир» (леніція), taoiseach /ˈt̪ˠiːʃəx/ «ватажок» (так називають зокрема прем'єр-міністра), boichte /bˠɔxtʲə/ «бідняк»
м'який /ç/
/h/ (між голосними)
Х(Ь)
Г
cheist /çɛʃtʲ/ «запитання» (леніція), deich /dʲɛç/ «десять»
oíche /ˈiːhə/ «ніч»
d твердий /d̪ˠ/ Д dorn /d̪ˠoːɾˠn̪ˠ/ «кулак», nead /nʲad̪ˠ/ «гніздо»
м'який /dʲ/ Д(Ь) dearg /dʲaɾˠəɡ/ «червоний», cuid /kɪdʲ/ «частина»
dh твердий /ɣ/ (на поч. слова)
німий (після довгого голосного)
Г
dhorn /ɣoːɾˠn̪ˠ/ «кулак» (леніція)
ádh /aː/ «удача»
м'який /j/ Й dhearg /ˈjaɾˠəɡ/ «червоний» (леніція), fáidh /fˠaːj/ «пророк»
Див. у списку голосних adh, aidh, eadh, eidh, idh, oidh, odh. Див. в особливій вимові в дієслівних формах -dh наприкінці дієслова.
dt
(екліпсис t-)
твердий /d̪ˠ/ Д dtaisce /ˈd̪ˠaʃcə/ «скарб» (екліпсація)
м'який /dʲ/ Д(Ь) dtír /dʲiːɾʲ/ «країна» (екліпсація)
f твердий /fˠ/ Ф fós /fˠoːsˠ/ «досі», graf /ɡɾˠafˠ/ «граф»
м'який /fʲ/ Ф fíon /fʲiːn̪ˠ/ «вино», stuif /sˠt̪ˠɪfʲ/ «предмет»
Див. в особливій вимові в дієслівних формах -f- у майбутньому та умовному часах.
fh (леніція f-) німий fhuinneog /ˈɪnʲoːɡ/ «вікно» (леніція), fhíon /iːn̪ˠ/ «вино» (леніція)
g твердий /ɡ/ Ґ gasúr /ˈɡasˠuːɾˠ/ «хлопець», bog /bˠɔɡ/ «м'який»
м'який /ɟ/ Д(Ь) geata /ˈɟat̪ˠə/ «брама», carraig /ˈkaɾˠəɟ/ «скеля, камінь»
gc
(екліпсис c-)
твердий /ɡ/ Ґ gcáis /ɡaːʃ/ «сир» (eclipsed)
м'який /ɟ/ Д(Ь) gceist /ɟɛʃtʲ/ «запитання» (eclipsed)
gh твердий /ɣ/ (на поч. слова)
німий (після довг. голосного)
Г
ghasúr /ˈɣasˠuːɾˠ/ «хлопець» (леніція)
Eoghan /ˈoːən̪ˠ/ «Овен» (ім'я)
м'який /j/ Й gheata /ˈjat̪ˠə/ «брама» (леніція), dóigh /d̪ˠoːj/ «шлях, манера»
Див. у списку голосних agh, aigh, eigh, igh, ogh, oigh. Див. в особливій вимові в дієслівних формах -(a)igh наприкінці дієслова.
h /h/ Г hata /ˈhat̪ˠə/ «капелюх», na héisc /nə heːʃc/ «риба» (множина)
l, ll твердий /l̪ˠ/ Л luí /l̪ˠiː/ «лежачи», poll /poːl̪ˠ/ «дірка»
м'який /lʲ/ Л(Ь) leisciúil /ˈlʲɛʃcuːlʲ/ «лінивий», coill /kəilʲ/ «дерево»
m твердий /mˠ/ М mór /mˠoːɾˠ/ «великий», am /aːmˠ/ «час»
м'який /mʲ/ М milis /ˈmʲilʲəʃ/ «солодкий», im /iːmʲ/ «масло»
mb
(екліпсис b-)
твердий /mˠ/ М mbaineann /ˈmˠanʲən̪ˠ/ «він бере» (екліпсація)
м'який /mʲ/ М mbéal /mʲeːl̪ˠ/ «рот» (екліпсація)
mh (твердий) /w/ В mhór /woːɾˠ/ «великий» (леніція), lámha /ˈl̪ˠaːwə/ «руки», léamh /lʲeːw/ «читання»
(м'який) /vʲ/ В mhilis /ˈvʲilʲəʃ/ «солодкий» (леніція), uimhir /ˈɪvʲəɾʲ/ «число», nimh /nʲɪvʲ/ «отрута»
Див. у списку голосних amh, eamh, omh
n, nn твердий /n̪ˠ/ Н naoi /n̪ˠiː/ «дев'ять», ceann /caːn̪ˠ/ «голова»
м'який /nʲ/ Н(Ь) neart /nʲaɾˠt̪ˠ/ «міцність», tinneas /ˈtʲɪnʲəsˠ/ «хвороба»
nc твердий /ŋk/ НК ancaire /ˈaŋkəɾʲə/ «якір»
м'який /ɲc/ НЬК(Ь) rinc /ɾˠɪɲc/ «танець»
nd
(eclipsis of d-)
твердий /n̪ˠ/ Н ndorn /n̪ˠoːɾˠn̪ˠ/ «кулак» (екліпсація)
м'який /nʲ/ Н(Ь) ndearg /ˈnʲaɾˠəɡ/ «червоний» (екліпсація)
ng твердий /ŋ/ (на поч. слова — екліпсис g-)
/ŋɡ/ (всередині та наприкінці слова)
НҐ ngasúr /ˈŋasˠuːɾˠ/ «хлопець» (еклпсація)
long /l̪ˠuːŋɡ/ «корабель», teanga /ˈtʲaŋɡə/ «язик»
м'який /ɲ/ (на поч. слова — екліпсис g-)
/ɲɟ/ (всередині та наприкінці слова)
Н(Ь)
НЬД(Ь)
ngeata /ˈɲat̪ˠə/ «брама» (екліпсація)
cuing /kɪɲɟ/ «хомут», ingear /ˈɪɲɟəɾˠ/ «вертикальний»
/nʲ/ (в кінцевому ненаголошеному -ing) Н(Ь) scilling /ˈʃcilʲənʲ/ «шилінг»
p твердий /pˠ/ П poll /pˠoːl̪ˠ/ «діра», stop /sˠt̪ˠɔpˠ/ «стоп»
м'який /pʲ/ П príosún /ˈpʲɾʲiːsˠuːn̪ˠ/ «в'язниця», truip /t̪ˠɾˠɪpʲ/ «подорож»
ph твердий /fˠ/ Ф pholl /fˠoːl̪ˠ/ «діра» (леніція)
м'який /fʲ/ Ф phríosún /ˈfʲɾʲiːsˠuːn̪ˠ/ в'язниця (леніція)
r твердий
(завжди твердий на початку слова; завжди твердий у rt, rth, rd, rn, rl, rs, sr)
/ɾˠ/ Р /ɾˠiː/ «король», cuairt /kuəɾˠtʲ/ «відвідування», oirthear /ˈɔɾˠhəɾˠ/ «схід», airde /aːɾˠdʲə/ «висота», coirnéal /ˈkoːɾˠnʲeːl̪ˠ/ «кут», duirling /ˈd̪ˠuːɾˠlʲənʲ/ «кам'яний пляж», sreang /sˠɾˠaŋɡ/ «дріт»
м'який /ɾʲ/ Р(Ь) tirim /ˈtʲɪɾʲəmʲ/ «сухий»
rr /ɾˠ/ Р barr /baːɾˠ/ «наконечник», cairr /kaːɾˠ/ «автомобіля» (род. відм.)
s твердий /sˠ/
(завжди твердий на поч. слова перед m, p, r)
С Sasana /ˈsˠasˠən̪ˠə/ «Англія», tús /t̪ˠuːsˠ/ «початок», speal /sˠpʲal̪ˠ/ «коса» (інструмент), sméar /sˠmʲeːɾˠ/ «ожина», sreang /sˠɾˠaŋɡ/ «дріт»
м'який /ʃ/ Ш sean /ʃan̪ˠ/ «старий», cáis /kaːʃ/ «сир»
sh твердий /h/ Г Shasana /ˈhasˠən̪ˠə/ «Англія» (леніція)
м'який /h/
/ç/ (перед /aː, oː, u(ː)/)
Г
Х(Ь)
shean /han̪ˠ/ «старий» (леніція)
Sheáin /çaːnʲ/ «Шона» (род. відм.), sheol /çoːl̪ˠ/ «запущений», shiúil /çuːlʲ/ «гуляв», shiopa /ˈçʊpˠə/ «крамниця» (леніція)
t твердий /t̪ˠ/ Т taisce /ˈt̪ˠaʃcə/ «скарб», ceart /caɾˠt̪ˠ/ «правильний»
м'який /tʲ/ Т(Ь) tír /tʲiːɾʲ/ «країна», beirt /bʲɛɾˠtʲ/ «двоє (людей)»
Див. в особливій вимові в дієслівних формах -t- у дієприкметниках.
th твердий Г /h/ thaisce /ˈhaʃcə/ «скарб» (леніція), athair /ˈahəɾʲ/ «батько»
м'який /h/
/ç/ (якщо леніція від /tʲaː-, tʲoː-, tʲu(ː)-/)
Г
Х(Ь)
theanga /ˈhaŋɡə/ «язик» (леніція)
theann /çaːn̪ˠ/ «тугий» (леніція), theocht /çoːxt̪ˠ/ «тепло» (леніція), thiúilip /ˈçuːlʲəpʲ/ «тюльпан» (леніція), thiocfadh /ˈçʊkəx/ «прийшов би», thiubh /çʊw/ «товстий» (леніція)
Німий наприкінці складу bláth /bˠl̪ˠaː/ «цвіт», cith /cɪ/ «душ», cothrom /ˈkɔɾˠəmˠ/ «рівний»
Див. в особливій вимові в дієслівних формах -th- у дієприкметниках.
ts
(особлива леніція s- після означеного артикля an)
твердий /t̪ˠ/ Т an tsolais /ən̪ˠ ˈt̪ˠɔl̪ˠəʃ/ «світловий»
м'який /tʲ/ Т(Ь) an tSín /ənʲ tʲiːnʲ/ «Китай»
v твердий /w/ В vóta /ˈwoːt̪ˠə/ «голос» (виборчий)
м'який /vʲ/ В veidhlín /ˈvʲəilʲiːnʲ/ «скрипка»

Голосні[ред.ред. код]

Попри складну таблицю нижче, вимова голосних у ірландській загалом випливає із кількох простих правил:

  • Голосні fada (á, é, í, ó, ú) вимовляють завжди.
  • Голосні по обидва боки від fada є німими, вони присутні лише через правило caol le caol agus leathan le leathan («тонкий із тонким, широкий із широким»), що ділить голосні на дві групи — e, i та a,o,u.
  • Між приголосним і голосним чи навпаки e та i керуються правилом clc:
  • fear, bean, leabhar, seomra, dearg -> німе e
  • feicim, eile, deir, cailin, uncail, abhainn, aimsir, bainne -> німе i

В нижче поданій таблиці показано, як позначені на письмі голосні звучать у розмові. Кожен діалект відрізняється від цього загального правила.

Прості голосні[ред.ред. код]

Ненаголошені голосні зазвичай звучать як шва.

Літера Фонема Транслітерація Приклад
a наголошена /a/ А fan /fˠan̪ˠ/ "stay" (imper.)
/aː/ перед rl, rn, rd
передостанній склад ll, nn, rr
перед кінцевою m
А tarlú /ˈt̪ˠaːɾˠl̪ˠuː/ «відбуватися», carnán /ˈkaːɾˠn̪ˠaːn̪ˠ/ «(невелика) кількість», garda /ˈɡaːɾˠd̪ˠə/ «поліцейський»
mall /mˠaːl̪ˠ/ «повільно, пізно», ann /aːn̪ˠ/ «там», barr /bˠaːɾˠ/ «наконечник»
am /aːmˠ/ «час»
ненаголошена /ə/ А ólann /ˈoːl̪ˠən̪ˠ/ «пити», mála /ˈmˠaːl̪ˠə/ «наплічник»
e наголошена /ɛ/ Е te /tʲɛ/ «гарячий»
ненаголошена /ə/ А míle /ˈmʲiːlʲə/ «тисяча»
i наголошена /ɪ/ И, І pic /pʲɪc/ «крок», ifreann /ˈɪfʲɾʲən/ «пекло»
/iː/ передостанній склад ll, nn
перед кінцевою m
І cill /ciːlʲ/ «церква», cinnte /ˈciːnʲtʲə/ «впевнений»
im /iːmʲ/ «масло»
ненаголошена /ə/ А faoistin /ˈfˠiːʃtʲənʲ/ «сповідь»
o наголошена /ɔ/ О post /pˠɔsˠt̪ˠ/ «пост»
/ʊ/ перед n, m У Donncha /ˈd̪ˠʊn̪əxə/ (чоловіче ім'я), cromóg /ˈkɾˠʊmˠoːɡ/ «кирпатий ніс»
/oː/ перед rl, rn, rd
передостанній склад ll, rr
О bord /bˠoːɾˠd̪ˠ/ «стіл», orlach /ˈoːɾˠl̪ˠəx/ «дюйм»
poll /pˠoːl̪ˠ/ «діра», corr /koːɾˠ/ «непарний»
/uː/ передостанній склад nn
перед кінцевим m, ng
У fonn /fˠuːn̪ˠ/ «бажання»
trom /t̪ˠɾˠuːmˠ/ «важкий», long /l̪ˠuːŋɡ/ «корабель»
ненаголошена /ə/ А mo /mˠə/ «мій», cothrom /ˈkɔɾˠəmˠ/ «рівний»
u наголошена /ʊ/ У dubh /d̪ˠʊw/ «чорний»
/ɔ/ в запозиченнях із англійської наближене до /ʌ/ О bus /bˠɔsˠ/ «автобус», club /kl̪ˠɔbˠ/ «клуб»
/uː/ перед rl, rn, rd У burla /ˈbˠuːɾˠl̪ˠə/ «пучок», murnán /ˈmˠuːɾˠn̪ˠaːn̪ˠ/ «кісточка», urlár /ˈuːɾˠl̪ˠaːɾˠ/ «підлога»
ненаголошена /ə/ А agus /ˈaɡəs/ "and"

Голосні з наголосом[ред.ред. код]

Голосні з наголосом (ірландською — fada або síneadh fada) завжди звучать подовжено. У комбінаціях з іншими голосними звучать лише голосні з наголосами.

Літери Фонеми Транслітерація Приклади
á /aː/ А bán /bˠaːn̪ˠ/ «білий»
ái dáil /d̪ˠaːlʲ/ «асамблея», gabháil /ˈɡawaːlʲ/ «обговорення»
/iː/ І maígh /mˠiːj/ «вимагай», gutaí /ˈɡʊt̪ˠiː/ «голосні»
aío naíonán /ˈn̪ˠiːn̪ˠaːn̪ˠ/ «образливий», beannaíonn /ˈbʲan̪ˠiːn̪ˠ/ «(він) благословляє»
é /eː/ Е /ʃeː/ «він»
éa déanamh /ˈdʲeːn̪ˠəw/ «заняття», buidéal /ˈbˠɪdʲeːl̪ˠ/ «пляшка»
/aː/ А Seán /ʃaːn̪ˠ/ «Шон»
caisleán /ˈkaʃlʲaːn̪ˠ/ «за́мок»
eái meáin /mʲaːnʲ/ «засоби», caisleáin /ˈkaʃlʲaːnʲ/ «за́мки»
éi /eː/ Е scéimh /ʃceːvʲ/ «краса», páipéir /ˈpˠaːpʲeːɾʲ/ «папери»
í /iː/ І gnímh /ɟnʲiːvʲ/ «акту, справи» (род. відм.), cailín /ˈkalʲiːnʲ/ «дівчина»
ío síol /ʃiːl̪ˠ/ «насіння»
/uː/ У siúl /ʃuːl̪ˠ/ «прогулянка», bailiú /ˈbˠalʲuː/ «збори»
iúi ciúin /cuːnʲ/ «тихий», inniúil /ˈɪnʲuːlʲ/ «придатний»
ó /oː/ О póg /pˠoːɡ/ «поцілунок», armónach /ˈaɾˠəmˠoːn̪əx/ «гармонійний»
ói móin /mˠoːnʲ/ «торф», bádóir /ˈbˠaːd̪ˠoːrʲ/ «човняр»
/iː/ І croíleacán /ˈkɾˠiːlʲəkaːn̪ˠ/ «ядро»
oío croíonna /ˈkɾˠiːn̪ˠə/ «серця»
ú /uː/ У tús /t̪ˠuːsˠ/ «початок»
úi súil /suːlʲ/ «око», cosúil /ˈkɔsˠuːlʲ/ «немов»
/iː/ І buígh /bˠiːj/ «пожовтій»
uío buíon /bˠiːn̪ˠ/ «військова група»

Ди- і триграфи[ред.ред. код]

Голосні після bh, dh, gh, mh[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]