АЕС Гінклі-Поїнт
| АЕС Гінклі-Поїнт | |
|---|---|
 Атомні електростанції Хінклі Пойнт (A ліворуч, B праворуч) з південного заходу | |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Адмінодиниця | Stogurseyd |
| Місцезнаходження | Сомерсет, Південно-Західна Англія |
| Початок будівництва | 1957 |
| Початок експлуатації | 1965 |
| Організація | Magnox Ltd, EDF Energy |
| Технічні параметри | |
| Кількість енергоблоків | 4 |
| Будується енергоблоків | 2 |
| Тип реакторів | GCR, AGR, PWR |
| Реакторів в експлуатації | 2 |
| Генеруюча потужність | 1310 МВт |
| Інша інформація | |
 | |
 АЕС Гінклі-Поїнт у Вікісховищі | |
АЕС Гінклі-Поїнт (англ. Hinkley Point Nuclear Power Station) — атомна електростанція в графстві Сомерсет Південно-Західної Англії.
Станція розташована на березі Бристольського каналу (затоки) Атлантичного океану, за 9 миль від міста Бріджуотер.
АЕС Гінклі-Поїнт А[ред. | ред. код]
АЕС Гінклі-Поїнт А має два газо-графітові ядерні реактори типу Magnox, потужністю по 267 МВт, які були включені в мережу в 1965 році.
23 травня 2000 року обидва реактори було зупинено для виведення з експлуатації.
АЕС Гінклі-Поїнт В[ред. | ред. код]
Будівництво другої черги АЕС розпочалося у 1967 році, консорціумом The Nuclear Power Group (TNPG). АЕС було запущено 5 лютого 1976 року. У її складі два реактори типу AGR (покращений реактор з газовим охолодженням) по 655 МВт, розроблені компанією TNPG, турбіни — фірмою General Electric Company.
Графік закриття: T_HINB-7 - 14 травня 2022, T_HINB-8 - 10 травня 2022 р.
АЕС Гінклі-Поїнт C[ред. | ред. код]
Після майже 20-річної перерви розпочато будівництво реактора на майданчику Гінклі-Поїнт C (першої британської АЕС за 20 років).
Раніше планувалося побудувати 4 нових реактори типу EPR[1] відповідно до угоди про ціноутворення на електроенергію, укладеної з урядом[2][3], однак буде побудовано два реактори.
Реактор EPR пройшов оцінку конструкції британським Управлінням з ядерного регулювання (Office for Nuclear Regulation[en]), поряд з AP1000 від Westinghouse[4]; прийняття проміжних проектів було відкладено доти, доки не було враховано досвіду аварії на АЕС «Фукусіма»[5].
У 2009 році EDF Energy[6] придбала британську компанію British Energy[en].
Для підтримки будівництва Areva підписала угоду про стратегічне партнерство з Rolls-Royce[7].
19 березня 2013 року було надано згоду на планування будівництва електростанції[8], але все ще потрібно завершити складні переговори з урядом Великої Британії про ціноутворення на електроенергію та фінансування проекту з приватними інвесторами[9].
21 жовтня 2013 року EDF Energy оголосила про досягнення домовленості щодо будівництва атомної станції. EDF Group та уряд Великої Британії погодили основні комерційні умови інвестиційного контракту. Остаточне інвестиційне рішення було зумовлене завершенням інших ключових кроків, включаючи згоду Європейської комісії. 8 жовтня 2014 року Європейська комісія оголосила про свою згоду, при цьому на користь проекту виступили 16 із 28 членів комісії.
21 вересня 2015 року британський уряд оголосив, що надасть пакет підтримки в 2 млрд фунтів на будівництво Hinkley Point C[10]. 21 жовтня 2015 року, під час державного візиту Сі Цзіньпіна до Великої Британії EDF Energy та CGN уклали інвестиційну угоду на 18 млрд фунтів (20 млрд євро) для будівництва двох реакторів у Хінклі-Пойнт[11], проте юридично обов'язкові контракти тоді не були підписані[12].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ This website was built by the EDF Energy WCM. Nuclear Generation. Edfenergy.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2011. Процитовано 19 квітня 2012.
- ↑ Declan Lynch (18 квітня 2013). EdF still undecided about Hinkley Point C go-ahead. New Civil Engineer. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 21 квітня 2013.
- ↑ Andrew Trotman (18 квітня 2013). EDF prepared to let UK nuclear talks fail. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 21 квітня 2013.
- ↑ New Nuclear Power Stations – Progress so far. Health and Safety Executive. Архів оригіналу за 1 June 2009. Процитовано 15 вересня 2009.
- ↑ News – Taking GDA work forward in the light of the unprecedented events in Japan. Hse.gov.uk. Архів оригіналу за 28 December 2011. Процитовано 19 квітня 2012.
- ↑ EDF Energy - британская интегрированная энергетическая компания, полностью принадлежащая французской компании EDF
- ↑ Areva signs up Rolls-Royce for EPR. Nuclear Engineering International. 11 березня 2011. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 19 квітня 2012.
- ↑ New nuclear power plant at Hinkley Point C is approved. BBC. 20 березня 2013. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 30 липня 2016.
- ↑ Dave Harvey (19 березня 2013). What price nuclear power? The final hurdle for Hinkley. BBC. Архів оригіналу за 22 березня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
- ↑ UK guarantees £2bn China nuclear deal. BBC News (брит.). 21 вересня 2015. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.
- ↑ Farrell, Sean (21 жовтня 2015). Work to begin on Hinkley Point reactor within weeks after China deal signed. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 22 липня 2016. Процитовано 11 серпня 2019.
- ↑ Terry Macalister (9 березня 2016). No legally binding contract in £18bn Hinkley Point nuclear project. The Guardian. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 10 березня 2016.
| |||||
|
