Адербар Мелу дус Сантус Нету

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сантус
Особисті дані
Повне ім'я Адербар Мелу дус Сантус Нету
Народження 17 березня 1990(1990-03-17) (34 роки)
  Кампінаd, Параїба, Бразилія
Зріст 188 см
Вага 79 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Бразилія «Фламенгу»
Юнацькі клуби
2006—2008
2008—2010
Бразилія «Порту» (Каруару)
Бразилія «Атлетіку Паранаенсе»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010–2022 Бразилія «Атлетіку Паранаенсе» 180 (-?)
2022– Бразилія «Фламенгу» 9 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2021 Бразилія Бразилія (ол.) 7 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Адербар Мелу дус Сантус Нету (порт. Aderbar Melo dos Santos Neto, нар. 17 березня 1990, Кампіна-Гранді) — бразильський футболіст, воротар «Фламенгу».

Виступав за олімпійську збірну Бразилії. У її складі — олімпійський чемпіон.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 17 березня 1990 року в місті Кампіна-Гранді. Починав займатися футболом у клубі «Порту» (Каруару), а в 2008 році перейшов до академії «Атлетіку Паранаенсе». У жовтні 2010 року вперше був заявлений на матчі чемпіонату Бразилії. За основний склад дебютував 10 серпня 2011 року в гостьовому матчі Південноамериканського кубка проти «Фламенго» (0:1), пропустивши гол на 82-й хвилині гол з пенальті від Роналдінью[1].

У 2012 році Сантус зіграв лише в одному матчі в рамках бразильської Серії B, 17 листопада проти «Крисіуми» (0:0)[2], а у першій половині 2013 року був основним воротарем команди в чемпіонаті штату Парана. Але в чемпіонаті Бразилії у воротах «Атлетіку» першим номером був Вевертон. Лише 20 жовтня Сантос дебютував у бразильській Серії A через травму Вевертона в матчі проти «Гояса». Вевертон пішов з поля на 26 хвилині за рахунку 1:0, і вже в наступній атаці Сантус пропустив гол. У підсумку «Гояс» здобув перемогу з рахунком 3:0[3]. У 2014—2017 роках Сантус був дублером Вевертона і в різних турнірах за чотири роки зіграв у 26 матчах.

Після переходу Вевертона в «Палмейрас» в 2018 році Сантус став основним воротарем «Атлетіку Паранаенсе». В кінці року Сантос допоміг своїй команді вперше в її історії завоювати Південноамериканський кубок[4][5], провівши без замін всі матчі в цьому турнірі, а наступного року став з командою володарем Кубка Бразилії.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

19 вересня 2019 року, після того як виграв Кубок Бразилії з «Атлетіку Паранаенсе», Сантус був викликаний Тіте до складу національної збірної Бразилії на товариські матчі проти Сенегалу та Нігерії у жовтні того ж року[6], але так за головну команді і не дебютував.

2021 року Сантус потрапив до заявки олімпійської збірної Бразилії на Олімпійські ігри в Токіо[7], на яких «селесао» стали чемпіонами, а сам Адербар зіграв у всіх 6 іграх, пропустивши лише 4 голи.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2011 Бразилія «Атлетіку Паранаенсе» ЛП+A 0 0 КБ 0 0 ПАК 2 -2 - - 2 -2
2012 ЛП+B 0+1 0 КБ 0 0 - - - - 1 0
2013 ЛП+A 23+1 -27;-2 КБ 0 0 - - - - 24 -29
2014 ЛП+A 0+3 -5 КБ 0 0 КЛ 0 0 - - 3 -5
2015 ЛП+A 0+1 -2 КБ 0 0 ПАК 0 0 - - 1 -2
2016 ЛП+A 2+8 -4;-6 КБ 0 0 - - ПЛ 0 0 10 -10
2017 ЛП+A 8+4 -8;-6 КБ 0 0 КЛ 0 0 - - 12 -14
2018 ЛП+A 4+1 0;-1 КБ 5 -6 ПАК 1 0 - - 11 -7
Усього за кар'єру 56 -61 5 -6 3 -2 0 0 64 -69

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

  • У символічній збірній чемпіонату Бразилії: 2019[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Flamengo vs. Atlético PR - 11 August 2011 (англ.). soccerway.com. 11 серпня 2011. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 29 листопада 2018.
  2. Criciúma vs. Atlético PR - 17 November 2012 (англ.). soccerway.com. 17 листопада 2012. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 29 листопада 2018.
  3. Goleiro Santos entra na 'fogueira', leva gol relâmpago e não evita derrota (порт.). Globo. 20 жовтня 2013. Процитовано 29 листопада 2018.
  4. Brazil's Atletico Paranaense reaches Copa Sudamericana final (англ.). The Washington Post. 29 листопада 2018. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 29 листопада 2018.
  5. «Атлетіко Паранаенсе» завоював Південноамериканський кубок (рос.). РИА Новости. 13 грудня 2018. Процитовано 20 січня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. Tite convoca Gabigol, Rodrigo Caio e Santos para amistosos da Seleção contra Senegal e Nigéria. globoesporte.globo.com (pt-br) . Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
  7. Seleção Olímpica é convocada para os Jogos Olímpicos de Tóquio 2020. Confederação Brasileira de Futebol (pt-BR) . Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
  8. Prêmio Craque do Brasileirão 2019: veja a seleção e quem foi premiado (pt-BR) . Goal.com. 9 December 2019. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 10 December 2019.

Посилання[ред. | ред. код]