Збірна Бразилії з футболу

Бразилія

Асоціація

Бразильська конфедерація футболу

Тренер

Ману Менезеш

Найбільше виступів

Кафу (142)

Найкращий бомбардир

Пеле (77)

Місце в рейтингу ФІФА

22-е
(на 6 червня 2013 року)

Домашня

Виїзна

Перший матч

Аргентина 3:0 Бразилія

(Буенос-Айрес, Аргентина; 20 серпня 1914)

Найбільша перемога

Бразилія 14:0 Нікарагуа

(Мехіко, Мексика; 17 жовтня 1975)

Найбільша поразка

Уругвай 6:0 Бразилія

(Вінья дель Мар, Чилі; 18 вересня 1920)

Чемпіонат світу

Виступів

19 (вперше у 1930)

Найвище досягнення

Чемпіони 1958, 1962, 1970, 1994, 2002,

Чемпіонат Америки (Copa America)

Виступів

31 (вперше у 1916)

Найвище досягнення

Чемпіон, 1919, 1922, 1949, 1989, 1997, 1999, 2004

Збірна Бразилії з футболу — національна футбольна команда, яка представляє Бразилію. Одна з найсильніших і найвідоміших у світі національних футбольних команд. П'ятиразовий чемпіон світу з футболу. За бразильцями закріпилося прізвисько «Селесао» («обрані»). Керівним органом збірної є Бразильська конфедерація футболу.

Станом на 6 червня 2013 року посідає 22-е місце у рейтингу футбольних збірних світу^[1].

Історія[ред.]

Бразилія - єдина країна, що не пропустила жодного фінального етапу чемпіонату світу. Вона єдина, хто виграв титул чемпіонів п'ять разів. Крім цього вони двічі здобували 2-е місце і двічі — третє.

Створення збірної[ред.]

Вперше, збірна Бразилії з футболу була сформована в 1914 році й провела матч проти англійського клубу «Єксетер Сіті», вигравши 2:0. Однак до серйозніших перемог на світовій арені було ще далеко. Багато в чому цьому заважала плутанина серед керівників місцевих футбольних федерацій всередині країни. Як би це не було, на чемпіонатах світу 1930 й 1934 року Бразилія вибувала після першого етапу. У 1938 році команда показала значний прогрес і впевнено завоювала бронзу чемпіонату. А Леонідас да Сілва потрапив в історію, як перший гравець, що забив 4 м'ячі в матчі чемпіонату світу. Перший повоєнний чемпіонат 1950 року став поки єдиним, що проходив у Бразилії. До того ж він був унікальний тим, що на ньому не проводився фінальний матч. Заключним став груповий турнір для чотирьох команд. Вважається, що зустріч Бразилія - Уругвай прирівнюється до «фіналу». Цей матч, що проходив на стадіоні «Маракана» у Ріо-де-Жанейро відвідали 199 854 вболівальників. Бразильцям досить було зіграти внічию, щоб стати чемпіонами, але, ведучи в рахунку 1:0, вони програли 1:2. В Південній Америці цей матч відомий як «мараканасо».

В 1954 році фінальна частина проходила в Швейцарії на нього приїхала оновлена команда із групою гарних міцних гравців. Однак у чвертьфіналі бразильці поступилися фавориту першості, угорцям, 4:2, провівши один з найжахливіших матчів у своїй історії. Цей матч одержав назву «битва в Берні». В 1958 році на чемпіонаті у Швеції Бразилія зненацька для всіх у блискучому стилі стала чемпіоном світу. У складі команди виблискували такі гравці, як Пеле, Гаррінча, Вава й багато інших, що ввійшли у світову історію футболу. Відкриттям цієї першості був сімнадцятилітній Пеле, що й дотепер вважається одним із кращих футболістів всіх часів і народів.

В 1962 році в Чилі бразильці повторили свій успіх. Кращим бомбардиром першості став Гаррінча, що забив 4 м'ячі. Його напарник Пеле вибув із чемпіонату після важкої травми в одному з перших матчів турніру.

На чемпіонаті в Англії у 1966 році на команду чекав грандіозний провал. Селесао виявилися не по зубах угорці й португальці, у рядах яких грав легендарний Еусебіу. Збірна Бразилії вибула з першості вже з підгрупи, що розцінювалося не інакше як національна катастрофа. Ряд гравців був змушений якийсь час залишатися в Європі, перечікуючи неспокійну ситуацію на батьківщині. Однак вже на наступному чемпіонаті світу в Мексиці бразильці, у складі яких знову виблискував Пеле, показали футбол найвищого класу й виграли всі матчі першості. У фіналі Бразилія розгромила збірну Італії 4:1.

Після того, як Селесао за короткий час змогли три рази стати власниками титулу Чемпіона Світу, почалася тривала смуга невдач: 1974 - Бразилія виставила один із самих слабких складів за всю свою історію і у результаті зайняла лише 4-е місце. 1978 - Селесао поступилися за різницею м'ячів господарям поля аргентинцям у матчі за вихід у фінал. Розчаровані бразильці звинуватили воротаря збірні Перу, аргентинця за походженням, у нарочито поганій грі (матч Аргентина - Перу закінчився 6:0). 1982 - состав Бразилії вважався непереможним, однак відбулася несподівана поразка від збірні Італії 2:3 і вибування з турніру на ранній стадії. Італійці в підсумку стали кращими на цьому турнірі. 1986 - цього разу поразка у серії післяматчевих пенальті проти збірної Франції. За Бразилію не забив 11-метровий легендарний «Білий Пеле» Зіко. 1990 - жахлива поразка в 1/8 фіналу проти аргентинців. Бразильці протягом всієї гри показували гарний атакувальний футбол, раз за разом штурмували ворота супротивника, але так і не змогли їх вразити. На останніх хвилинах матчу Клаудіо Каніджа після контратаки забив вирішальний гол. 1:0 на користь Аргентини. Чемпіонат у США 1994 року. Через 24 роки знову перемога Бразилії: після важкого фіналу проти збірної Італії бразильці змогли виграти в серії післяматчевих пенальті 3:2. У складі Бразилії особливо виділялися нападники Ромаріо, Бабето, голкіпер Таффарел, півзахисник і капітан команди Дунга, захисники Кафу, Бранко. Чемпіонат у Франції 1998 року: у складі Селесао зірковий «зубастик» Роналдо. Бразилія знову дійшла до фіналу, однак зазнала поразки від хазяїв поля 0:3. Це найбільша поразка на чемпіонатах світу для бразильців. Два голи, що поклали початок розгрому, після подач із кутових забив лідер збірні Франції Зінедін Зідан. 2002, Японія/Південна Корея: Бразилія продовжила показувати гарну гру й втретє поспіль вийшла у фінал Світової першості. У фіналі вони вперше зустрілися зі своїм головним заочним конкурентом збірною Німеччини й завдали німцям поразки — 2:0. Ворота Німеччини захищав зірковий голкіпер Олівер Кан, що протягом чемпіонату показував відмінну гру, однак у фіналі зробив фатальну помилку й пропустив простий м'яч. Кращим бомбардиром першості став Роналдо (8 м'ячів). У складі пентакампеонів грав ряд майстрів екстра-класу, таких як Рональдіньо, Роберто Карлос, Діда, Рівалдо, Кафу, Лусіо й ін.

2006, Німеччина: Цей чемпіонат завершив серію сильних виступів збірної. Незважаючи на зоряний склад, команда підійшла до першості незігранною і у слабкій формі (наприклад, на думку багатьох журналістів, легендарний Роналдо мав надлишок ваги). Після ряду перемог Бразилія в 1/4 фіналу зазнала поразки від французької збірної 0:1.

Чемпіонат світу[ред.]

1930 — груповий етап
1934 — 1/8 фіналу
1938 — 1/2 фіналу
1950 — 2-е місце (у фінальній групі)
1954 — 1/2 фіналу
1958 — чемпіон
1962 — чемпіон
1966 — груповий етап
1970 — чемпіон
1974 — 4-е місце
1978 — 3-є місце
1982 — другий груповий етап
1986 — 1/4 фіналу
1990 — 1/8 фіналу
1994 — чемпіон
1998 — фіналіст
2002 — чемпіон
2006 — 1/4 фіналу
2010 — 1/4 фіналу

Копа Америка[ред.]

Чемпіон (8 разів): 1919, 1922, 1949, 1989, 1997, 1999, 2004 та 2007.
2-е місце (10): 1921, 1925, 1937, 1945, 1946, 1953, 1957, 1959 (квітень), 1991 і 1995.
3-є місце (4): 1916, 1917, 1920 і 1942.
4-е місце (3): 1923, 1956 і 1963.
1/2 фіналу (двічі): 1975 і 1979.
5-е місце: 1959 (грудень).
1/4 фіналу (двічі): 1993 і 2001.