Роналдінью

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Роналдінью
Ronaldinho 72.jpg
Роналдінью у січні 2013 року
Особові дані
Повне ім'я Роналду ді Ассіс Морейра
Дата народження 21 березня 1980(1980-03-21) (34 роки)
Місце народження Порту-Алегрі, Бразилія
Зріст 181 см
Позиція лівий атакувальний півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1998–2001 Бразилія «Греміу» 145 (72)
2001–2003 Франція «Парі Сен-Жермен» 73 (23)
2003–2008 Іспанія «Барселона» 207 (94)
2008–2011 Італія «Мілан» 116 (29)
2011–2012 Бразилія «Фламенго» 74 (28)
2012–2014 Бразилія «Атлетіко Мінейру» 88 (28)
2014– Мексика «Керетаро» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1999– Бразилія Бразилія 102 (35)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 6 вересня 2014.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 6 вересня 2014.

Роналді́нью (порт. Ronaldinho), (справжнє ім'я Роналду ді Ассіс Морейра, порт. Ronaldo de Assis Moreira, * 21 березня 1980 р.) — бразильський футболіст, який грає за мексиканський клуб «Керетаро». Його основна позиція — атакувальний півзахисник або нападник. Роналдінью зіграв 97 ігор за збірну Бразилії, в яких забив 33 м'ячів. Володар Золотого м'яча 2005 року.

Життєпис[ред.ред. код]

Роналдінью народився в Порту-Алегрі. Футболом захопився з дитинства і почав виступати за команди різних вікових груп у місцевому клубі «Греміу». Тогочасним тренером юнацької команди «Ґреміу» був Луїс Феліпе Сколарі — майбутній тренер бразильської національної збірної на ЧС 2002. 1997 року Роналдінью став найкращим бомбардиром на чемпіонаті світу серед юнаків до 17 років, а через рік дебютував у «дорослому» футболі, зігравши п'ять матчів за основну команду «Греміу».

26 червня 1999 року Роналдінью провів перший поєдинок за національну збірну своєї країни. Тоді бразильцям протистояла команда Латвії. 2000 року він забив найбільше м'ячів (6) у черговому розіграші Кубка Конфедерацій, а 2001 року переїхав до Європи, підписав контракт із паризьким клубом «Парі Сен-Жермен». 2002 року Рональдіньо став чемпіоном світу в Японії і Кореї. Провівши 5 матчів, Рональдіньо забив 2 голи, і запам'ятався чвертьфінальним штрафним ударом з 35 метрів, який застав зненацька англійського воротаря Девіда Сімена. Після таких успіхів футболістом зацікавились найсильніші клуби Європи.

У липні 2003 року Рональдінью уклав контракт з іспанською «Барселоною». Техніка цього бразильця є одним з головних козирів в атаці «Барселони». Попри правоногість він грає на лівому фланзі, вирізняється прекрасним дриблінгом на великій швидкості і точними ударами та пасами. Він переважно виконує всі штрафні удари, пенальті і кутові. За яскраву гру у Лізі Чемпіонів і чемпіонаті Іспанії 2004/05 журнал «France Football» нагородив його Золотим м'ячем — нагородою найкращому футболістові Європи. Через рік «Барселона» виграла і Лігу Чемпіонів і чемпіонат Іспанії, але Бразилія не зовсім вдало виступила на чемпіонаті світу 2006. Там пара атакувальних півзахисників Кака — Роналдінью повинна була допомагати нападникам Роналду з Адріану в атаках, але збірна вибула вже в 1/4 фіналу, поступившись Франції (яку тренував Раймон Доменек). В опитуванні на Золотий м'яч-2006 його випередили Зінедін Зідан, Джанлуїджі Буффон і Фабіо Каннаваро.

Останнім сезоном у кольорах «Барси» для бразильця став 2007/08, коли атакувальний півзахисник конфліктував із головним тренером Франком Райкардом і рідко з'являвся на полі. влітку 2008-го перейшов до італійського «Мілана». Футболіст залишається зіркою світового масштабу — лише для того, щоб побачити презентацію Рональдінью у футболці «россо-нері», на стадіон «Сан-Сіро» прийшло близько 40 000 фанів «Мілана».

На початку 2011 року гравець повернувся до Бразилії, де уклав контракт з місцевим клубом «Фламенго» терміном до 2014 року.

«Атлетіко Мінейру»[ред.ред. код]

Рональдінью грає за «Атлетіко Мінейру» в бразильський Серії А у червні 2013 року.

4 червня 2012 року Рональдінью несподівано підписав шестимісячний контракт з «Атлетіко Мінейру», на четвертий день після уходу з «Фламенго». Він обрав номер 49, що означає рік народження його матері, оскільки його улюблений номер 10 був зайнятий Гільєрмі у сезоні 2012 року[1].

9 червня 2012 року він дебютував за «півнів» у матчі проти «Палмейрас», який закінчився перемогою його клубу з рахунком 1:0, відігравши всі 90 хвилин[2]. Свій перший гол Рональдінью забив 23 червня 2012 року з пенальті у ворота «Наутіко»[3]. Він провів з «Атлетіко Мінейру» чудовий сезон 2012 року, у котрому клуб зайняв друге місце чемпіонату Бразилії, а також виграв путівку до Кубку Лібертадорес 2013. Рональдінью був нагорождений «Золотим м'ячем Бразилії» за свої виступи в матчах чемпіонату у новому клубі в 2012 році[4].

Наступного року Рональдінью допоміг «Атлетіко» виграти Чемпіонат Мінейру та привів клуб до свого першого Кубку Лібертадорес. Він забив чотири голи та віддав сім гольових пасів на драматичному шляху «півнів» до перемоги, так в півфіналі й фіналі у перших зустрічах клуб програвав з рахунком 0:2 аргентинському «Ньюелз Олд Бойз» і парагвайській «Олімпії» відповідно. Але «Атлетіко» в обох стадіях зрівняли загальний рахунок та виграли після серії пенальті. Навіть при тому, що Роналдіньо був травмований протягом більшої частини другої половини сезону, він був визнан південноамериканським футболістом 2013 року[5].

9 січня 2014 року Рональдінью оновив свій контракт з клубом[6]. Але у липні 2014 року він залишив «Атлетіко Мінейру» після досягнення угоди, щодо скасування контракту з клубом за взаємною згодою[7]. Ставши вільним агентом, йому були запропоновані контракти від англійського клубу Південної Конференції «Бейсінгсток Таун» та від індійського клубу новоствореної Супер Ліги «Ченнай Тайтанс» через їх співвласника Прашанта Агарвала[8][9][10].

«Керетаро»[ред.ред. код]

5 вересня 2014 року Рональдінью підписав дворічний контракт з мексиканським клубом «Керетаро»[11][12] .

Титули та досягнення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Da piscina do Copacabana Palace, Kalil conduzia acerto - Atlético-MG». Lancenet.com.br. Процитовано 2014-01-24. 
  2. «Palmeiras x Atlético-MG - Campeonato Brasileiro 2012». Globoesporte.globo.com. Процитовано 2014-01-24. 
  3. «Atlético-MG x Náutico - Campeonato Brasileiro». Globoesporte.globo.com. Процитовано 2014-01-24. 
  4. «Ronaldinho Gaúcho leva Bola de Ouro do Brasileirão 2012 - Jornal O Globo». Oglobo.globo.com. 2014-01-02. Процитовано 2014-01-24. 
  5. «Ronaldinho voted 2013 South American Player of the Year | ProSoccerTalk». Prosoccertalk.nbcsports.com. Процитовано 2014-01-24. 
  6. Doyle, Mark (9 January 2014). «Ronaldinho signs new Atletico Mineiro contract». Goal.com. Процитовано 9 January 2014. 
  7. Lacerda, Bernardo (28 July 2014). «Ronaldinho Gaúcho rescinde contrato e encerra ciclo no Atlético-MG». UOL.com.br. Процитовано 4 September 2014. 
  8. «ISL: Titans in Rome to woo Ronaldinho». Times Group. TOI. 1 September 2014. Процитовано 1 September 2014. 
  9. «Ronaldinho: Basingstoke Town bid to sign Brazil legend». BBC Sport. 4 September 2014. Процитовано 5 September 2014. 
  10. «Basingstoke Town in audacious bid to sign out-of-contract Ronaldinho». The Guardian. Press Association. 4 September 2014. Процитовано 5 September 2014. 
  11. «Ronaldinho: Ex-World Cup winner signs for Queretaro». BBC Sport. 6 September 2014. Процитовано 6 September 2014. 
  12. «Indian Super League: Blow for Chennai Titans and ISL Fans as Ronaldinho Signs for Mexican Club». IB Times. Press Association. 5 September 2014. Процитовано 5 September 2014. 

Посилання[ред.ред. код]