Акцепт векселя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Акце́пт(лат. acceptus) векселя — згода на оплату векселя.

Акцептований вексель — переказний векесль, що містить особливий реквізит — акцепт платника (трасата або посередника в акцепті), котрий означає згоду останнього оплатити вексельну суму.

Акцепт вчиняється надписом «акцептовано», «заплачу» тощо та підписом боржника (акцептанта) на лицьовій стороні векселя, після чого він стає головною зобов'язаною за векселем особою. Простий підпис платника на лицьовій стороні векселя має силу акцепта. Хоч звичайно подача векселя до акцепта проводиться після його заповнення, строк пред'явлення може продовжуватись аж до настання строку оплати і навіть після нього.

Акцептант має право здійснити частковий акцепт, тобто погодитись не на усю вексельну суму і тоді на залишок коштів вексель вважатиметься неакцептованим. В окремих випадках, насамперед, при наявності високого ступеня довіри між контрагентами, можуть використовуватись і векселі без акцепту, однак в таких випадках для реалізації своїх вимог векселедержатель позбавлений можливості скористатись силою вексельного права. Для підвищення надійності векселя може використовуватись акцепт відомих банків.

Джерела[ред.ред. код]

Енциклопедія Банківської справи України/ Редкол.: В. С. Стельмах (голова) та ін. — К.: Молодь, Ін Юре,2001. — 680 с.

Івасів І. Б. Операції банків з векеселями. / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. А. М. Мороза // Банківські операції: Підручник 3-тє вид. — Київ, КНЕУ, 2008. — с. 286—340.