Альвенслебенська конвенція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альвенслебенська конвенція
Тип міжнародний договір
Підписано 8 лютого 1863
Підписанти Горчаков Олександр Михайлович і Густав фон Альвенслебен
Сторони Королівство Пруссія і Російська імперія
Царство Польське (зелений колір) та польські землі в складі Пруссії (синій колір)

Альвенслебенська конвенція (нім. Alvenslebensche Konvention) — військова конвенція між Російською імперією та Королівством Пруссія щодо спільного придушення польського Січневого повстання 1863-1864 років. Свою назву отримала від представника Пруссії генерала Густава фон Альвенслебена[1].

Прусський король Вільгельм I та міністр-президент Пруссії Отто фон Бісмарк були стурбовані масштабним повстанням, яке в січні 1863 року спалахнуло у підконтрольній Російській імперії частині Польщі і тому побоювалися, що повстання може перекинутися і на польські території які перебували під владою Пруссії[2]. Прусське керівництво відправило для укладення спільної з Росією антипольської військової конвенції генерал-ад'ютанта Вільгельма I Густава фон Альвенслебена. 8 лютого 1863 року у Санкт-Петербурзі Альвенслебен підписав конвенцію разом з російським віцеканцлером О. М. Горчаковим.

Альвенслебенська конвенція дозволяла прусським і російським військовим під час придушення польського повстання державні кордони Пруссії та Росії у випадку відповідного дозволу. Однак, через тиск Великої Британії та Франції Альвенслебенська конвенція незабаром була припинена. Конвенція стала першою зовнішньополітичною перемогою Бісмарка і забезпечила нейтралітет Росії під час Другої Шлезвізької, австро-прусської та французько-прусської воєн[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Osmańczyk, Edmund Jan (2003). Encyclopedia of the United Nations and international agreements. Routledge. p. 81. ISBN 0-415-93924-0.
  2. Pflanze, Otto (1971). Bismarck and the development of Germany: the period of unification, 1815-1871. p. 196. ISBN 0691007659.
  3. Kent, George O. (1978). Bismarck and his times. Southern Illinois University. p. 45. ISBN 0-8093-0858-4.

Джерела[ред. | ред. код]