Альвенівські хвилі

Альвенівські хвилі або альфвенівські хвилі — тип хвиль у плазмі, яка знаходиться у магнітному полі, коли відбуваються малі поперечні зміщення плазми відносно силових ліній поля. Альвенівські хвилі розповсюджуються вздовж силових ліній зі швидкістю

$c_A = \frac{B_0}{\sqrt{4\pi m_i n_0}}$,

де $B_0$ — магнітна індукція прикладеного магнітного поля, $m_i$ — маса іонів в плазмі, $n_0$ — густина іонів у плазмі. Наведена формула справедлива у нерелятивістському випадку, тобто в таких магнітних полях, коли швидкість розповсюдження альвенівських хвиль набагато менша від швидкості світла.

Хвилі названі на честь Ганнеса Альфвена, який припустив їх існування у 1942.

Особливий інтерес для астрофізики становить той факт, що власне поле хвилі h може набагато переважати початкове поле H. Отже, альвенівські хвилі спроможні підсилювати магнітне поле, а також переносити його на значні відстані. Вони відіграють важливу роль у процесах, що відбуваються у магнітосферах Землі та планет, міжпланетній плазмі, явищах на Сонці, в радіогалактиках тощо.

Джерела

• Кадомцев Б. Б. Коллективные явления в плазме 2-е изд. испр. и доп. (російська). — Москва : Наука, 1988.
• Альвенівські хвилі // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 19. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)