Альдо Калулу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Альдо Калулу
Особисті дані
Народження 21 січня 1996(1996-01-21) (28 років)
  Ліон, Франція
Зріст 166 см
Вага 62 кг
Громадянство  ДР Конго
 Франція
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Сербія «Партизан»
Номер 15
Юнацькі клуби
2004—2015 Франція «Ліон»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2015 Франція «Ліон Б» 38 (4)
2015–2018 Франція «Ліон» 14 (3)
2017 →  Франція «Ренн» 10 (0)
2017–2018 →  Франція «Сошо» 31 (11)
2018–2021 Швейцарія «Базель» 27 (0)
2019–2020 →  Англія «Свонсі Сіті» 11 (0)
2021–2023 Франція «Сошо» 76 (15)
2023– Сербія «Партизан» 14 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2013–2014 Франція Франція U-18 5 (1)
2023– ДР Конго ДР Конго 6 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 4 грудня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 4 грудня 2023.

Альдо Калулу (фр. Aldo Kalulu, нар. 21 січня 1996, Ліон) — конголезький та французький футболіст ДР Конго, нападник сербського клубу «Партизан» та національної збірної Демократичної Республіки Конго.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 21 січня 1996 року в місті Ліон. Вихованець футбольної школи клубу «Ліон». З 2012 року став виступати за резервну команду в аматорському чемпіонаті.

Зігравши понад тридцять матчів у складі резервної команди, 12 вересня він дебютував за основну команду у Лізі 1 в грі проти «Лілля» (0:0), замінивши на останніх десяти хвилинах Жордана Феррі[1]. Через 4 дні він також дебютував у Лізі чемпіонів УЄФА в грі проти бельгійського «Гента» (1:1), вийшовши в другому таймі замість Клаудіо Бовю. А 23 вересня він вийшов у стартовому складі проти «Бастії» і через 18 хвилин забив став перший гол на дорослому рівні. Матч закінчився з рахунком 2:0, а Калулу відіграв вісімдесят хвилин[2]. Всього у дебютному сезоні він провів 10 матчів у французькій Лізі 1 і забив два голи. Він також провів першу частину наступного сезону 2016/17 в «Ліоні», провівши ще чотири матчі за першу команду, після чого на початку 2017 року був відправлений в оренду до клубу першого французького дивізіону «Ренн»[3], де зіграв 11 ігор в усіх турнірах. У сезоні 2017/18 знову грав на правах оренди, але цього разу у Лізі 2 за «Сошо», де нарешті став основним гравцем. Він забив 12 голів, став найкращим бомбардиром команди і був визнаний найкращим гравцем сезону за версією вболівальників[4].

26 червня 2018 року підписав трирічний контракт зі швейцарським клубом «Базель»[5]. 21 липня 2018 року дебютував за «Базель» в грі чемпіонату проти «Санкт-Галлена» (1:2)[6], а 18 серпня забив свій перший гол за свій новий клуб у виїзній грі Кубка Швейцарії, коли «Базель» переміг аматорський клуб «Монтлінген» з рахунком 3:0[7]. Цей гол так і залишився єдиним для гравця за швейцарський клуб. У першій половині сезону 2018/19 в якому він також виграв Кубок Швейцарії, Калулу грав регулярно, однак у другій половині сезону він провів лише сім матчів, причому виходячи на заміну. Тому у липні 2019 року Калулу був відправлений в однорічну оренду в англійський «Суонсі Сіті» з Чемпіоншипу[8].

«Суонсі» не скористався правом на викуп гравця, тому Калулу повернувся до «Базеля» на сезон 2020/21 під керівництвом нового головного тренера Чиріако Сфорци. Однак справи для форварда не покращилися, він провів лише 12 матчів, і то виходячи на заміну. Наприкінці того сезону у нього закінчився контракт і він покинув клуб. У період з 2018 по 2021 роки Калулу провів за «Базель» 51 гру, забивши лише три голи. 27 з цих ігор були в чемпіонаті, п'ять у Кубку Швейцарії, чотири — в єврокубках (Ліга чемпіонів і Ліга Європи) і 15 були товариськими іграми. Він забив один гол у кубку, а інші два — у контрольних іграх[9].

29 червня 2021 року він повернувся в «Сошо» і на правах вільного агента підписав трирічний контракт[10]. В наступні два роки виступав в статусі основного гравця клубу у другому французькому дивізіоні, поки клуб влітку 2023 року через фінансові проблеми не був понижений у класі.

20 липня 2023 рокуКалулу підписав 3-річний контракт з сербським «Партизаном»[11]. Він дебютував за нову команду 29 липня в першому турі Суперліги 2023/24 проти ТСЦ (3:3), вийшовши в гру на 54-й хвилині та отримавши червону картку на 95-й хвилині[12]. Станом на 4 грудня 2023 року відіграв за белградську команду 14 матчів в національному чемпіонаті і забив 2 голи.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2013 року дебютував у складі юнацької збірної Франції (U-18), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 5 іграх, відзначившись одним забитим голом.

24 березня 2023 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Демократичної Республіки Конго в матчі кваліфікації до Кубка африканських націй 2023 року з Мавританією (3:1)[13].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2015–16 Франція «Ліон» Л1 10 2 КФ+КЛ 2+0 0 ЛЧ 2 0 - - - 14 2
2016-січ. 2017 Л1 4 1 КФ+КЛ 0+0 0 ЛЧ 2 0 - - - 6 1
Усього за «Ліон» 14 3 2 0 4 0 - - 20 3
січ.-черв. 2017 Франція «Ренн» Л1 10 0 КФ+КЛ 1+0 0 - - - - - - 11 0
2017–18 Франція «Сошо» Л2 31 11 КФ+КЛ 2+1 1+0 - - - - - - 34 12
2018–19 Швейцарія «Базель» СЛ 17 0 СА 4 1 ЛЧ+ЛЄ - - - - - 21 1
2019–20 Англія «Свонсі Сіті» ЧФЛ 11 0 КА+КЛ 1+0 0 - - - - - - 12 0
2020–21 Швейцарія «Базель» СЛ 1 0 СА 0 0 ЛЄ 1 0 - - - 2 0
Усього за «Базель» 18 0 4 1 1 0 - - 23 1
Усього за кар'єру 83 14 11 2 5 0 - - 99 16

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — ДР Конго ДР Конго
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
24-3-2023 Лубумбаші ДР Конго ДР Конго 3 – 1 Мавританія Мавританія Відбір до Кубка африканських націй 2023 - Вийшов на заміну на 26-ій хвилині 26'
28-3-2023 Нуакшот Мавританія Мавританія 1 – 1 ДР Конго ДР Конго Відбір до Кубка африканських націй 2023 - Замінений на 58-ій хвилині 58'
14-6-2023 Дуала ДР Конго ДР Конго 1 – 0 Уганда Уганда товариський матч - Вийшов на заміну на 67-ій хвилині 67'
12-9-2023 Совето ПАР ПАР 1 – 0 ДР Конго ДР Конго товариський матч - Вийшов на заміну на 58-ій хвилині 58'
17-10-2023 Сетубал Ангола Ангола 0 – 0 ДР Конго ДР Конго товариський матч -
15-11-2023 Кіншаса ДР Конго ДР Конго 2 – 0 Мавританія Мавританія Відбір до ЧС 2026 -
Усього Матчів 6 Голів 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Базель»: 2018/19

Особисте життя[ред. | ред. код]

Альдо Калулу — старший брат інших футболістів Гедеона Калулу та П'єра Калулу[14]. Їх батьки є конголезцями за походженням, які переїхали до Франції[15][16]. Його батько народився в Кабімбі, Бельгійське Конго, а мати в Лікасі, Конго-Леопольдвіль. Альдо отримав французьке громадянство 26 грудня 2000 року внаслідок натуралізації його батьків[17].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Lyon vs. Lille - 12 September 2015 - Soccerway. soccerway.com. Процитовано 13 вересня 2015.
  2. ↑ EN DIRECT. Lyon - Bastia : Kalulu ouvre le score ! (1-0). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 23 вересня 2015.
  3. ↑ Lyon prête Aldo Kalulu à Rennes sans option d'achat. L'Équipe (фр.). Процитовано 5 грудня 2023.
  4. ↑ Aldo Kalulu joueur de la saison 2017/2018. fcsochaux.fr (фр.). 21 травня 2018. Архів оригіналу за 21 травня 2018. Процитовано 5 грудня 2023.
  5. ↑ FC Basel 1893 (26 June 2018). FCB sign French attacking player Aldo Kalulu. FC Basel 1893 AG. Процитовано 13 November 2022.
  6. ↑ Verein "Basler Fussballarchiv” (21 July 2018). FC Basel - FC St. Gallen 1:2 (0:0). Verein "Basler Fussballarchiv”. Процитовано 13 November 2022.
  7. ↑ Verein "Basler Fussballarchiv” (18 August 2018). FC Montlingen - FC Basel 0:3 (0:1). Verein "Basler Fussballarchiv”. Процитовано 13 November 2022.
  8. ↑ Aldo Kalulu: Swansea City sign Basel forward on loan. BBC Sport. 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  9. ↑ Verein "Basler Fussballarchiv” (2021). Aldo Kalulu - FCB statistic. Verein "Basler Fussballarchiv”. Процитовано 13 November 2022.
  10. ↑ Aldo Kalulu est officiellement de retour (фр.). Sochaux. 29 червня 2021.
  11. ↑ Kalulu zbog Partizana odbio Haifu, Mec, Turke (серб.). MozzartSport. 20 липня 2023.
  12. ↑ TSC VS. PARTIZAN 3 - 3. Soccerway.com. 29 липня 2023.
  13. ↑ Mauritanie - RDC : Silas et Balikwisha dans le onze de départ. 28 березня 2023.
  14. ↑ Aldo Kalulu: Rwanda's first football superstar?. ESPN.com. 10 вересня 2016.
  15. ↑ Akouete, Isidore (27 грудня 2017). Aldo Kalulu : Le Franco-Congolais courtisé par Norwich City.
  16. ↑ Dove, Ed. Introducing Aldo Kalul, Rwanda's First Footballing Superstar?. ESPN.
  17. ↑ Journal officiel de la République française n° 0303 du 31 décembre 2000 - Légifrance (PDF). legifrance.gouv.fr (фр.). Процитовано 2 листопада 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
«Партизан» — поточний склад

1 Йованович (в) · 2 Стойкович · 3 Ілич · 4 Саничанин · 5 Антич · 6 Маркович  · 7 Северина · 8 Кануте · 9 Меніг · 10 Натхо · 11 Салданья · 12 Шехович · 14 Баждар · 15 Калулу · 17 Живкович · 19 Щекич · 20 Павлович · 23 Николич · 26 Филипович · 29 Захід · 30 Алексич · 36 Терзич · 38 Євремович · 40 Белич · 41 Радулашкі (в) · 43 Трифунович · 44 Мирчетич · 45 Степанович · 55 Пантич · 85 Стеванович (в) · 90 Петкович · Тренер: Ігор Дуляй

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альдо_Калулу&oldid=41364866