Олімпік (Ліон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олімпік (Ліон)
Логотип клубу «Олімпік (Ліон)»
Повна назва Olympique Lyonnais
Прізвисько Ліонські хлопчиська (Les Gones)
Коротка назва «Ліон», ОЛ
Рік заснування 3 серпня 1950
Місто Ліон, Франція
Стадіон Стад де Жерлан
Вміщує 41,044[1]
Президент Франція Жан-Мішель Ола
Головний тренер Франція Юбер Фурньє
Ліга Ліга 1
2013/14 5-те
Домашня
Виїзна
Запасна

«Олі́мпік» Ліо́н (фр. Olympique Lyonnais) — французький професійний футбольний клуб з міста Ліон. Заснований 3 серпня 1950 року. Найуспішніший клуб Франції останнього десятиріччя. Зараз клуб виступає у французькій Лізі 1. Домашні матчі проводить на стадіоні «Стад де Жерлан».

Історія клубу[ред.ред. код]

Створення[ред.ред. код]

Назва клубу походить від назви міста Ліон. У французькій це слово співзвучне зі словом «лев», однак етимологічно з ним не пов'язане. Утім, це не завадило і місту, і клубу обрати своїм гербом саме лева. Спортивний клуб «Олімпік Ліон» був заснований у 1899 році. Тоді об'єдналися спортивні клуби «Расінг Клуб де Вез» та «Регбі Клуб де Ліон» і взяли собі нову, спільну назву — «Расінг». Однак саме футбольний клуб був заснований через 3 роки — у 1899 році. У 1908 році клуб «Расінг» був перейменований у ФК «Ліон», а у 1910 в «Ліонський університетський Олімпік». Професійним клубом «Олімпік Ліон» став лише у 1950 році.

Перші сезони[ред.ред. код]

Вперше у Перший дивізіон «Ліон» вийшов у 1945 році, через рік вилетівши знову у Другий дивізіон. У цей період у спортивному клубі робили акцент не на футболі, а на регбі. Однак у 1950 році футбольний клуб почав отримувати дотації від міської влади Ліона. І вже наступного року «Олімпік Ліон» вийшов у Перший дивізіон чемпіонату Франції, однак лише на 1 рік. У 50-их роках «Олімпік Ліон» остаточно закріпився у Першому дивізіоні.

1960-ті роки[ред.ред. код]

У 1960-их роках футбольний клуб «Ліон» досягає значних успіхів і бореться за медалі. У 1963 році «Ліон» займає 5 місце і виходить до фіналу Кубка Франції, а у 1964 році — 4 місце і здобуває перший трофей — Кубок Франції. У «Ліоні» виблискувала зірка команди — нападник Флері Ді Налло, який досі є найкращим бомбардиром клубу. У 1963 році Ліон дебютує у єврокубках — у Кубку кубків, як фіналіст національного кубка, оскільки володар кубка «Монако» став чемпіоном. І вже перший виступ у єврокубках стає блискучим — «Олімпік Ліон» пробивається аж до півфіналу Кубку кубків. У півфіналі «Ліон» поступився «Спортінгу» із Лісабона, майбутньому володарю кубка. У 1964 році «Ліон» знову виступає у Кубку кубків, однак вилітає вже з першого раунду — знову на шляху стала португальська команда, цього разу — «Порту».

Успіхи 1970-х та фінансові проблеми 1980-х[ред.ред. код]

Нових успіхів ліонські уболівальник дочекалися у 70-их роках. У 1973 році «Ліон» здобуває Кубок Франції і впродовж кількох років займає місці у провідній п'ятірці. Невтішні новини футболу Ліона прийшли зовсім скоро. Через фінансові проблеми «Ліон» був згодом змушений на деякий час відмовитись від амбіцій. Щоб вижити, клуб продав провідних гравців — Раймона Доменека за 600 тисяч франків та Бернара Лякомба за 1,6 млн. франків. Борючись постійно на дні таблиці за виживання, «Ліон» все ж вилітає в Другий дивізіон у 1983 році. Тоді президент «Сент-Етьєна» — затятих суперників «Ліона», а тоді «Сент-Етьєн» став 10-разовим чемпіоном Франції, оприлюднив відому заяву — «У футболі Ліон залишається передмістям Сент-Етьєна» (Сент-Етьєн розташований у регіоні, метрополією якого є саме Ліон). Тепер вже можна стверджувати, що ця заява була недалекоглядною.[2]

1987–наш час[ред.ред. код]

Карім Бензема на тренуванні

Переломний момент в історії клубу — 1987-ий рік. Президентом «Ліона» стає підприємець Жан-Мішель Ола, який починає працювати на довгострокову перспективу. І вже у 1989 році Ліон виходить у Перший дивізіон. Перші трофеї під керівництвом Ола не змусили себе довго чекати — у 1995 році «Ліон» здобуває срібло чемпіонату із головною зіркою у складі — нападником Флоріаном Морісом, який став символом клубу. Наступного року у єврокубках «Ліон» зумів вибити зі змагань грізне італійське «Лаціо». Перше європейське досягнення «Ліона» — Кубок Інтертото у 1997 році. «Ліон» продовжує вести пошук талантів і виховувати своїх гравців і покращує свою гру щороку.

У 1999 році «Ліон» підсилився форвардом, бразильцем Соні Андерсоном. У 1999, 2000, 2001 роках футбольний клуб «Ліон» фінішує другим у чемпіонаті Франції. До чемпіонства не вистачало зовсім трохи. Перше довгоочікуване чемпіонство «Ліон» здобув у 2002 році, символічно — до 15-річчя приходу на посаду президента Жана-Мішеля Ола. Попри зміну тренерів — Жак Сантіні, Поль Ле Ґуен, Жерар Ульє, Ален Перрен — «Олімпік Ліон» 7 разів поспіль стає чемпіоном Франції — у 20022008 роках. Новини футболу рясніли заголовками про неймовірну команду левів. Щороку «Ліон» виступав у Лізі чемпіонів. Однак щоразу команда проходила не далі чвертьфіналу.

У цей час змінювався і склад «Ліона». Клуб продав до «Челсі» своїх лідерів Флорана Малуда та Майкла Есьєна. Згодом до «Реалу» із «Ліона» переходить молода французька зірка Карім Бензема, завершує свої виступи у «Ліонському Олімпіку» і найкращий гравець чемпіонського складу — бразилець Жунінью, який став знаковою фігурою в історії «Ліона». Лише 3 гравці стали 7-разовими чемпіонами Франції у складі «Ліона» — Жунінью, воротар Грегорі Купе та нападник Сідней Гову. 20092010 роки минули для «Ліона» без трофеїв. У 2010 «Олімпік Ліон» досягнув найбільшого успіху у Лізі чемпіонів, пройшовши до півфіналу турніру, де поступився «Баварії» із Мюнхена.

Стадіон[ред.ред. код]

Докладніше: Жерлан
Жерлан — домашній стадіон клубу

Стадіон «Ліона» — «Стад де Жерлан», відкритий у 1950 році. Впродовж десятиліть його неодноразово реставрували, зокрема, до Євро-1984 у Франції та до Чемпіонату світу 1998 року. Стадіон — власність міста Ліон.

З 2016 року клуб планує переїхати на новий стадіон Стад де Люм'єр, який буде вміщувати 58 тис. глядачів.[3]

Досягнення[ред.ред. код]

Склад[ред.ред. код]

Основний склад[ред.ред. код]

Останнє оновлення: 6 липня 2014

Позиція Гравець
1 Португалія ВР Антоні Лопеш
2 Алжир ЗХ Мехді Зеффан
3 Камерун ЗХ Анрі Бедімо
4 Буркіна-Фасо ЗХ Бакарі Коне
5 Сербія ЗХ Милан Бишевац
6 Малі ПЗ Гейда Фофана
7 Франція ПЗ Клеман Греньє
8 Франція ПЗ Йоан Гуркюф
10 Франція НП Александр Ляказетт
11 Алжир ПЗ Рашид Геззаль
12 Франція ПЗ Жордан Феррі
14 Сенегал ЗХ Муамаду Дабо
15 Сенегал ЗХ Муамаду-Набі Сарр
16 SWI ВР Жеремі Фрік
Позиція Гравець
17 Франція ПЗ Стід Мальбранк
18 Алжир ПЗ Набіл Фекір
19 Гвінея НП Мохамед Яттара
20 Камерун НП Клінтон Н'Джиє
21 Франція ПЗ Максим Гоналон Капітан
22 Малі ПЗ Сіді Коне
23 Франція ЗХ Самюель Юмтіті
24 Франція ПЗ Корентін Толіссо
25 Алжир НП Яссін Бенз'я
26 Франція ПЗ Гаель Данік
27 Франція НП Алассан Плеа
28 ДР Конго ПЗ Арнольд Мвуемба
29 Алжир ПЗ Фаре Балулі
30 Франція ВР Матьє Горжелен

Гравці з подвійним громадянством[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У «Ліона» є одразу декілька груп фанів. Найбільша з них — «Бед Гон» («Погані Ліонські хлопці»), заснована ще у 1987 році.
  • Найзапеклішим противником «Ліона» у Франції є «Сент-Етьєн». Регіональні дербі «Ліон»-«Сент-Етьєн» завжди викликають посилену увагу та ажіотаж.
  • Жіноча команда «Ліона» існує з 1957 року. Жіноча ліонська команда чотири рази поспіль з 2007 по 2010 роки ставала чемпіоном Франції, двічі проходила до півфіналу Ліги чемпіонів та одного разу грала у фіналі турніру найкращих жіночих клубних команд Європи.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]