Альціон-галатея великий
| Альціон-галатея великий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
,_Halmahera_S4E4008.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tanysiptera galatea Gray, 1859[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Альціо́н-галатея великий[3] (Tanysiptera galatea) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Мешкає в Індонезії і Папуа Новій Гвінеї. Виділяють низку підвидів.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 33-43 см, враховуючи довгий хвіст, вага 40-78 г. На верхній частині голови темно-бірюзова пляма з яскраво-лазуровими краями, щоки чорнуваті, верхня частина тіла синювато-чорна. Нижня частина тіла біла, нижні покривні пера крил синюваті. Хвіст білий, центральні стернові пера видовжені, біля основи сині. Дзьоб червоний.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють п'ятнадцять підвидів:[4]
- T. g. emiliae Sharpe, 1871 — острів Рау[sv] (на захід від Моротай);
- T. g. doris Wallace, 1862 — острів Моротай[en] (північні Молукки);
- T. g. browningi Ripley, 1983 — острів Хальмахера (північні Молукки);
- T. g. brunhildae Jany, 1955 — острів Доі (на північний захід від Хальмахери);
- T. g. margarethae Heine, 1860 — острів Бачан (північні Молукки);
- T. g. sabrina Gray, GR, 1861 — острів Кайоа[en] (на захід від південної Хальмахери);
- T. g. obiensis Salvadori, 1877 — острови Обі[en] (північ центральних Молуккських островів);
- T. g. acis Wallace, 1863 — острів Буру (захід центральних Молуккських островів);
- T. g. boanensis Mees, 1964 — острів Боано[en] (на північний захід від Серама);
- T. g. nais Gray, GR, 1861 — острови Маніпа, Амбон, Серам і Ґоронґ[en] (центральні Молукки);
- T. g. galatea Gray, GR, 1859 — острови Раджа-Ампат і півострів Чендравасіх на північному заході Нової Гвінеї;
- T. g. meyeri Salvadori, 1889 — північ Нової Гвінеї;
- T. g. minor Salvadori & D'Albertis, 1875 — південь Нової Гвінеї;
- T. g. vulcani Rothschild & Hartert, E, 1915 — острів Манам[en] (на північ від Нової Гвінеї);
- T. g. rosseliana Tristram, 1889 — острів Россель[en] (архіпелаг Луїзіада).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Великі альціони-галатеї мешкають на островах Молуккського архіпелагу, на Новій Гвінеї та на сусідніх островах. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в садах і на плантаціях. Зустрічаються переважно на висоті до 300 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, зокрема дощовими червами, кониками, жуками, гусінню, багатоніжками і равликами. Великі альціони-галатеї чатують на здобич, сидячи на гілці, а коли побачать комаху, то пікірують до неї, після чого повертаються на сідало, вбивають здобич, ударяючи нею об гілку, а потім ковтають. Деяких комах вони шукають серед рослинності, а дощових червів вони шукають серед опалого листя.
Великі альціони-галатеї є переважно осілими, однак деякі популяції покидають мусонні тропічні ліси на час сухого сезону. Пара птахів займає територію площею 0,3-0,5 га. Гніздо розмущується в гнізді деревних термітів. Тунель діаметром 15 см веде до гніздової камери діаметром 13 см. Сезон розмноження триває з листопада по березень, в кладці 5 яєць. За пташенятами доглядають і самиці, і самці[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Tanysiptera galatea. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Gray, George Robert (1859). List of birds lately sent by Mr. A. R. Wallace from Dorey and Dorery, New Guinea. Proceedings of the Zoological Society of London. Part 27 (2): 153–159 [154]. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Fry, C. Hilary; Fry, Kathie; Harris, Alan (1992). Common Paradise Kingfisher. Kingfishers, Bee-eaters, and Rollers. London: Christopher Helm. с. 113—116. ISBN 978-0-7136-8028-7.
Джерела[ред. | ред. код]
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
- C. Hilary Fry, Kathie Fry: Kingfishers, Bee-Eaters, & Rollers. Princeton, New Jersey 1992, 1999, ISBN 0-691-04879-7.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |