Аліасинг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Аліасинг (англ. aliasing)  — ефект, що призводить до накладання, або нечіткості різних безперервних сигналів при їхній дискретизації.

Є однією з головних проблем при аналогово-цифровому перетворенні відео- і аудіосигналів. Неправильна дискретизація аналогового сигналу призводить до того, що високочастотні його складові накладаються на низькочастотні, в результаті чого відновлення сигналу в часі приводить до його спотворень. Для запобігання цього ефекту частота дискретизації повинна бути достатньо високою і сигнал повинен бути належним чином відфільтрований перед оцифровуванням.

Аліасинг  в комп'ютерній графіці— ефект «ступінчастість» зображення, проти якого використовуються різні алгоритми згладжування.

Два різних синусоїдальних сигнали, що не відрізняються при оцифровці: високочастотний з частотою f > f_s/2 \, (червоний) на низькочастотний f_s-f \, (синій).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Craig Marven, Gillian Ewers A simple approach to digital signal processing - Wiley, 1996 - 236 стор. (англ.)