Амоніт (молюск)

Колекція амонітів.

Амоні́т — підклас вимерлих морських головоногих молюсків, родичі сьогоднішніх наутілусів. Існували від девонського до крейдового періоду (200-65 млн. років тому), були дуже поширеними. Діаметр раковини від кількох сантиметрів до 2 м. Близько 1500 видів, що швидко замінювали один одного в часі.

Іноді амонітами називають увесь надряд амоноїдей, або амоней (Ammonoidea). За зовнішними ознаками амоніти схожі на сучасних наутилід. Раковина їхня завита в спіраль, рідше (у деяких амонітів крейдяного періоду) напіврозгорнута, зовсім розгорнута або завиткоподібна, розділена перегородками (септами) на численні камери, в останній з яких знаходилось тіло тварини; інші камери були наповнені повітрям. Зовнішні краї перегородок у місці їх приростання до раковин утворюють дуже звивисті і різноманітні формою т. з. лопатеві, або перегородкові, лінії, що мають велике значення для систематики амонітів. Розмір раковини — від 1 см до 1 м і навіть більше у поперечнику.

Амоніти були хижаками і жили винятково в морях. З'явились амоніти в тріасі; в юрі і в крейдяний період вони швидко еволюціонували і дуже поширились в усіх морях, у зв'язку з чим вважаються однією з найважливіших провідних груп організмів, що дозволяють з великою точністю визначати геологічний вік відкладів. У кінці крейдяного періоду амоніти вимерли.

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Основы палеонтологии. Справочник для палеонтологов и геологов СССР. Моллюски-головоногие, т. 2. М., 1958.