Молюски

Молю́ски або м'якуни́ (Mollusca) — тип двобічно-симетричних тварин. Вони переважно водні, рідше наземні вільноживучі, лише деякі з них пристосувалися до паразитичного способу життя. Тип налічує близько 130 тисяч сучасних і близько 50 тисяч вимерлих видів. В Україні за різними класифікаціями нараховують близько 500—650 видів молюсків.

Загальні дані

Розміри молюсків коливаються від 0,5 мм (деякі черевоногі) до 18 метрів (гігантський кальмар Architeuthis dux (Steenstrup, 1875) — дорослі особини цього виду неодноразово виловлювали риболовецькі кораблі та знаходили викинуті на берег залишки). Молюски мають вторинну порожнину тіла (целом), яка представлена у них навколосерцевою порожниною (перикардій) та порожниною статевих залоз (гонад). Молюски — двобічно-симетричні тварини, проте частина з них (клас Gastropoda) вторинно втратила таку симетрію внаслідок зміщення ряду органів (торсійний процес). Тіло молюсків не сегментоване (лише в деяких групах проявляються ознаки метамерії), складається, як правило, з трьох відділів — голови, тулуба та ноги. Голова може бути частково чи повністю редукованою. На голові містяться рот, щупальця та очі. Нога — це мускулистий потовщений виріст черевної стінки тіла, що у більшості випадків виконує локомоторну функцію (рух). Тулуб міститися над ногою.

Покрив

Черепашки молюсків

Вважається, що у гіпотетичного предка молюсків покрив був представлений таким собі протоперінотумом: кутикулою з арагонітовими спікулами. Подібна будова покрову характерна для представників класів Caudofoveata і Solenogastres. Проте у всіх класів молюсків, окрім Caudofoveata, з'являється війкова плазівна поверхня — нога (за цією ознакою вони об'єднуються в групу Adenopoda). У Solenogastres нога представлена гальмівною борозною. Polyplacophora також мають кутикулярний покрив, але тільки на латеральних поверхнях — перинатальних складках. Дорсальна ж поверхня прикрита вісьмома пластинками черепашки.

Мінерально-органічна черепашка є характерною ознакою молюсків, яка в типових випадках вкриває все тіло молюска і виконує захисну функцію. Черепашка може бути суцільною чи складатися з кількох частин. У деяких груп черепашка повністю чи частково редукована. Як правило, черепашка молюсків складається з трьох шарів: зовнішній, конхіоліновий (периостракум), який складається з органічної речовини — конхіоліну; середній, призматичний (остракум), до складу якого входить карбонат кальцію у вигляді призматичних кристалів, розташованих перпендикулярно до поверхні черепашки; внутрішній, перламутровий (гіпостракум), що складається із тонких пластинчатих кристалів карбонату кальцію, розташованих паралельно до поверхні черепашки. Черепашка утворюється завдяки секреторній діяльності епітелію краю мантії.

В групі Conchifera (що включає класи Gastropoda, Головоногі, Двостулкові, Scaphopoda і Monoplacophora) кутикулярний покрив відсутній, а черепашка складається з однієї пластинки. Під черепашкою лежить мантія — складка шкіри, яка вільно звисає по боках тулуба і огортає його основу. Між тулубом і мантією залишається мантійна порожнина, в якій місяться органи дихання — зябра або легені, слинні залози, органи хімічного чуття.

Травна система

Травна система м'якунів — замкнутого типу. Вона складається з глотки, стравоходу, шлунку, середньої і задньої кишки (ректум). Задня кишка відкривається анальним отвором в мантійну порожнину. Для більшості молюсків характерна наявність в пельці спеціального апарату для подрібнення їжі — радули. Типи живлення: фільтратори, рослиноїдні і хижаки.

Видільна система

Органи виділення молюсків — нирки. Внутрішнім кінцем кожна нирка відкривається в навколосерцеву сумку, зовнішнім — у мантійну порожнину, куди виводяться кінцеві продукти обміну речовин. У молюсків нирки є видозміненими метанефридіями

Кровоносна система

Кровоносна система м'якунів незамкнута (за винятком головоногих). До неї входить трикамерне серце (у головоногих три серця) і судини. Серце складається зі шлуночка і одного або двох передсердь. Кровоносні судини виливають кров в простір між клітинами органів. Потім кров знову збирається в судини і поступає в зябра або легені.

Дихальна система

Більшість водних (рапани, мурекси) дихають зябрами (ктенидіями), а наземні (виноградний слимак) і деякі водні (великий і малий ставковики) легенями . Повітря проникає через дихальний отвір у легені, там відбувається насичення крові киснем і звільнення її від вуглекислого газу. У молюсків кров синього забарвлення. Це зумовлює високий рівень міді в крові.

Нервова система

Нервова система черевоногих молюсків складається з нервових вузлів, сполучених між собою, і нервів. Такий тип нервової системи називається розкидано-вузловий.

Органи чуття

Є очі, органи дотику (щупальці), хімічного чуття та рівноваги. Акомодація ока (якщо є) відбувається за рахунок зміни форми ока — віддалення або зближення сітчатки та кришталика.

Статева система

Усі легеневі - гермафродити, частина зябродишних - роздільностатеві. Запліднення перехресне, розвиток з метаморфозом.

Значення для людини

Молюски можуть становити небезпеку або завдавати шкоди людині. Наприклад, укус Синьо-кільцевого восьминога нерідко призводить до смерті, а укус восьминога Аполліона викликає запалення, яке може тривати більше місяця. Укуси кількох видів великих тропічних молюсків з конусоподібними черепашками можуть вбити, але їх складні за будовою, хоча легкодобувні види отрут стали важливими інструментами у неврологічних дослідженнях. Равлики і слимаки можуть бути серйозною загрозою для сільського господарства, і випадкове або навмисне введення деяких видів равликів у нове середовище здатне завдати серйозної шкоди деяким екосистемам.

Див. також

• Перли
• Молюски як гроші
• Ловці перлів

Джерела

• Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних. Том 3. — К.: Либідь, 1997. ISBN 5-325-00662-2
• Стаття з Російськомовної Вікіпедії.
• В.П. Попович, Т.О. Сало Біологія у таблицях і схемах, 7-9кл., 2007. ISBN 978-966-431-540-8