Молюски

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Молюски, м'якуни
Sepioteuthis sepioidea
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Розділ Двобічно-симетричні (Bilateralia)
Підрозділ Первиннороті (Protostomia)
Тип: Mollusca
Класи
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mollusca
Commons-logo.svg Вікісховище: Mollusca
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 6447

Молю́ски або м'якуни́ (Mollusca) — тип двобічно-симетричних тварин. Вони переважно водні, рідше наземні вільноживучі, лише деякі з них пристосувалися до паразитичного способу життя. Тип налічує близько 130 тисяч сучасних і близько 50 тисяч вимерлих видів. В Україні за різними класифікаціями нараховують близько 500—650 видів молюсків.

Зміст

[ред.] Загальні дані

Розміри молюсків коливаються від 0,5 мм (деякі черевоногі) до 18 метрів (гігантський кальмар Architeuthis dux (Steenstrup, 1875) — дорослі особини цього виду неодноразово виловлювали риболовецькі кораблі та знаходили викинуті на берег залишки). Молюски мають вторинну порожнину тіла (целом), яка представлена у них навколосерцевою порожниною (перикардій) та порожниною статевих залоз (гонад). Молюски — двобічно-симетричні тварини, проте частина з них (клас Gastropoda) вторинно втратила таку симетрію внаслідок зміщення ряду органів (торсійний процес). Тіло молюсків не сегментоване (лише в деяких групах проявляються ознаки метамерії), складається, як правило, з трьох відділів — голови, тулуба та ноги. Голова може бути частково чи повністю редукованою. На голові містяться рот, щупальця та очі. Нога — це мускулистий потовщений виріст черевної стінки тіла, що у більшості випадків виконує локомоторну функцію (рух). Тулуб міститися над ногою.

[ред.] Покрив

Черепашки молюсків

Вважається, що у гіпотетичного предка молюсків покрив був представлений так званим протоперінотумом: кутикулою з арагонітовими спікулами. Подібна будова покриву характерна для представників класів Caudofoveata і Solenogastres. Проте у всіх класів молюсків, окрім Caudofoveata, з'являється війкова плазуюча поверхня — нога (за цією ознакою вони об'єднуються в групу Adenopoda). У Solenogastres нога представлена гальмівною борозною. Polyplacophora також володіють кутикулярними покривом, але тільки на латеральних поверхнях, що називаються перинатальними складками. Дорсальна ж поверхня прикрита вісьмома пластинками черепашки.

Мінерально-органічна черепашка є характерною ознакою молюсків, яка в типових випадках вкриває все тіло молюска і виконує захисну функцію. Черепашка може бути суцільною чи складатися з кількох частин. У деяких груп черепашка повністю чи частково редукована. Як правило, черепашка молюсків складається з трьох шарів: зовнішній, конхіоліновий (периостракум), який складається з органічної речовини — конхіоліну; середній, призматичний (остракум), до складу якого входить вуглекислий кальцій у вигляді призматичних кристалів, розташованих перпендикулярно до поверхні черепашки; внутрішній, перламутровий (гіпостракум), що складається із тонких пластинчатих кристалів вуглекислого кальцію, розташованих паралельно до поверхні черепашки. Черепашка утворюється завдяки секреторній діяльності епітелію краю мантії.

В групі Conchifera (що включає класи Gastropoda, Головоногі, Двостулкові, Scaphopoda і Monoplacophora) кутикулярний покрив відсутній, а черепашка складається з однієї пластинки. Під черепашкою лежить мантія — складка шкіри, яка вільно звисає по боках тулуба і огортає його основу. Між тулубом і мантією залишається мантійна порожнина, в якій місяться органи дихання — зябра або легеня, слинні залози, органи хімічного чуття.

[ред.] Травна система

Травна система м'якунів — незамкнутого типу. Вона складається з пельки, стравоходу, шлунку, середньої і задньої кишки (ректум). Задня кишка відкривається анальним отвором в мантійну порожнину. Для більшості молюсків характерна наявність в пельці спеціального апарату для подрібнення їжі — радули. Типи живлення: фільтратори, рослиноїдні і хижаки.

[ред.] Видільна система

Органи виділення молюсків — нирки. Внутрішнім кінцем кожна нирка відкривається в навколосерцеву сумку, зовнішнім — у мантійну порожнину, куди виводяться кінцеві продукти обміну речовин.

[ред.] Кровоносна система

Кровоносна система м'якунів незамкнута (за винятком головоногих). До неї входить трикамерне серце (у головоногих три серця) і судини. Серце складається зі шлуночка і одного або двох передсердь. Кровоносні судини виливають кров в простір між клітинами органів. Потім кров знову збирається в судини і поступає в зябра або легені.

[ред.] Дихальна система

Більшість водних (рапани, мурекси) дихають зябрами, а наземні (виноградний равлик) і деякі водні (великий і малий ставковики) легенями . Повітря проникає через дихальний отвір у легеню, там відбувається насичення крові киснем і звільнення її від вуглекислого газу. У молюсків кров синього забарвлення. Це зумовлює високий рівень міді в крові.

[ред.] Нервова система

Нервова система черевоногих молюсків складається з нервових вузлів, сполучених між собою, і нервів.

[ред.] Органи чуття

Органи чуття у молюсків розвинені слабко. Є очі органи дотику (щупальці), хімічного чуття та рівноваги.

[ред.] Джерела

  • Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних. Том 3. — К.: Либідь, 1997. ISBN 5-325-00662-2
  • Стаття з Російськомовної Вікіпедії.


Тигр Це незавершена стаття з зоології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти