Анадирська затока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анадирська затока біля міста Анадир
Анадирська затока на мапі

Анадирська затока — найбільша затока Берінгового моря, у берегів Чукотки між мисом Чукотський і мисом Наварин.

  • довжина 278 км,
  • ширина біля входу близько 400 км,
  • глибини до 100-105 м.

У верхів'ях затоки бухта Святого Хреста і Анадирський лиман. У затоці Онемєй у А. з. впадає р. Анадир і Велика. Значну частину року покритий плавучими льодами. Припливи півдобові, на півдні — змішані. Їх величина до 3 м. На узбережжі місто Анадир.

Відкрита в 1648 році під час експедиції Семена Дежньова. Перша карта затоки була складена в 1665 році Іваном Курбатовим.

В акваторії Анадирської затоки зустрічаються 19 видів ссавців, з яких 7 видів занесені до Червоної Книги РФ.

Тут мешкають великі популяції гренландських і сірих китів, лахтака , білухи, горбача , косатки, акіби, ларги, крилатки, а також білий ведмідь[1].

Риба: сайка, лососеві, камбала, бичок, корюшка, мойва, тріска.

Зустрічаються синій і полярний краб, кілька видів молюсків, асцидії[2].

На узбережжі і в акваторії Анадирської затоки виявлені запаси нафти і газу. Найбільшим є Західно-Озерне багатопластове газове родовище[3].

Примітки[ред.ред. код]