Берингове море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Берингове море — окраїнне море на півночі Тихого океану, розташоване між північно-східними берегами Азії і північно-західними берегами Північної Америки. На півночі з'єднується однойменною протокою з Північним Льодовитим океаном; від Тихого океану відокремлюється Алеутськими та Командорськими островами.

Назване на честь російського мореплавця Вітуса Беринга.

Зміст 1 Географія 1.1 Топоніми 2 Історія 3 Джерело

[ред.] Географія

Площа Берингового моря складає 2,304 млн. км². За характером рельєфу дна море поділяється на північно-східну, мілководну, частину (до 200 м) і південно-західну, глибоководну, з глибинами до 4773 м (максимальна). Середня глибина — 1598 м.

Значна протяжність Берінгове моря з півночі на південь (понад 1600 км) зумовлює різкі кліматичні відміни його північної та південної частин. Північна частина протягом 9 — 10 місяців вкрита кригою і з жовтня до липня без криголамів для навігації недоступна; південна частина вільна від криги цілий рік.

Солоність поверхневих вод в північних і івнічно-західних частинах Берінгове моря 31—32,75 %. в південно-східних — 32,5—33,25 %; з глибиною солоність зростає до 34,8 %.

Береги, острови і дно Берінгове моря характеризуються значним вулканізмом.

Берінгове море багате на морського звіра (кити, морські котики, тюлені, моржі) і промислову рибу (кета, кижуч, горбуша, чавича, оселедці, тріска).

Через Берингове море здійснюються транспортні зв'язки між приморськими районами Далекого Сходу і Крайньої Півночі.

Через море проходить з північного сходу на південний захід Міжнародна Лінія зміни дат.

[ред.] Топоніми

Острови

• Прибилова острови
• Командорські острови, включаючи Острів Беринга
• Острів Святого Лаврентія
• Діоміда
• Кінг
• Святого Матвія
• Карагинський острів

Інше

• Берингова протока
• Бристольська затока
• Аляска півострів

Берингове море має 16 морських жолобів, і має найбільший у світі Жумчужний жолоб.

[ред.] Історія

Більшість вчених вважає, що за часів останнього льодовикового періоду, рівень моря був достатньо низьким, щоб дозволити людині і тваринам мігрувати пішки з Азії до Північної Америки через сьогоденну Берингову протоку. Зазвичай цей суходіл зветься " Беренгія " і вважається першою крапкою заселення людиною Америки.

Досить цікава Плита Кула на півдні Берингова моря. Плита Кула давня тектонічна плита, зазнавша субдукцію під Аляску за часів тріасу.

[ред.] Джерело

• УРЕ
• Bering Sea Climate and Ecosystem from NOAA(англ.)
• North Pacific Ocean theme page from NOAA(англ.)
• Bering Sea-Aleutian Islands area state-waters groundfish fisheries and groundfish harvest from parallel seasons in 2005, by Barbi Failor-Rounds and Krista Milani, Alaska State Publications Program(англ.)

58°00′ пн. ш. 178°00′ зх. д. / 58° пн. ш. 178° зх. д. ^(G)Координати: 58°00′ пн. ш. 178°00′ зх. д. / 58° пн. ш. 178° зх. д. ^(G)58, -178

п • о • р Моря Тихого океану
Берингове • Внутрішнє Японське • Жовте • Каліфорнійська затока* • Коралове • Коро • Новогвінейське • Охотське • Південно-Китайське • Соломонове • Східно-Китайське • Тасманове • Фіджі • Філіппінське • Японське
Зондський архіпелаг	Балі • Банда • Молуккське • Саву • Серам • Сулавесі • Флорес • Хальмахера • Яванське
Філіппінський архіпелаг	Вісаян • Камотес • Мінданао • Самар • Сібуян • Сулу