Андижанська ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андижанська ГЕС
40°46′09″ пн. ш. 73°03′39″ сх. д. / 40.769166670027772170° пн. ш. 73.06111111002778102° сх. д. / 40.769166670027772170; 73.06111111002778102Координати: 40°46′09″ пн. ш. 73°03′39″ сх. д. / 40.769166670027772170° пн. ш. 73.06111111002778102° сх. д. / 40.769166670027772170; 73.06111111002778102
Країна Узбекистан Узбекистан
Стан діюча
Річка Карадар'ї
Початок будівництва 1969
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1983 (перша черга), 2010 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність 140 (перша черга), 50 (друга черга)  МВт
Середнє річне виробництво 500 (перша черга, у випадку модернізації), 171 (друга черга)  млн кВт·год
Тип ГЕС пригреблева
Розрахований напір 83 (перша черга), 82 (друга черга)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін діагональні (перша черга), Френсіс (друга черга)
Кількість та марка турбін 4 Турбоатом ДПЛ 115-В-250 (перша черга), 2 CNEEC (друга черга)
Витрата через турбіни 70,4 (друга черга)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 4 Елсиб СВ 508/115-18У4 по 43,8 МВА (перша черга), 2 CNEEC (друга черга)
Потужність гідроагрегатів 4х35 (перша черга), 2х25 (друга черга)  МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна контрфорсна
Висота греблі 121  м
Довжина греблі 850  м
Власник Міністерство сільського та водного господарства Узбекистану
Андижанська ГЕС. Карта розташування: Узбекистан
Андижанська ГЕС
Андижанська ГЕС
Мапа
Мапа

Андижанська ГЕС — гідроелектростанція в Узбекистані. Використовує ресурс із Карадар'ї, лівої твірної Сирдар'ї (басейн Аральського моря).

У межах проєкту річку на виході з гір у Ферганську долину перекрили бетонною контрфорсною греблею висотою 121 метр, довжиною 850 метрів та товщиною від 15 (по гребеню) до 120 (по основі) метрів. Вона утворила витягнуте на 20 км водосховище з площею поверхні 56 км2 та об'ємом 1,9 млрд м3 (корисний об'єм 1,5 млрд м3).

У 1983 році станцію ввели в експлуатацію з чотирма турбінами типу Деріяз потужністю по 35 МВт, які використовують напір у 83 метри. У 2010-му запустили другий машинний зал з двома турбінами типу Френсіс потужністю по 25 МВт, котрі повинні зменшити холості скиди води та забезпечити додаткове виробництво 171 млн кВт·год електроенергії на рік. Крім того, на другу половину 2010-х запланована модернізація першої черги, котра має довести її продуктивність до 500 млн кВт·год електроенергії на рік.

Окрім виробництва електроенергії гідрокомплекс дозволив організувати зрошення 44 тисяч гектарів земель[1][2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. www.lex.uz http://www.lex.uz/acts/3367506?ONDATE=05.10.2017%2000. Процитовано 24 червня 2019. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  2. Гидрогенераторы НПО «ЭЛСИБ» ПАО Референц-лист (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2018.