Узбекистан
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Республіка Узбекистан |
|||||
|
|||||
| Гімн: Гімн Узбекистану | |||||
 |
|||||
| Столиця (та найбільше місто) |
Ташкент 41°16′ пн. ш.; 69°13′ сх. д. |
||||
| Офіційні мови | узбецька | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Етнос | 80.0% узбеків 5.5% росіян 5.0%-5.5% таджиків 3.0% казахів 2.5% каракалпаків 1.5% татар 2.5% Інші |
||||
| Державний устрій | Президентська республіка | ||||
| - Президент | Іслам Карімов | ||||
| Незалежність | |||||
| - Узбецька РСР | 27 жовтня 1924 | ||||
| - від СРСР | 1 вересня 1991 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 447 400 км² (56-та) | ||||
| - Води (%) | 4,9 | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2009 р. | 27 606 007 (45-та) | ||||
| - Густота | 61 4/км² (136-та) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2008 р., оцінка | ||||
| - Повний | 71,618 млрд. $ (70-та) | ||||
| - На душу населення | 2 634 $ ([[Список країн за ВВП на душу населення|]]) | ||||
| ІРЛП (2007) | ▲ 0.710 (середній) (119-та) | ||||
| Валюта | Узбецький сом (UZS) |
||||
| Часовий пояс | (UTC+5) | ||||
| - Літній час | (UTC+5) | ||||
| Домен Інтернет | .uz | ||||
| Телефонний код | +998 | ||||
Узбекиста́н (узб. Ўзбекистон, O’zbekiston) або Респу́бліка Узбекиста́н (узб. Ўзбекистон Республикаси, O’zbekiston Respublikasi) — держава в Центральній Азії. Межує з Казахстаном на півночі і північному сході, з Туркменістаном на південному заході, Афганістаном на півдні, Таджикистаном на південному сході і Киргизстаном на північному сході. Узбекистан не має виходу до моря. Разом з Ліхтенштейном, є однією з двох країн світу, якій для виходу в світовий океан необхідно перетнути дві держави.[1]
Зміст |
[ред.] Історія
Територія Узбекистану була населена до X століття переважно іранськими племенами, про що свідчать археологічні знахідки інструментів праці і пам'ятників в Фергані, Ташкенті, Хорезмі, Самарканді та Бухарі. Першими країнами, які з'явилися на території сучасного Узбекистану, були Согдіана та Хорезм. Олександр Македонський завоював Согдіану і Бактрію в 327 р. до н.е., одружився на Роксані, дочці місцевого правителя Бактрії (нині Афганістан). Опір загарбникам був запеклим, змушуючи армію Олександра затриматися в області. У XIV столітті володарював Амір Темур (1336-1405). У своїх військових походах Амір Темур досяг значних успіхів. Він завдав поразки військам османського султана Баязида I, таким чином рятуючи Європу від османської навали. Був причиною падіння Монгольської імперії. Амір Темур побудував столицю імперії в Самарканді. Сьогодні він розглядається як один з найбільших героїв Узбекистану. З XIX століття Російська імперія почала розширюватися в Центральній Азії. До початку XX століття, Центральна Азія знаходилася в руках Росії і, незважаючи на деякий опір більшовикам, на початку становлення радянської влади, Узбекистан і інша частина Центральної Азії стали частиною Радянського Союзу. Декларація про незалежність Узбекистану прийнята 31 серпня 1991 р. День незалежності відзначається 1 вересня. Конституція Узбекистану була прийнята 8 грудня 1992 р.
[ред.] Географія. Природа
Див. також: Природа Узбекистану, Геологія Узбекистану, Гідрогеологія Узбекистану, Сейсмічність Узбекистану.
Більша частина У. розташована у межах Туранської низовини, значну частину якої займає пустеля Кизилкум. На півн.-сході і півдні передгір'я і відроги Тянь-Шаню та Гіссаро-Алаю (висоти до 4643 м). Між ними розташовані міжгірські западини: Ферганська, Зеравшанська, Чирчик-Ангренська та ін. Висота хребтів понад 4000 м. Клімат різко континентальний, посушливий. Ріки — Сирдар'я, Амудар'я, Нарин, судноплавна тільки Амудар'я.
[ред.] Економіка
Загальна характеристика господарства. Узбекистан — індустріально-аграрна країна. Осн. галузі пром-сті: гірнича, газова, легка, харчова, хімічна, машинобудівна, електроенергетика, кольорова, чорна металургія, паливна і нафтохімічна. Транспорт — автомобільний, залізничний, трубопровідний, річковий, повітряний. Приблизно 80 % всіх вантажообігу в Узбекистані припадає на залізниці. Мережа залізниць загальною протяжністю бл. 3400 км зв'язує республіку з сусідніми країнами. Є також 63 000 км шосейних доріг, але число доріг з твердим покриттям невелике. Найбільш важливі з них — шосе Ташкент — Термез, Ташкент — Бухара — Муйнак, Ташкент — Коканд. Майже кожне велике місто Узбекистану має свій аеропорт. Ташкентський міжнародний аеропорт здійснюється регулярне повітряне сполучення з багатьма країнами, включаючи Росію, Німеччину, Туреччину, Великобританію, Нідерланди, Індію і США.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 24 млрд. Темп зростання ВВП — 4,4 %. ВВП на душу населення — $1007. Прямі закордонні інвестиції — $ 55 млн. Імпорт — $ 7,3 млрд. (г.ч. РФ — 16 %; Південна Корея — 11 %; Німеччина — 8,4 %; США — 7,4 %; Туреччина — 6 %). Експорт — $ 7,6 млрд. (г.ч. РФ — 14 %; Швейцарія — 10 %; Великобританія — 10 %; Бельгія — 4,2 %; Казахстан — 3,5 %).
Див. також: Корисні копалини Узбекистану, Історія освоєння мінеральних ресурсів Узбекистану, Гірнича промисловість Узбекистану, Золото Узбекистану, Нафта і газ Узбекистану.
[ред.] Політичне життя
[ред.] Культура
[ред.] Українці в Узбекистані
За переписом 1926 в Узбекистані жило 25 800 українців; 1959 — 88400 (1,1 %); 1970 — 111 700 (0,9 %), у тому числі 96 800 у містах; в Ташкенті жило 40.700 українців (2,9 % всього населення і 31,5 % всіх українців в Узбекистані); 49 % українців вважали українську мову рідною (50 % — російську), крім того, 10 % володіли нею вільно.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
- ЦРУ данні.(англ.)
[ред.] Примітки
.png){kind=small} |
Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|
||
|---|---|---|
| Області | Андижанська • Бухарська • Джиззацька • Кашкадар'їнська • Навоїйська • Наманганська • Самаркандська • Сирдар'їнська • Сурхандар'їнська • Ташкентська • Ферганська • Хорезмська |  |
| Автономна республіка | Каракалпакстан | |
| Столичний округ | Ташкент | |
|
|
|
|---|---|
| Держави | Азербайджан · Вірменія · Афганістан · Бангладеш · Бахрейн · Бруней · Бутан · В'єтнам · Грузія · Єгипет · Ємен · Йорданія · Ізраїль · Індія · Індонезія · Ірак · Іран · Казахстан · Камбоджа · Катар · Кіпр · Киргизстан · КНР · Кувейт · Лаос · Ліван · Малайзія · Мальдіви · Монголія · М'янма · Непал · ОАЕ · Оман · Пакистан · Південна Корея · Північна Корея · Росія · Саудівська Аравія · Сінгапур · Сирія · Східний Тимор · Таджикистан · Таїланд · Туркменістан · Туреччина · Узбекистан · Філіппіни · Шрі-Ланка · Японія |
| Невизнані республіки | Абхазія · Вазиристан · Іракський Курдистан · Палестина (Західний берег річки Йордан і Сектор Гази) · Південна Осетія · Північний Кіпр · Нагірно-Карабаська Республіка · Тайвань · Шан |
.svg){kind=small}
|
|
||
|---|---|---|
| Дійсні члени |  Азербайджан •  Вірменія •  Білорусь •  Казахстан •  Киргизстан •  Молдова •  Росія •  Таджикистан • Узбекистан |
 |
| Спостерігачі |  Туркменістан |
|
| Учасники (незатверджені члени) |  Україна |
|
| Колишні члени |  Грузія |
|
|
|
||
|---|---|---|
| Країни-члени | Казахстан • Киргизстан •  КНР • Росія • Таджикистан • Узбекистан |
 |
| Країни-спостерігачі |  Індія •  Іран •  Монголія •  Пакистан |
|
|
|
|
|---|---|
| Країни-члени | Білорусь • Казахстан • Киргизстан • Росія • Таджикистан • Узбекистан (членство призупинено) |
| Країни-спостерігачі | Вірменія • Молдова • Україна |
|
|
|
|---|---|
| Країни-члени | Азербайджан • Грузія • Молдова • Україна |
| Країни-спостерігачі |  Латвія •  Туреччина |
| Колишні члени | Узбекистан |
