Аральське море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Аральське море
Розташування
Розташування Казахстан, Узбекистан (Центральна Азія)
Координати 45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. / 45° пн. ш. 59.947222° сх. д. (G)Координати: 45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. / 45° пн. ш. 59.947222° сх. д. (G)
Геологічні дані
Тип Безстічна область
Розміри
Площа поверхні 17,160 km² (2004),
28,687 km² (1998),
68,000 km² (1960)
Басейн
Вливаються річки Амудар'я, Сирдар'я
Країни басейну Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикістан, Афганістан
Інше
Міста та поселення (Аральськ)
Зображено: межа озера приб. 1960р і сучасні кордони держав. Країни, що входять до басейну озера мають жовтий колір.
Зображено: межа озера приб. 1960р і сучасні кордони держав. Країни, що входять до басейну озера мають жовтий колір.
Висихання Аральського моря за роками

Ара́льське мо́ре — озеро в Казахстані та Узбекистані; в пустельній зоні, безстічне, солоне; від початку 1960-х рівень моря сильно знизився (Сирдар'я і періодично Амудар'я не впадають в озеро); зараз озеро в більшості пересохло, за виключенням найглибших частин; регіон екологічного лиха.

Аральське море (тюрк, арал — острів) — колись одне з найбільших озер світу. Площа Аральського моря до початку висихання була 66 458 км². Найбільша глибина була 68 м, середня — 15,5 м. У морі було багато островів загальною пл. 2345 км². Найбільші острови: Кугарал, Возрождєнія, Барса-Кельмес.

Північний берег Аральського моря був сильно порізаний і мав кілька великих заток. Західний — рівний, підвищений, з крутили обривами—чинками висотою до 100—150 м. Східний і південний береги низовинні. Рівень Аральського моря і в ті часи мінливий. Амплітуда коливання пересічних річних рівнів складала З м. Колишній рівень мав відмітку 52 м над рівнем океану. Коливання рівня Аральського моря залежали від стоку Аму-Дар'ї і Сир-Дар'ї, які його живлять. З будівництвом Каракумського каналу та Голодностепської зрошувальної системи відбулися значні зміни у водному балансі Аральського моря. Припинення стоку рік внаслідок надмірного зрошування призвело до висихання озера.

Солоність Аральського моря складала 10—11 ‰ (проміле). Північна частина Аральського моря взимку замерзала.

Судноплавство тривало близько 7 місяців.

В Аральсьскому морі водилося до 20 видів риб. Середньорічний вилов риби складав понад 350 тис. ц. Осн. пром. риби — сазан, лящ, вобла. Як недивно але зараз в прересолених водах тих басейнів які залишилися на дні озера й дося є життя - існують кілька видів водоростей та живе один вид риб, хоч вважалося що коли солоність досягне такого рівня ніякого життя в озері окрім мікроорганізмів не залишиться.

Карту Аральського моря вперше склав О. І. Бутаков, у експедиції якого брав участь Т. Г. Шевченко, який дав низку зарисовок Аральського моря.

[ред.] Дивись також

[ред.] Література

[ред.] Посилання


Казахстан Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Узбекистан Це незавершена стаття з географії Узбекистану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Особисті інструменти