Аральське море
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Аральське море | |
|---|---|
| Розташування | |
| Розташування | Казахстан, Узбекистан (Центральна Азія) |
| Координати | |
| Геологічні дані | |
| Тип | Безстічна область |
| Розміри | |
| Площа поверхні | 17,160 km² (2004), 28,687 km² (1998), 68,000 km² (1960) |
| Басейн | |
| Вливаються річки | Амудар'я, Сирдар'я |
| Країни басейну | Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикістан, Афганістан |
| Інше | |
| Міста та поселення | (Аральськ) |
|
|
|
Ара́льське мо́ре — озеро в Казахстані та Узбекистані; в пустельній зоні, безстічне, солоне; від початку 1960-х рівень моря сильно знизився (Сирдар'я і періодично Амудар'я не впадають в озеро); зараз озеро в більшості пересохло, за виключенням найглибших частин; регіон екологічного лиха.
Аральське море (тюрк, арал — острів) — колись одне з найбільших озер світу. Площа Аральського моря до початку висихання була 66 458 км². Найбільша глибина була 68 м, середня — 15,5 м. У морі було багато островів загальною пл. 2345 км². Найбільші острови: Кугарал, Возрождєнія, Барса-Кельмес.
Північний берег Аральського моря був сильно порізаний і мав кілька великих заток. Західний — рівний, підвищений, з крутили обривами—чинками висотою до 100—150 м. Східний і південний береги низовинні. Рівень Аральського моря і в ті часи мінливий. Амплітуда коливання пересічних річних рівнів складала З м. Колишній рівень мав відмітку 52 м над рівнем океану. Коливання рівня Аральського моря залежали від стоку Аму-Дар'ї і Сир-Дар'ї, які його живлять. З будівництвом Каракумського каналу та Голодностепської зрошувальної системи відбулися значні зміни у водному балансі Аральського моря. Припинення стоку рік внаслідок надмірного зрошування призвело до висихання озера.
Солоність Аральського моря складала 10—11 ‰ (проміле). Північна частина Аральського моря взимку замерзала.
Судноплавство тривало близько 7 місяців.
В Аральсьскому морі водилося до 20 видів риб. Середньорічний вилов риби складав понад 350 тис. ц. Осн. пром. риби — сазан, лящ, вобла. Як недивно але зараз в прересолених водах тих басейнів які залишилися на дні озера й дося є життя - існують кілька видів водоростей та живе один вид риб, хоч вважалося що коли солоність досягне такого рівня ніякого життя в озері окрім мікроорганізмів не залишиться.
Карту Аральського моря вперше склав О. І. Бутаков, у експедиції якого брав участь Т. Г. Шевченко, який дав низку зарисовок Аральського моря.
[ред.] Дивись також
[ред.] Література
[ред.] Посилання
| Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |




