Антропов Роман Лукич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антропов Роман Лукич
Псевдонім Роман Добрий
Народився 1876
Помер 1913
Країна  Російська імперія
Діяльність письменник
Мова творів російська
Magnum opus «Геній російського розшуку Іван Дмитрійович Путілін»
Сайт: az.lib.ru/a/antropow_r_l/indexvote.shtml

Антро́пов Рома́н Луки́ч (рос. Антропов Роман Лукич; 1876(?) — 1913) — російський прозаїк, драматург, фейлетоніст. Відомий також під псевдонімом Роман Добрий.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1876(?) році, в родині драматурга Л. М. Антропова. Ця обставина немало сприяло тому, що у дитини розвивавалася пристрасть до літератури. Роман так само, як і батько, став відомим драматургом і белетристом. У 1903 році він випускає у світ свою знамениту книжку «Герцогиня і „конюх“». У 1900-і роки (швидше за все друкувалися з 1903 по 1908 роки) він пише серію блискучих оповідань про начальника петербурзької розшукової поліції Івана Дмитровича Путіліна. Всього Романом Добрим було написано сорок вісім брошурок-детективів. Автор наслідував стиль написання оповідань про Шерлока Холмса, та й доктор Z, який допомагає Путіліну в його пошуках, нагадує доктора Вотсона. Розповіді його засновані на реальних подіях, хоча деякі епізоди були повністю вигадані самим автором, але все ж він спирався на «мемуари» невідомих письменників, а також на спогади самого Путіліна, який незадовго до смерті випустив автобіографічну книгу «Сорок років серед грабіжників і вбивць». Загальна назва всіх цих книжок-оповідань «Геній російського розшуку І. Д. Путілін».

Про життя Романа Лукича Антропова мало що відомо, достовірно лише тільки те, що вже написано. Помер Роман Лукич Антропов, він же Роман Добрий, в 1913 році.

Твори[ред. | ред. код]

  • «Геній російського розшуку І. Д. Путілін» (рос. «Гений русского сыска И. Д. Путилин»; містить близько 48 розповідей)
  • «Боротьба у престола» (рос. «Борьба у престола»)
  • «Герцогиня і „конюх“» (рос. «Герцогиня и „конюх“»)
  • «Сподвижники і фаворити. Бірон» (рос. «Сподвижники и фаворити. Бирон»)

Література[ред. | ред. код]

  • Предисловие О.Краснолистова и Е. Машкирова. «Старый русский детектив». — Житомир : «Олеся», 1992. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]