Апогей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Навколоземна орбіта космічного тіла. Апогей позначено точкою 7

Апоге́й (грец. απογειος — далекий від Землі) — точка еліптичної навколоземної орбіти небесного тіла, зазвичай Місяця або штучного супутника Землі, найвіддаленіша від центру Землі.

Точка апогею прямо протилежна точці перигея, бо обидві ці точки — кінці лінії апсид і змінюють своє положення із зміною положення лінії апсид. Таким чином, зміна напряму лінії апогею, наприклад, Місяця безпосередньо виходить із зміни положення перигея її орбіти. Що стосується відстані точки апогею, та зміна цієї відстані залежить від змін ексцентриситету місячної орбіти і її великої осі.

Навпаки, найближча до центру точка навколоземної орбіти зветься перигей.

У переносному значенні[ред.ред. код]

Апогей — вища точка, розквіт чогось, наприклад, «апогей слави» «апогей могутності».

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]