Арнульф I Фландрський
Арнульф (Арнуль) I Великий (фр. Arnoul le Grand, 885/889 — 27 березня 965, похований - Сен-П'єр, Гент) — 3-й граф Фландрії в 918–958, 962–965, старший син графа Фландрії Бодуена II і Ефріди Уессекської, дочки Альфреда Великого. Походив з Першого Фландрського дому.
| Арнульф I Фландрський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 889 |
| Помер | 27 березня 965 |
| Поховання | Церква Богоматері і Святого Петраd |
| Діяльність | політик |
| Титул | count of Boulogned |
| Рід | Фландрський дім |
| Батько | Бодуен II[1] |
| Мати | Ælfthryth, Countess of Flandersd[1] |
| Брати, сестри | Adelolf, Count of Boulogned |
| У шлюбі з | Adele of Vermandoisd[1] |
| Діти | Бодуен III Фландрський[1], Liutgarde of Flandersd[2], Hildegard of Flandersd, Elstrude de Flandred[3] і Egbert of Flandersd |
Біографія[ред. | ред. код]
Арнульф I успадкував батькові в 918 році, продовживши політику свого батька, спрямовану на зміцнення і розширення Фландрського графства. На початку свого правління граф Фландрії підтримував короля Західно-Франкської держави Карла III Простуватого і в 923 році брав участь на його стороні в битві при Суассоні. Потім він прийняв сторону герцога Бургундії Рауля проти герцога Нормандії Роллона. В 931 році, прагнучи розширити свої володіння, граф Арнульф придбав замок Мортань, що розташовувався в Турне, а в 932–933 роках остаточно опанував Аррасом. Після того, як в 933 році помер його брат, граф Булоні Адалульф, він приєднав до своїх володінь багате абатство Сент-Бертен. Після 941 року до графства Фландрія було приєднане місто Дуе.
Однак на шляху подальших завоювань графа Арнульфа I встало герцогство Нормандія, що перегороджувало йому на річці Канш дорогу на південь. Він намагався всіма існуючими в його розпорядженні засобами знищити цього суперника. Для цього Арнульф уклав союз проти герцога Нормандії Вільгельма I з королями Людовиком IV Заморським і Лотарем, а 17 грудня 942 року граф Фландрії наказав вбити герцога Вільгельма під час зустрічі в Пікіньї. Після цього вбивства в запеклій боротьбі між Фландрією та Нормандією обидві сторони виявилися однаково сильними і їм не вдалося здолати один одного.
Одним з останніх великих придбань Арнульфа I стало місто Монтрей-сюр-Мер, отримане ним в 948 році. В середині X століття граф Фландрії був одним з наймогутніших і багатих феодалів свого часу. Він присвоїв собі титул маркграфа, яким користувалися його наступники аж до початку XII століття.
В 958 році Арнульф відмовився від влади на користь свого сина Бодуена (Балдуїна) III Молодого (бл. 940 — 962), але той в 962 році несподівано помер, після чого Арнульф повернувся знову до влади. Арнульф був убитий в 965 році прихильниками убитого їм раніш Вільгельма I Нормандського. Йому успадковував малолітній син Бодуена III, Арнульф II (961/962 — 988).
Шлюб та діти[ред. | ред. код]
Дружина: з 934 Адель де Вермандуа (бл.915 — 960), донька графа Герберта II де Вермандуа та Аделі Паризької. Діти:
- Хільдегарда (934–990) — чоловік: з бл. 943 Дірк (Дітріх) II (930–988), граф Західної Фризії (Голландії).
- Екберт (937–957).
- Лієгарда (938–964) — чоловік: з 950 Віхман II (пом.973/983), граф Хамаланда та Ганда.
- Бодуен (Балдуїн) III Юний (бл. 940–962) — граф Фландрії з 958.
- Ельфруда — чоловік: з 964 Зігфрід (пом.965), граф де Гін.
Література[ред. | ред. код]
- Пиренн А. Средневековые города Бельгии. — СПб.: Издательская группа «Евразия», 2001. — 512 с. — 2000 экз.
- ↑ а б в г Kindred Britain
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.