Компакт-касета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Аудіокасета)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аудіокасета
Тип носія магнітна стрічка
Ємність до 240 хвилин звуку (найпоширеніші касети тривалістю 30 або 40 хв)
Зчитувальний механізм поздовжня система запису, швидкість стрічки 4,76 см/с
Записуючий механізм поздовжня система запису
Розроблено Philips
Розміри 100,5 мм × 63,8 мм × 12,0 мм
Застосування зберігання аудіо даних
Рік випуску 1963


Порівняння розмірів звичайної та мікрокасети
Купа аудіокасет

Компа́кт-касе́та (або просто касе́та, англ. Compact Cassette, від фр. cassette — скри́нька) — портативний носій даних на магнітній стрічці. Здебільшого слугує для запису і відтворення звуку.

Вперше була представлена в 1963 році компанією Philips. Через свою відносну дешевину довгий час (з початку 1980-х по 2000-ні роки) була найпопулярнішим аудіоносієм, але згодом (приблизно, з початку 2000-х років) була витиснута компакт-диском та міні-диском. Також компакт-касети слугували зовнішім носієм інформації для ранніх ПК.

Запис здійснюється на магнітну стрічку, що поділена на дві (моно) або чотири (стерео) звукові доріжки (у касети 2 сторони — з кожної доступна одна або дві доріжки).

Ширина стрічки у касеті становить 3.81 мм, швидкість руху при відтворенні та запису 4.76 см/с.

Розміри касети: довжина 102 мм, ширина — 64 мм і товщина — 12 мм.

Різновиди компакт-касет[ред. | ред. код]

Касети розрізняються за довжиною плівки та місткістю:

  • Касети C60 використовують плівку довжиною 85 м і товщиною 18 мікронів. Дозволяють записати до 60 хвилин звуку (по 30 на кожну сторону).
  • Касети C90 використовують плівку довжиною 132 м і товщиною 12 мікронів. Дозволяють записати до 90 хвилин звуку (по 45 на кожну сторону).
  • Касети C120, що дозволяють записувати до 120 хвилин звуку (по 60 на кожну сторону) застосовуються рідко через надзвичайно тонку стрічку.

Компакт-касети також розрізняються за якістю і складом магнітної стрічки:

  • Type I (Normal position, IEC-I, оксид заліза) — Fe2O3
  • Type II (High position, IEC-II, оксид хрому) — CrO2
  • Type III (IEC-III, змішана хромово-залізна) — FeCr — стандарт проіснував недовго у 70-х.
  • Type IV (Metal position, IEC-IV, металева) — Fe

Посилання[ред. | ред. код]