Компакт-касета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Компакт-касета
Порівняння розмірів звичайної та мікрокасети

Компа́кт-касе́та (аудіокасета, або просто кассе́та, англ. Compact Cassette, від от фр. cassette — ящик) — носій інформації, що являє собою плоску закриту коробку, у якій розміщена магнітна стрічка для запису звуку.

Вперше була представлена в 1963 році компанією Philips. Через свою відносну дешевину довгий час (з початку 1980-х по 1990-ті роки) була найпопулярнішим аудіоносієм, але згодом (приблизно, з початку 1990-х років) була витиснута компакт-диском.

Запис здійснюється на магнітну стрічку, що поділена на дві (моно) або чотири (стерео) звукові доріжки (у касети 2 сторони — з кожної доступна одна або дві доріжки).

Ширина стрічки у касеті становить 3.81 мм, швидкість руху при відтворенні та запису 4.76 см/с.

Розміри касети: довжина 102 мм, ширина — 64 мм і товщина — 12 мм.

Касети розрізняються за довжиною плівки та місткістю:

  • Касети C60 використовують плівку довжиною 85 м і товщиною 18 мікронів. Дозволяють записати до 60 хвилин звуку (по 30 на кожну сторону).
  • Касети C90 використовують плівку довжиною 132 м і товщиною 12 мікронів. Дозволяють записати до 90 хвилин звуку (по 45 на кожну сторону).
  • Касети C120, що дозволяють записувати до 120 хвилин звуку (по 60 на кожну сторону) застосовуються рідко через надзвичайно тонку стрічку.

Компакт-касети також розрізняються за якістю і складом магнітної стрічки:

  • Type I (Normal position, IEC-I, оксид заліза) — Fe2O3
  • Type II (High position, IEC-II, оксид хрому) — CrO2
  • Type III {IEC-III, змішана хромово-залізна) — FeCr — стандарт проіснував недовго у 70-х.
  • Type IV (Metal position, IEC-IV, металева) — Fe

Посилання[ред.ред. код]