Бергавінов Сергій Адамович

Бергавінов Сергій Адамович
Народився	12 (24) січня 1899 Ярцево, Духовщинський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Помер	12 грудня 1937(1937-12-12) (38 років) Москва, СРСР
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Сергій Адамович Бергавінов (нар. 24 січня 1899(18990124), місто Ярцево, Смоленської губернії, тепер Смоленської області, Російська Федерація — 12 грудня 1937, місто Москва) — радянський державний і політичний діяч. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у липні 1930 — січні 1934 р.

Життєпис

Член РСДРП(б) з березня 1917 року.

Активний учасник Громадянської війни в Росії. Служив у Червоній армії на політичній роботі й до 1919 року був військовим комісаром бригади.

З лютого 1919 році — голова надзвичайної комісії (ЧК) Пирятинського повіту Полтавської губернії, член Пирятинського повітового ревкому, командир партизанського загону, голова революційного комітету району Бахмача-Ічні-Гребінки на Чернігівщині. Того ж року контррозвідка Денікіна схопила Бергавінова, але він втік з-під арешту.

З 1919 по 1923 р. — в органах ВЧК—ДПУ. У 1920 році — голова Полтавської надзвичайної комісії (ЧК), військовий комісар кавалерійської бригади 1-ї кінної армії, голова Ковенської надзвичайної комісії (ЧК), начальник Черкаського окружного відділу ДПУ. До 1923 року — начальник Бердичівського повітового відділу ДПУ Київської губернії.

У 1924 році — відповідальний секретар Бердичівського окружного комітету КП(б)У. У листопаді 1924 — травні 1927 року — відповідальний інструктор ЦК РКП(б).

У травні 1927 призначений відповідальним секретарем Архангельського губернського комітету ВКП(б). У січні 1929 року було прийнято рішення про об'єднання Архангельської, Вологодської, Двінськой і частини Вятської губерній у Північний край, і Бергавінов був призначений у березні 1929 року відповідальним секретарем Організаційного бюро ЦК ВКП(б) по Північному краю. З серпня 1929 по березень 1931 року — відповідальний, потім 1-й секретар Північного крайового комітету ВКП(б).

З березня по липень 1931 року — начальник Союзліспрому — член Президії ВРНГ СРСР.

З липня 1931 до березня 1933 року — 1-й секретар Далекосхідного крайового комітету ВКП(б).

У липні 1933 року був призначений начальником Політичного відділу Південно-Східної залізниці, а вже з вересня 1934 року працював начальником Політичного управління Головного управління Північного морського шляху при РНК СРСР.

31 жовтня 1937 року заарештований органами НКВС. Покінчив життя самогубством у Лефортовській в'язниці міста Москви.

Нагороди

• орден Червоного Прапора (1923)
• орден Знак Пошани (19.09.1936)
• орден Червоної Зірки (27.06.1937)

Джерела

• (рос.)Бергавинов Сергей Адамович [Архівовано 28 січня 2018 у Wayback Machine.]
• Козуб І. Г. Доба і доля. Книга спогадів.